Кузьменко С.С. асистент кафедри міжнародної економіки

Ісмаілова А.Т.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Особливості формування сутності ТНК

Характерною рисою світової економічної системи на сучасному етапі розвитку є феномен транснаціоналізації, що впливає на господарську діяльність усіх країн світу. ТНК є одночасно і результатом, і головними учасниками інтерналізації та глобалізації, тому питання дослідження особливостей формування сутності ТНК є актуальними.

Дослідження суті поняття ТНК знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних науковців: Меттьюза Р., Соколенка С., Семенова К., Макдональда Дж., Перлмуттера Г., Новицького В та інших. Разом з тим, деякі аспекти цього наукового питання досліджено не в повному обсязі, що потребує подальшого вивчення.

Метою роботи є дослідження особливостей формування сутності ТНК.

Завдання: уточнити поняття ТНК; систематизувати підходи до розуміння цього визначення.

Транснаціоналізація – це якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, що являє собою процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій ТНК . Термін ТНК вперше з’явився в 1960-1962 роках і визначав ТНК як компанію, що має власні філіали в 2-х чи більше країнах. Пізніше це визначення ТНК зазнало критики, в тому числі з тих міркувань, що такі форми міжнародного бізнесу, як ліцензування, франчайзинг, управління по контракту, можуть не передбачати створення нової юридичної особи [2, С. 4-5].

Дати повне та всеохоплююче визначення поняття ТНК надзвичайно складно, оскільки важко однозначно визначити, чи є транснаціональною корпорацією, наприклад, фірма, що спеціалізується на iмпортно - експортних операціях, чи має один закордонний філіал.

Пропонувалося визначати ТНК за національною приналежністю капіталів, величиною обороту, часткою закордонних активів та прибутків, часткою закордонного ринку в операціях та характером операцій, кількістю закордонних філіалів та дочірніх компаній тощо. Будь-який із згаданих критеріїв має право на існування, однак всі вони є швидше емпіричним наближенням, ніж чітко детермінованим показником, і до їх трактування не можна підходити однозначно. Вітчизняні та зарубіжні вчені з різних позицій трактують поняття ТНК.

Можна згрупувати запропоновані вітчизняними та зарубіжними вченими поняття ТНК за чотирма критеріями: структурним – визначає ТНК кількістю задіяних країн чи приналежністю її керівництва до різних країн та числом організаційно - економічних форм господарської діяльності ТНК за кордоном (філій, відділень); результативним – визначає ТНК за часткою закордонних активів та прибутків, величиною ПІІ, обороту, часткою закордонного ринку в операціях; біхевіориським – вважає компанію ТНК за умови, якщо її управлінська ланка мислить інтернаціонально, глобально - у межах світового ринку; системним – визначає ТНК з позиції сукупності трьох попередніх підходів та з позиції носія процесів інтернаціоналізації, прискорювача глобалізації.

Сутність ТНК найточніше характеризує не якась одна ознака чи критерій, а цілий їх комплекс, i лише у випадку наявності усіх ключових ознак можна впевнено говорити про транснаціональний характер певної компанії. З цієї позиції, найточнішим є визначення ТНК, запропоновані представниками системного підходу.

Транснаціональними є лише фірми, що забезпечують свою активну присутність за кордоном, адже ТНК певною мірою переносять за кордон не товар, а сам виробничий процес. До категорії повноцінних ТНК не варто включати фірми, задіяні у звичайній зовнішній торгівлі. Важливою характеристикою ТНК є наявність можливості трансферту коштів між філіалами в межах корпорації шляхом застосування механізму так званих «трансфертних цін». Кожне із положень щодо сутності ТНК має свій акцент, щось виноситься на перший план, а щось залишається в тіні чи й зовсім поза увагою.

Таким чином , пропонується розглядати ТНК як економічно єдину систему угруповання підприємств, які здійснюють свою діяльність у двох чи більше країнах переважно у формі ПІІ, впливають на економічну політику як країни базування, так і приймаючих країн через залучення їх до світових глобалізаційних процесів, керуються і контролюються, як правило, з єдиного центру і складаються з материнської компанії, дочірніх підприємств, філіалів та відділень.

Література

1. Пехник Андрій Володимирович. Механізм узгодження інтересів ТНК зістратегічними пріоритетами національної економіки [Текст] : дис. канд.. екон. Наук: 08.05.01. / Львівський національний університет ім.. Івана Франка. – Л. : 2005. –С. 178-193.

2. World Investment Report, 1999: Foreign Direct Investment and the Challenge of Development / UNCTAD. — New York; Geneva : UN, 1999.

3. Ленский Е.В. Транснационализация капитала [Текст] : учеб. Пособие. / Е.В.Ленский, О.Н.Сосковца. - Мн.: Армита-Маркетинг, Менеджмент, 2001. – 326с.