Ковальська Е.М., Сторощук М.І.,

наук. кер. – Грубляк О.М.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: проблеми та пропозиції їх вирішення

Постановка проблеми. В Україні демографічна ситуація одна з найскладніших в Європі, а оскільки солідарна пенсійна система є залежною від демографічного ризику і займає найбільшу частку в пенсійній системі України, то подальше назрівання даної проблеми може призвести до колапсу даної системи. В умовах старіння населення, змінюється співвідношення працездатних і пенсіонерів. Сумарних відрахувань стає недостатньо для збереження рівня пенсій, їх розмір знижується за рахунок «запізнілої» індексації і коефіцієнт заміщення (відношення розміру пенсії до розміру заробітної плати) — знижується.

Актуальність даного дослідження полягає в подоланні назріваючих ризиків пенсійного забезпечення та їх впливу на соціально-економічний розвиток держави.

Метою роботи є обґрунтування пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення в умовах українського економічного середовища, підвищення ефективності діяльності вітчизняних фінансових установ у цій сфері.

Аналіз досліджень і публікацій. Різні аспекти пенсійного забезпечення розглядаються у працях зарубіжних та вітчизняних економістів. Значимий внесок у формування національної та зарубіжної концепції пенсійного забезпечення зробили Базилевич В., Кондрат І. Ю. [1], Лібанова Е. [2], Лондар Л. П. [3], Погорєлова С. [4], Краулі Дж. [5], Терещенко Г., Худолій О. та інші.

Результати дослідження. Пенсійна система України — сукупність створених в Україні правових, економічних і організаційних інститутів і норм, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії. Пенсійна система України в сучасному вигляді започаткована в січні 2004 року і містить у собі відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій в трирівневій пенсійній системі.

Рис. 1. Трирівневе пенсійне забезпечення в Україні

Третій рівень — це система недержавного пенсійного забезпечення, яка є об’єктом дослідження даної роботи.

Якщо проаналізувати рис. 2, ми можемо сказати, що в Україні порівняно з іншими розвинутими країнами досить низький рівень недержаного пенсійного страхування, який становить 0,03%, найбільшу частку займає солідарна система – 99,97%, а другий рівень взагалі відсутній.

Рис. 2. Середня частка пенсії з різних рівнів пенсійної системи, у деяких країнах світу

Рис. 3. Прогноз чисельності пенсіонерів та працівників в Україні

Демографічний прогноз та економічні розрахунки свідчать про те, що якщо систему не змінити, то в майбутньому з'являться дуже високі ризики того, що пенсійних внесків працюючих людей не буде достатньо для того, щоб забезпечувати виплату пенсій пенсіонерам. Уже сьогодні один платник внесків в середньому фінансує 91% пенсії одного пенсіонера, відповідно на 100 платників припадає 91 пенсіонер. Прогнозується, що до 2025 року це співвідношення сягне 100 до 100, а в 2050 році – 100 до 125 (рис. 3). В результаті, середня пенсія неминуче зменшуватиметься по відношенню до середньої заробітної плати, не залишаючи жодних шансів на забезпечену старість тим, хто сьогодні працює.

В Україні існують цілком об’єктивні причини розвивати саме третій рівень пенсійного забезпечення. Незважаючи на те, що схожа тенденція стосовно демографічної ситуації прогнозується і в інших країнах Європи, є одна істотна відмінність: у них вже сформувався ринок недержавного пенсійного забезпечення, а в Україні тільки почалася стадія його формування, і відбувається воно вкрай повільно. На Заході ринок недержавного пенсійного забезпечення активно розвивається і в офіційній документації ЄС до 2020 р. встановлено завдання перейти на нові конструкції пенсійних схем: частка пенсійних виплат солідарної системи повинна знизитися з 84 до 64 % [1]. У нас же етап формування такої системи тільки розпочався.

Згідно з офіційною інформацією, наприкінці 2011 року було зареєстровано 10,5 млн. осіб працездатного віку, а загальна кількість учасників НПФ за IІ квартал 2011 року становила 557,2 тис. осіб [6], у той самий час пенсійні активи НПФ становили близько 660,7 млн. грн. [7]. Така сума для України є дуже незначною. Для порівняння – загальні активи українських банків перевищують 1,0 трлн. грн., тобто порівняно з активами банків пенсійні активи становлять всього 0,7 %. У розвинених країнах величина активів фінансових посередників різних типів (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди) є приблизно однаковою. Це дуже невтішний результат для України, особливо, якщо зауважити, що за оцінками більшості дослідників, в розвинених країнах кожен шостий долар інвестицій у світову економіку належить саме недержавним пенсійним фондам.

Експерт проекту USAID “Розвиток ринків капіталу” Джон Краулі неодноразово торкався проблеми щодо впровадження саме нових фінансових інструментів, які могли б розвинути ринки капіталу України, зробивши їх привабливішими для інвесторів у світлі незавершеної пенсійної реформи. Він зауважив, що пенсійним фондам буде важко знайти якісні інвестиції в необхідному для них обсязі, оскільки ринки акцій та облігацій в Україні занадто малі та неліквідні для того, щоб ефективно та безпечно поглинути ці кошти на прийнятному рівні вартості [5].

