Кошевець Г.Е.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Пріоритетні напрямки інноваційного розвитку України

в умовах глобалізації

У сучасних умовах глобалізації економічного життя розвинуті країни, де наука виконує роль головного економіко-відтворювального фактора, забезпечують свій розвиток за рахунок вдосконалення існуючих технологій, техніки та використання принципово нових наукових досягнень. В розвинених країнах на долю інноваційних продуктів і технологій припадає біля 70% загального приросту ВВП, в більшості країн СНД ця доля менше 20% від загального випуску при дуже обмеженій номенклатурі. Доля інноваційної продукції в структурі промислового виробництва України менше 4% проти 30-35% в технологічно розвинених країнах [1]. Тому питання активізації інноваційної діяльності в Україні надзвичайно актуальне.

Метою роботи є визначення проблем, що заважають досягненню високого рівня інноваційності та пріоритетних напрямків розвитку інноваційної діяльності в Україні.

Питання розвитку інноваційної діяльності, її ролі в економічній системі, активізації інноваційних процесів розглянуті в працях Александрової В.М., Бєлєнького П.Ю., Бажала Ю.М., В. Гейця В.М., Кондратьєва Н.Д. та ін.

Україна має значний потенціал для розвитку інноваційної діяльності за умов проведення ефективної державної політики. Проте, незважаючи на високий інноваційний потенціал, інноваційна складова забезпечення економічного розвитку використовується слабо. Стан інноваційної діяльності в Україні більшість експертів-науковців визначають як кризовий.

До основних причин, які перешкоджають розвитку інноваційних процесів у державі, належать такі:

- нерозвиненість інфраструктури та механізмів розповсюдження передових технологій;

- недостатня орієнтація наукових досліджень на потреби економіки та суспільства;

- розрив між необхідним обсягом інвестиційних ресурсів для інноваційної реструктуризації економіки та фактичним їх обсягом;

- великий ризик розробки та освоєння інновацій і відсутність механізмів щодо покриття та страхування цих ризиків;

- недостатність інформації про новітні технології, пропозиції їх трансферту та кон'юнктуру інноваційного ринку [2].

Внаслідок дії зазначених та інших причин, які гальмують інноваційний розвиток країни, раніше створений науково-технічний потенціал залишається без попиту, що призводить до його руйнації і стагфляції економіки.

В умовах глобалізації процесів економічного розвитку країн підвищення конкурентоспроможності економіки через інноваційність має стратегічне значення.

Держава має бути організатором та учасником активних інноваційних перетворень в економіці України.

Вибір шляху інноваційного розвитку та формування державної інноваційної політики для уряду будь-якої держави починається з визначення пріоритетів як основоположних, базових елементів державної політики.

Як свідчить досвід технологічно розвинутих країн, глибоко продуманий механізм обґрунтування та визначення пріоритетів на державному рівні і надійний моніторинг їхньої реалізації стають обов'язковою умовою ефективності інноваційної політики.

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні — науково, економічно і соціально обгрунтовані та законодавчо визначені напрями інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави. Вони реалізуються у вигляді важливих міжгалузевих проектів і програм зі створення, освоєння та поширення технологій [2].

Головними пріоритетами державної політики України є:

- у сфері наукового розвитку: фундаментальна наука, прикладні дослідження і технології, в яких Україна має значний науковий, технологічний, виробничий потенціал і які здатні забезпечити вихід вітчизняної продукції на світовий ринок; вища освіта, підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів з пріоритетних напрямів науково-технологічного розвитку;

- у сфері технологічного розвитку: дослідження та створення умов для високопродуктивної праці й сучасного побуту людини; забезпечення медичних закладів медичною технікою, а населення - лікарськими препаратами, засобами профілактики і лікування; розроблення ресурсо-, енергозберігаючих технологій;

- у сфері виробництва: формування наукомістких виробничих процесів, сприяння створенню та функціонуванню інноваційних структур (технопарків, інкубаторів тощо); створення конкурентоспроможних переробних виробництв [3].

Але зробити це неможливо без тісної економічної і технологічної співпраці з розвинутими країнами. Міжнародний технологічний та науковий обмін, трансфер інтелектуального потенціалу — одна з ознак нашого часу. Тому стратегічною метою для України повинно бути її входження до міжнародних науково-технічних потоків, які дозволять модернізувати вітчизняне виробництво, забезпечити конкурентоспроможність основних галузей промисловості.

Правильно визначені стратегічні орієнтири дадуть можливість інтегруватися в глобалізований світ, зберігши свою індивідуальність і свої інтереси.

Література:

1. Бурлака В. Пріоритети інноваційного розвитку в українській економіці // Діловий вісник. – 2010. – № 12(199).

2. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підручник. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.

3. Мосій О. Сталий розвиток економіки та пріоритетні напрями інноваційної діяльності [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/11mobnid.pdf