Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Глазова Н. К.,

Харківський національний економічний університет, Україна

Структурно-функціональне моделювання процесу

управління фінансовою безпекою підприємства

Будь-яка організація, навіть успішно функціонуюча, повинна критично оцінювати своє поточне положення та мати уяву про те, якою вона повинна стати у майбутньому, щоб зберегти свої позиції. Стратегія, тактика та план розвитку організації, який забезпечує її постійне вдосконалення та досягнення поставлених цілей складають сутність реінжинірингу бізнес-процесу. Одним із етапів реінжинірингу бізнес-процесів є моделювання бізнес-процесу.

У сучасній практиці моделювання управлінської і виробничої діяльності для позначення об’єктів моделювання прийнято використовувати термін «бізнес-процес» (business-process). Моделювання бізнес-процесів використовується на практиці для рішення широкого спектру завдань і є важливою складовою частиною проектів по реорганізації бізнес-процесів і створенню інформаційних систем, програмного забезпечення у сфері фінансів.

Стандарт IDEF0 визначає сукупність символів, правил і процедур, використовуваних для побудови функціональної моделі об’єкта з будь-якої предметної області. За допомогою графічної мови IDEF0 досліджувана система постає перед розробниками та аналітиками у вигляді сукупності взаємопов’язаних функцій, потоків інформації і матеріальних об’єктів, які перетворюються цими функціями.

На рис 3.1 представлена контекстна діаграма удосконалення процесу управління фінансовою безпекою підприємства.

Зв’язок між діаграмами підтримується спеціальною нумерацією, яка дозволяє однозначно ідентифікувати попередні діаграми (більш укрупнені «батьківські» моделі – Parent Diagram) і наступні діаграми (розукрупнені «дочірні» моделі – Child Diagram), отримані в процесі декомпозиції.

Рис. 3.1. Контекстна діаграма удосконалення процесу

управління фінансовою безпекою підприємства

Для даного випадку на контекстній діаграмі входом є фінансова звітність підприємства, а саме баланс та звіт про фінансові результати, механізмом для виконання є фінансовий менеджер та його автоматизоване робоче місце, управління здійснюється за допомогою методик оцінки фінансової безпеки, таксономічного аналізу та інструментарію прогнозування.

Декомпозиція контекстної діаграми представлена трьома блоками (рис. 3.2 – 3.3):

визначення рівня фінансової безпеки за рівнем забезпеченості ВОК;

визначення рівня фінансової безпеки за допомогою таксономічного аналізу;

розрахунок прогнозного рівня фінансової безпеки.

При цьому з рис. 3.2. видно, що механізм для усіх робіт, які виділені при декомпозиції діаграми завжди залишається незмінним, у той час як управління для кожного процесу є індивідуальним, виключаючи лише застосування під час таксономічного аналізу рівня фінансової безпеки підприємства методик як оцінки фінансової безпеки, так і таксономічного аналізу.

На рис. 3.3. наведена декомпозиція функціонального блоку «Визначення рівня фінансової безпеки за допомогою таксономічного аналізу», яка дає більш чітке уявлення для користувача даної бізнес-моделі про послідовність дій фінансового менеджера у процесі розрахунку таксономічного показника рівня фінансової безпеки підприємства. На ній представлено наочну послідовність дій та проміжні результати між ними. Отже, для розрахунку даного показника першим кроком, ознайомившись із звітністю підприємства, фінансовий менеджер на підставі існуючих методик оцінки фінансової безпеки підприємства обирає для даного конкретного підприємства індивідуальну систему показників, яка найбільш точно допоможе охарактеризувати та оцінити рівень його фінансової безпеки. Отримавши систему показників, він проводить за допомогою методики таксономічного аналізу безпосередньо розрахунок показника рівня фінансової безпеки підприємства. За результатами даного аналізу, маючи діапазон значень показника, фінансовий менеджер оцінює рівень ФБ.

Рис. 3.2. Декомпозиція контекстної діаграми

Підсумовуючи отримані результати оцінки рівня фінансової безпеки за двома методиками та використовуючи інструментарій прогнозування, фінансовий менеджер має змогу прогнозувати наперед рівень фінансової безпеки підприємства.

Рис. 3.3. Декомпозиція блоку

«Визначення рівня фінансової безпеки за допомогою таксономічного аналізу»

Таким чином можна зробити висновок, що визначення прогнозного рівня фінансової безпеки підприємства надає можливість фінансовому менеджеру формувати сукупність заходів, спрямованих на забезпечення достатнього її рівня та протидіяти загрозам, що можуть виникати у майбутньому. Таким чином, використання стандарту IDEF0 та побудова структурно-функціональної моделі удосконалення процесу управління фінансовою безпекою підприємства дозволяє підвищити якість управлінських рішень та забезпечити підприємству достатній рівень його фінансової захищеності від зовнішніх загроз.

Література.

1. Функциональное моделирование процессов на базе стандарта IDEF0: методические рекомендации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.orientsoft.by/pdf/IDEF0_PM.pdf