“Экономические науки”/7.Учет и аудит

Маріїна О. П., Лесько Ю. О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Проблеми проведення аудиторських процедур в Україні

В сучасних умовах розвитку економіки України якість аудиту визначають саме аудиторські процедури, які є елементами загальної методики аудиту. За допомогою аудиторських процедур визначається взаємозв’язок окремих методів, способів, прийомів аудиту.

Організація аудиторських процедур є досить трудомістким процесом, та потребує від аудитора знання великої кількості нормативних та інструктивних матеріалів. Проте при проведені аудиторських процедур виникають певні проблеми, з якими зустрічається кожний аудитор.

Дослідженню проблем застосування аудиторських процедур присвячені окремі наукові статті О. Гаєвського, П. Пальчука, А. Шпомера та ін.

Метою даного дослідження є встановлення проблем, які виникають при проведенні аудиторських процедур на підприємстві.

Аудит проводять з метою перевірки публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово – господарської діяльності суб’єктів господарювання для визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Щоб сформулювати обґрунтовані висновки аудитор має отримати достовірні докази. Для їх одержання потрібно виконати ряд процедур. Аудиторські процедури – це оцінка показників бухгалтерських та інших звітів на основі вивчення і співставлення балансових співвідношень (коефіцієнтів) і показників ефективності фінансово – господарської діяльності клієнта, метою застосування яких є надання допомоги аудитору в формуванні його обґрунтованої компетентної думки[2, с. 35].

Вибір аудитором аудиторських процедур ґрунтується на його судженні щодо оцінки ризику. Чим вища оцінка ризику, тим більш достовірніші та доречніші аудиторські докази хоче зібрати аудитор, і для цього він виконує процедури по суті. Це впливає на тип аудиторських процедур, їх обсяг і на їх поєднання.

Визначення часу аудиторських процедур означає, коли виконуються аудиторські докази. Аудитор може виконувати тести контролю або процедури по суті на проміжну дату або на кінець періоду.

Вирішуючи, коли виконувати аудиторські процедури, аудитор вивчає такі питання як, коли буде в наявності відповідна інформація; характер ризику та період або дату. До яких відносяться аудиторські докази [3, с. 43].

Обсяг аудиторських процедур охоплює величину конкретної аудиторської процедури, яку потрібно виконати. Обсяг аудиторської процедури визначається за судженням аудитора після розгляду суттєвості, оцінених ризиків та ступенем впевненості, яку аудитор планує отримати.

Аудиторські процедури направлені на підвищення ефективності аудиторських перевірок шляхом скорочення трудомісткості виконаних робіт та підвищення їх якості. Для виконання аналітичних процедур повинні бути підготовлені файли – шаблони. Це допомагає виконувати і оформлювати всі розрахунки з врахуванням єдиного методологічного підходу.

На практиці недовіра до аудитора, а саме до аудиторського висновку, підтверджується, зокрема, тим, що банківська установа, з метою оцінення платоспроможності потенційного клієнта – юридичної особи, самостійно проводить аналіз фінансового стану підприємства, не довіряючи аудиторському висновку та нехтуючи ним [2, с.37].

Не менш важливою проблемою є порушення незалежності аудитора. Вітчизняне та міжнародне законодавство розглядає аудитора як незалежного суб'єкта. Однак на практиці існують непоодинокі випадки здійснення тиску на спеціаліста як з боку замовників аудиту, так і керівництва аудиторських фірм, у складі яких працює фахівець. Фірма, отримавши замовлення і взявши на себе певні зобов'язання, "диктує" умови здійснення перевірки. Тому, аудитор, незалежно від його думки та волі, змушений виконувати покладені на нього завдання, порушуючи етичні норми професійної поведінки та законодавства. В іншому випадку існує ймовірність його звільнення з посади [1, с.46]. Регулювання з боку АПУ більшою мірою спрямоване на контроль якості аудиторських процедур та рівня професіоналізму аудитора, а не на здійснення конкретних заходів щодо контролю над збереженням його незалежності.

Висновки. На шляху створення оптимальних умов проведення аудиторських процедур обов'язковим кроком є більш глибоке дослідження наведених його проблем, що сприятиме вдосконаленню нормативного регулювання, підвищенню якості аудиторських послуг, професійної авторитетності аудитора на вітчизняному ринку та зростанню рівня конкурентоспроможності послуг аудиторських фірм України на міжнародному ринку.

З метою вирішення проблем проведення аудиторських процедур в Україні необхідно: узгодження вітчизняного законодавства, що регулює аудиторські процедури з міжнародним, зокрема щодо підвищення кваліфікаційних вимог до аудиторів; розроблення загальнодоступної інформаційної бази з чинних в Україні МСА; встановлення юридичної сили аудиторського висновку на законодавчому рівні; розроблення АПУ схем виявлення фактів порушення незалежності аудиторів

Література:

1. Гаєвський О. Аудиторські процедури / О. Гаєвський // Аудитор України. – 2010. – №10(182). – С. 42 - 47.

2. Граковський Ю. Проблеми аудиторської діяльності в Україні та шляхи їх вирішення / Ю. Граковський // Вісник податкової служби. – 2011. - №28(600). – С. 35 - 39.

3. Школьний О. Отримання аудиторських доказів в процесі аудиту / О. Школьний // Аудитор України. – 2011. - № 11(183). – С. 41 - 44.