Економічні науки /6. Маркетинг и менеджмент

Миронова О.О.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Зміст і основні параметри бізнес-процесів

Загальнотеоретичною основою процесно-орієнтованого підходу до управління вважається загальна теорія процесів, що вивчає процеси будь-якої природи, яка виникла ще наприкінці 60-х років та вважалася новим якісним етапом розвитку системної теорії.

Саме поняття “процес” багатоаспектне й існує вже давно. Вважається, що вперше воно було введено Г.Плехановим та П.Тимофєєвим як фундаментальна властивість системи управління. При цьому до основних ознак процесу відносять такі: послідовність змін; перехід від одного явища до іншого; однобічність руху; зміна стану об’єкту або зміна однієї системи іншою.

Процеси притаманні кожній організації. Але, на відміну від організаційних підрозділів підприємств, що мають звичні назви, сутність, функції тощо, процеси не мають традиційних описів та імен, точних параметрів, бо одночасно проходять крізь різні структури підприємства.

Аналізуючи категорію „процес” можливо виокремили ключові ознаки процесу:

- процес не ототожнюється з рухом – навпаки, рух є складовою процесу, який може включати „рух руху”;

- процес є двобічним – тобто має не менш ніж дві протилежні сторони;

- процес містить кількісно-якісний перехід;

- процесу властива ознака невизначеності, яка проявляється під час переходу від однієї сторони процесу до іншої;

- процес відбиває зміни загалом.

Більшість існуючих поглядів на бізнес-процес як економічну категорію тісно прив’язано до тлумачення, що було надано авторами теорії реінжинірингу Майклом Хаммером і Джоном Чампі: “Бізнес-процес – це сукупність різних видів діяльності, у межах якої “на вході” використовуються один або більше видів ресурсів, та в результаті цієї діяльності “на виході” створюється продукт, що має цінність для користувача”. Але це класичне визначення занадто розпливчате. Якщо бізнес-процес – це „сукупність різних видів діяльності”, то він може містити у собі інші бізнес-процеси, але тут постає проблема єдиного центру управління бізнес-процесом.

Також некоректним є висловлення „використовуються один або більше видів ресурсів”. До ресурсів відносяться людські, матеріальні, товарні тощо. Більш точним було б „ресурси, що забезпечують виробничу діяльність”. Описові назви бізнес-процесів пропонується давати відповідно їх початкового та кінцевого статусу, наприклад: “розробка продукції: від вимог – до продукту”, “продаж: від заявки – до постачання” тощо.

Т.Давенпорт уточнив поняття бізнес-процесу через різні погляди на структуру організації: “У той час як ієрархічна структура організації звичайно уявляє собою часовій зріз розподілу відповідальності та взаємовідносин за звітністю, структура її процесів відображає динамічний погляд на те, як ця організація виробляє продукцію”.

Визначення бізнес-процесу згідно Томасу Давенпорту і Джорджу Шорту, дається як “набір логічно взаємозалежних дій, що виконуються для досягнення визначеного виходу бізнес-діяльності”. При цьому Т.Давенпорт підкреслює певну часову тривалість бізнес-процесу “процес – це специфічно упорядкована сукупність робіт, задана в часі та просторі, з вказівкою початку та кінця та точним визначенням входів і виходів”.

Джордж Мартін запропонував замість поняття “бізнес-процес” використовувати поняття “потік цінностей”, якому дав наступне визначення: “Потік цінностей – це множина закінчених узгоджених дій, які в сукупності створюють певну продукцію, яка має споживчі цінності для клієнта”.

До найбільш ємних і точних варто віднести сучасне поняття, дане українським фахівцем у галузі оптимізації бізнес-процесів, доктором наук, професором В.Н.Тупкалом: „Бізнес-процес – це ієрархія внутрішніх і залежних між собою циклічних функціональних дій, кінцевою метою яких є випуск продукції або окремих її елементів, і управління якими здійснюється за циклом «планування, контроль, аналіз, вплив (PDCA) ”.

Зважаючи на наведені формулювання, оцінюючи їхні сутності, порівнюючи відмінності та синтезуючи їх конструктивізм, пропонуємо визначення бізнес-процесу підприємства як циклічну сукупність пов’язаних конкретизованих завдань (дій), які мають певні входи (необхідні ресурси) та виходи (результати), що являють цінність для споживача (внутрішнього або зовнішнього).

Якщо конкретизувати тлумачення бізнес-процесу, то можна виділити наступні його загальні властивості, що дозволяють ідентифікувати бізнес-процес:

- бізнес-процес - це потік робіт, дій або їхня сукупність, внутрішні кроки діяльності підприємства;

- бізнес-процес має вхід і вихід (первинні, вторинні), початок і кінець, тобто обмежується певними межами;

- бізнес-процес має постачальників: первинних (ресурси) та вторинних (результати, інформація);

- бізнес-процес має клієнтів (споживачів, користувачів) як внутрішніх, так і зовнішніх;

- бізнес-процес має на меті задоволення потреб підприємства з подальшим отриманням прибутку;

- бізнес-процес повторюється у часі;

- бізнес-процес має кількісні та якісні параметри, що піддаються виміру, аналізу, контролю та впливу;

- бізнес-процес пов’язаний певним чином з іншими бізнес-процесами організації.

Бізнес-процеси проходять через усі функціональні підрозділи підприємства, поєднують різні роботи та завдання, які повинні складати єдину сукупність та носити безперервний характер.