Экономические науки/1. Банки и банковское дело

Студентка Алієва Е.С., науковий керівник Ванієва Е.А.

РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет»

Трансфертне ціноутворення в банківській діяльності

Сучасні тенденції розвитку банків характеризуються суттєвими змінами в умовах їх діяльності (посиленням конкуренції, розширенням філіальної мережі та децентралізації управління) та викликають необхідність використання адекватних управлінських технологій у сфері оптимізації фінансових результатів і ризиків. Актуальність даної теми пов’язана з необхідністю підвищення якості організації процесів управління фінансовими результатами банку, визначення економічної ефективності діяльності його окремих підрозділів, особливо в умовах зростання негативного впливу фінансової світової кризи на діяльність вітчизняних банківських установ.

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних, науково-методичних підходів щодо формування механізму та системи трансфертного ціноутворення в банківській діяльності.

Банківська діяльність покликана відображати рух грошових потоків за видами діяльності та зв'язок між параметрами грошових потоків показниками ефективності діяльності банку.

Чітка організація обліку та контролю доходів i витрат установи банку, тобто система фінансового обліку результатів діяльності не дає відповіді на ряд важливих питань системи банківського менеджменту, а саме: необхідності оцінки ефективності роботи окремих пiдроздiлiв банку щодо кінцевих результатів їх діяльності. Для відповіді на це питання банку необхідно знати внутрішню вартість ресурсів, що перерозподіляються, тобто їх трансфертну ціну.

Трансфертне ціноутворення - це специфічний вид ціни на фінансові ресурси, яка встановлюється на внутрішньому ринку банківської установи з урахуванням принципів справедливого розподілу фінансового результату, підпорядкованості стратегічним цілям, мотивацiї менеджерiв для прийняття рішень, автономності центрів відповідальності, взаємовигідності учасників, інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень.

Трансфертне цiноутворення - це явище складне i різнобічне та пов'язане як з процесами банківського ціноутворення, так i з процесами управлення банком [1].

Трансфертний цiнi властиві як загальні функцiї економічної категорії ціни (облiково-аналiтична, стимулююча, розподільча), так i специфічні функції (координуюча, раціонального розміщення ресурсів, контролююча, інформаційна) [2].

Механізм трансфертного ціноутворення в банку - це комплексне явище, що має вхідну, перетворювальну та вихудну ланки. Вхідною ланкою механізму є інформація про стан та дії сукупності чинників, які впливають на організацію процесів установлення трансфертних цін. Перетворювальна ланка механізму полягає в перерозподілі фінансових ресурсів між центрами відповідальності з метою збільшення фінансового результату, який є джерелом поповнення капіталу банку. Вихудну ланку механізму трансфертного ціноутворення формують такі складові, як аналіз внеску кожного з центрів відповідальності у фінансовий результат та прийняття рішень щодо матеріальної мотивації менеджерів [3].

Невід’ємною складовою побудови i використання обґрунтованого механізму трансфертного ціноутворення є аналіз конкурентного середовища.

Основні групи чинників, які впливають на вибір підходів щодо розрахунку внутрішніх цін на фінансові ресурси банку: внутрішні (стратегічні та інституціональні) i зовнішні чинники (законодавчі обмеження та стан конкурентного середовища).

В умовах становлення i розвитку інтеграційних процесів у банківській сфері визначальними чинниками впровадження механізму трансфертного ціноутворення є зовнішні чинники, а в умовах відносної стабілізації економіки більшого значення набувають внутрішні (інституційні та стратегічні) чинники. У сучасних умовах поглиблення кризових явищ у банківській системі необхідність використання трансфертних цін зумовлена тим, що банки вимушені шукати внутрішні резерви для збереження фінансової стійкості та прибутковості i здобуття довгострокових конкурентних переваг .

Розробка трансфертних цін на практиці є досить складною і трудомісткою процедурою. Проте оцінка діяльності окремих центрів відповідальності банку є неможливою без формування системи трансфертного ціноутворення [3].

Система трансфертного ціноутворення запроваджується з метою оптимізації політики банку щодо управління активами і пасивами, спрямованої на досягнення максимального рівня прибутковості робочих активів та капіталу акціонерів банку. Вона є обов'язковим елементом оцінки ефективності діяльності центрів відповідальності банку та розрахунку їх внутрішньої рентабельності [4].

Система трансфертного ціноутворення в банках України знаходиться на стадії становлення. В цьому аспекту важливим завданням як науковців, так і банкірів-практиків є розробка методичних аспектів формування трансфертних цін за основними центрами відповідальності банку та організаційних схем застосування трансфертного ціноутворення з метою оцінки рентабельності банку за різними напрямками: рентабельність філій i відділень, окремих центрів відповідальності, певних банківських продуктів та послуг тощо.

Список використаних джерел:

1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: Навч. посібник. / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук. - Житомир: ЖIТI, 2000. - 448 с.

2. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник./С.Ф. Голов - К., 2003. - 704 с.

3. Жидко К. Теоретичні основи побудови системи трансфертного ціноутворення у банку/ К. Жидко// Вісник НБУ. - 20010. - N21. - с. 52-56.

4. Парасiй-Вергуненко І. Організація управлінського обліку в банках. Деякі аспекти Teoрії практики / І. Парасiй-Вергуненко// Вiсник НБУ. – 2009. - N2 10. - с. 26-29.