Економіка/3. Фінансові відношення

К.е.н. Козаченко Л.А., Демченко Я.А.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

Формування доходів місцевих бюджетів на 2011 рік

Вступ. Місцеві бюджети відіграють надзвичайно велику роль у формуванні та використанні державного бюджету. Формуються доходи від податкових чи неподаткових надходжень юридичних та фізичних осіб, які зосереджуються у місцевому бюджеті. Їх формування вимагає пошуків нових форм і методів планування податків, зборів та інших платежів, щоб збагатити не тільки місцеві бюджети, а й державний за рахунком місцевих. Місцеві бюджети в сучасних умовах є одним із джерел задоволення життєвих потреб населення. Більшість державних видатків, насамперед соціального спрямування, фінансуються з місцевих бюджетів. Це, передусім, виплати із соціального захисту та соціального забезпечення населення, утримання закладів соціально-культурної сфери, видатки на розвиток місцевого господарства.

В наш час питанням формування доходів місцевих бюджетів цікавиться та вивчає багато науковців, працівників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, так як ця проблема є актуальною. Проблему формування доходів місцевих бюджетів вивчало та розглядало багато українських науковців, такі як О. Василик, О. Кириленко, І. Луніна, Ц.Огонь, В.Кравченко, Й. Бескида, В. Дем’янишин, В. Томчук, В. Письменний, К. Павлюк, Ю. Пасічник, В. Федосов, О. Шевченко, С. Юрій та багато ішших. Але на сьогодні, реформування доходів в Україні не призвели до розроблення механізму формування місцевих бюджетів та рівномірність їх фінансових можливостей.

Виклад основного матеріалу. Доходи місцевих бюджетів є основою фінансового стану органів місцевого самоврядування та основною складовою для розвитку територіальної одиниці про яку йде мова. Від зміцнення місцевих бюджетів залежить їх подальша фінансова незалежність від державного бюджету. Основою доходів місцевого бюджету в Україні є державні податки, які зараховуються до бюджетів відповідного рівня за допомогою відповідних відрахувань. Доходи бюджетів різних рівнів — це частина централізованих фінансових ресурсів, що вилучаються у фізичних і юридичних осіб та акумулюються державою для виконання властивих їй функцій. Вони відображають економічні відносини між державою та юридичними і фізичними особами в процесі формування доходів фінансових ресурсів, які надходять у розпорядження органів державної влади і державного управління.

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та Законом «Про Державний бюджет» на відповідний рік. Державний бюджет України (зведений бюджет) поділяється на дві складові: загальний фонд і спеціальний фонд. Доходи загального фонду бюджету включають такі його складові, які призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків держави і не мають конкретного спрямування. До спеціального фонду бюджету України відносяться лише ті з них, що призначені для фінансування конкретних заходів [1].

При розробці дохідної частини проекту бюджету на 2011 рік враховано основні завдання бюджетної політики, визначені Декларацією цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетною декларацією), яка схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2010 №315, а саме: збереження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, що не перевищує 30,5%, з урахуванням можливого внесення змін до актів податкового законодавства та зміни обсягів спеціального фонду бюджету; перегляд та оптимізація переліку джерел наповнення та відповідних напрямів використання коштів спеціального фонду з метою зменшення його частки у державному бюджеті (крім власних надходжень бюджетних установ); поетапне зниження податкового навантаження на платників податків і зборів (обов'язкових платежів) [3].

Дохідна частина проекту бюджету на 2011 рік розроблена на основі реформованого податкового законодавства, відповідно нормам Податкового кодексу України, а саме: зниження з 2011 року ставки податку на прибуток підприємств із 25% до 23%; запровадження 0% ставки з податку на прибуток підприємств для підприємств з оборотом до 3 млн. грн., а також для підприємств літако- та суднобудування, готелів; наближення податкового та бухгалтерського обліку; встановлення звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання деяких товарних позицій зернових та технічних культур, деревини; запровадження ставки податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17 % до доходів понад 10 мінімальних заробітних плат (9 410 тис. грн.); скасування податку на транспортні засоби в частині, яка сплачується при проходженні техогляду, реєстрації та перереєстрації транспортних засобів; скасовування малоефективних місцевих податків і зборів, податку на промисел та збору за проведення гастрольних заходів [3].

Особливу увагу науковці приділяють місцевому бюджету, який відповідно до Бюджетного кодексу України має надходження та видатки на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Кожна територіальна одиниця, яка веде рахунок доходам та видаткам бюджету складає єдиний баланс, де й відображає їх розподілення.

Бюджетний кодекс України передбачає розподілення надходжень між місцевими бюджетами усіх рівнів – 40% коштів відводиться для обласних бюджетів, 60% - до районних з яких 1/3 сільським та міським радам. Найбільше надходжень місцеві бюджети отримують від сплати єдиного податку суб’єктами малого бізнесу і 20% від сплати податку на прибуток [2]. До доходів місцевих бюджетів належить надходження від сплати єдиного податку, плати за землю, надходження від адміністративних штрафів, плати за торговий патент, фіксованого податку та податку на нерухомість. В той же час із державного бюджету до місцевих передається плата за ліцензії, сертифікатів та держреєстрацій, а також збір за спеціальне використання водних, лісових надр та інших природних ресурсів [2].

Формування доходів місцевих бюджетів пройшла досить складний шлях. Постійно змінювалися нормативи відрахувань від загальнодержавних податків та зборів і пропорції різних статей дохідної частини місцевих бюджетів, що заважало прогнозуванню доходів на тривалий період та не сприяло довготерміновому розвитку місцевих громад. Роль доходів місцевих бюджетів до певної міри визначається величиною валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через них. Слід зазначити, що доходи місцевих бюджетів як частка ВВП мають тенденцію до зменшення питомої ваги у ВВП. Цей процес відбувається внаслідок стабілізації переліку доходних джерел, що в основному складаються із прямих податків, а також зростання реального та номінального ВВП значно швидкими темпами, ніж зростання доходів місцевих бюджетів [4].

Важливим напрямом розв’язання проблеми фінансового забезпечення місцевих бюджетів є посилення зв’язку між соціально-економічним і бюджетним плануванням адміністративно – територіальних одиниць.

Висновки. Отже, для збільшення доходів місцевих бюджетів необхідно реформувати бюджетну сферу, щоб задовольнити наші потреби. Для цього потрібно зробити розподіл повноважень між державним та місцевими бюджетами. Також нам потрібно шукати нові шляхи збагачення місцевих бюджетів та посилити контроль за надходженням фінансових ресурсів до місцевих бюджетів.

Література:

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. N 2456-VI.

2. Закон України «Про державний бюджет на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857- VI.

3. Оцінка доходів державного бюджету на 2011 рік / електронний ресурс / www.eimq.pravda.com.ua

4. Артус М.М., Хижа Н.М. Бюджетна система України / Навчальний посібник / К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. С. 39-42