Щоб створити ефективну систему функціонування недержавних пенсійних фондів, необхідно якнайбільш ефективно стимулювати розвиток різних пенсійних фондів (хоча основу повинні скласти корпоративні пенсійні фонди). Окрім того, не слід нівелювати роль страхового та банківського сектору в недержавному пенсійному забезпеченні. Як показує світовий досвід, ефективне поєднання діяльності недержавних пенсійних фондів, страховиків, що займаються страхуванням життя, та банківських установ дає можливість особі найбільш оптимально сформулювати індивідуальний план додаткового пенсійного забезпечення.

Висновки. Отже, в сучасних умовах трансформації економіки України в найкращий спосіб змогла б досягти успіху пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, яка охоплює традиційну солідарну систему, обов’язкову накопичувальну пенсійну систему та добровільну систему особистих пенсійних заощаджень. З макроекономічної точки зору нерозвиненість системи недержавних пенсійних фондів позбавляє економіку потужного фінансового ресурсу для інвестування. При цьому йдеться саме про довготривале інвестування.

Важливою складовою процесу реформування має стати загальнонаціональна програма інформування громадськості й ознайомлення населення щодо цілей і завдань реформ пенсійного забезпечення. Усе це сприятиме забезпеченню належного рівня життя людей похилого віку в сучасних умовах і на віддалену перспективу на засадах соціальної справедливості та гармонізації відносин між поколіннями.

Необхідним є створення інфраструктури та механізмів ефективного інвестування пенсійних коштів, їх надійного захисту від ризиків втрати і знецінення. Для цього потрібно вирішити питання, пов’язані з наступними аспектами:

- визначенням та регламентуванням структури, правил та обмежень щодо інвестування пенсійних коштів за напрямками та фінансовими інструментами, створенням чіткої процедури їх вибору. При цьому має бути виключена можливість використання фінансових інструментів, які не забезпечують збалансування можливих ризиків та очікуваних доходів. Необхідно законодавчо закріпити граничні рівні ризиків для інвестування коштів пенсійних фондів у кожен вид фінансових інструментів і заборонити використовувати пенсійні кошти як заставу при отриманні кредиту в комерційних банках;

- державний контроль за диверсифікацією інвестиційного портфеля пенсійних фондів повинен забезпечувати вкладення коштів у єдиний випуск цінних паперів або у випуск одного емітента;

- забезпечення розвитку ринку середньострокових та довгострокових державних боргових зобов’язань як одного з найважливіших інструментів інвестування пенсійних коштів;

- сприянням розвитку небанківських фінансових установ та формуванням інвестиційної культури;

- розвиток та становлення правових механізмів надійного зберігання та накопичення пенсійних коштів, системи корпоративного управління, формуванням єдиного прозорого механізму ціноутворення на ринку корпоративних цінних паперів, які забезпечили б захист прав та інтересів дрібних та портфельних інвесторів;

- розвиток ринку іпотечних цінних паперів;

- упровадження механізмів участі пенсійних фондів в управлінні корпоративними правами, інвестування пенсійних коштів в іноземні фінансові інструменти.

Наступним потребує створення ефективного механізму функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні. Необхідним є реалізація наступних заходів:

- спланувати комплекс робіт щодо управління пенсійним фондом та його активами компанією-адміністратором;

- обґрунтувати вимоги до обсягів мінімального статутного та власного капіталу НПФ та зберігачів пенсійних активів;

- встановити мінімально допустиму рентабельність операцій з активами пенсійних фондів не нижче від рівня інфляції за звітний період;

- запровадити механізм відповідальності компаній з управління коштами пенсійних фондів за їх збереженням.

- забезпечити вільний доступ до інформації щодо обсягу нарахувань на персоніфікованих рахунках та руху цих коштів за першою вимогою, запровадження системи SMS-повідомлення про дані зміни на рахунках.

Список використаних джерел:

1. Кондрат І.Ю. Пенсійне забезпечення в Україні та світі/ І.Ю. Кондрат // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2009. - № 19.3. - С. 204-208

2. Лібанова Е. Створити механізми надійності/ Е. Лібанова // Вісник Пенсійного фонду України. – 2009. – №6(18).

3. Лондар Л. П. Недержавне пенсійне забезпечення особливості становлення в Україні [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 "Гроші, фінанси і кредит" / Л. П. Лондар ; ННЦ "Ін-т аграрної політики". - К. : [ННЦ "Ін-т аграрної політики"], 2011. - 20 с. - Бібліогр.: с. 16-17.

4. Погорєлова С. Історія становлення державної системи соціального захисту в європейських країнах/ С. Погорєлова // Вісник Пенсійного фонду України, 2008. - № 5(71)

5. Краулі Дж. Круглий стіл. Про реформування національної системи пенсійного забезпечення в контексті економічної кризи та запровадження другого рівня пенсійної системи. USAID “Розвиток ринків капіталу” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.capitalmarkets.kiev.ua/structure/news_ua.php.

6. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України: офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.

7. Державний комітет статистики України: офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.