Экономические науки/7. Учет и аудит

Ткачук А.В., група ОА-44

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

Значення аудиту у регулюванні міжнародних економічних процесів

Постановка проблеми. Розширення кола активних суб’єктів причетних до економічних процесів на рівні підприємства, держави, світу продукує зростання значення аудиту як форми незалежного фінансового контролю. Ефективне управління міжнародними компаніями, урядовими організаціями потребує достовірної інформації, яка є результатом ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Дані звітності в силу методологічних та опортуністичних особливостей можуть містити помилки, викривлення та факти шахрайства. Вирішення задач надання користувачам достовірної інформації в контексті діяльності великих транснаціональних фірм визначає модифікацію структури аудиторської фірми, методики проведення аудиторської перевірки та розширення супутніх аудиту послуг, що потребує детального дослідження

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вирішенню ряду проблем міжнародного аудиту приділена увага вітчизняних та зарубіжних науковців: Ф.Ф. Бутинця [2], Н.І. Дороша [4], Н.І. Петренко [2], С. Зубілевича [5], С.В. Стендера [10]. Проте на законодавчому та методологічному рівні залишаються не ідентифікованими питання міжнародного аудиту, його значення в управлінні міжнародними економічними системами.

Постановка завдання. Дослідити значення аудиту у регулюванні міжнародних економічних процесів, окреслити шляхи вирішення проблем методики міжнародного аудиту, організаційної структури аудиторських фірм.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зміни кон'юнктури ринку і нестабільність міжнародного законодавства та законодавства в окремих країнах призводять до того, що компанії часто не в змозі оперативно реагувати на нові вимоги, при цьому втрачаючи конкурентоспроможність і прибутки, у тому числі й потенційні. Терміни прийняття управлінських рішень в умовах динамічного ринку постійно скорочуються.

У цих умовах своєчасні управлінські рішення, прийняті на основі повної і достовірної інформації, значно підвищують ефективність господарської діяльності компанії і знижують підприємницькі ризики.

Одним із ключових джерел інформації є дані бухгалтерського обліку. Тим не менше, ці дані дійсно корисні для керівництва та інвесторів компанії в разі їх актуальності, об'єктивності і повноти відображення показників фінансово-економічної діяльності.

Незалежна кваліфікована оцінка системи фінансового та бухгалтерського обліку, принципів і методів розрахунку та відображення показників у фінансовій звітності дозволяє встановити певний рівень довіри до цих даних, і, відповідно, бухгалтерська інформація стає більш корисною при прийнятті рішень. Крім того, професійні рекомендації керівництву компанії можуть допомогти в удосконаленні системи бухгалтерського обліку, що «сприяє отриманню більш якісної фінансової звітності та зміцненню ступеня довіри до неї» [1].

З метою надання допомоги транснаціональним компаніям у розвитку їхніх систем управління, систем управлінського, фінансового та бухгалтерського обліку, а також зниження до прийнятного рівня інформаційних ризиків, аудиторські фірми надають професійні аудиторські та бухгалтерські послуги:

1. Проведення аудиту та оглядових аудиторських перевірок.

2. Проведення фінансового Due diligence.

3. Бухгалтерські послуги.

4. Розрахунок заробітної плати та ведення кадрового діловодства.

5. Складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ.

6. Податкові послуги.

7. Проведення інвентаризацій основних засобів.

8. IT Консалтинг.

9. Розробка оптимальних та раціональних структур фірми, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Слід констатувати факт того що значну питому вагу у структурі аудиторських послуг займають послуги інформаційного характеру та завдання із надання впевненості (рис. 1.).

Рис. 1. Структура аудиторських послуг, кількість замовлень (дані звіту аудиторських фірм та аудиторів про надані послуги у 2010 році)

Потреба суб’єктів господарювання в отриманні додаткових інформаційних послуг (ведення бухгалтерського обліку, відновлення бухгалтерського обліку, консультаційні послуги) свідчить про значну участь аудиторських фірм в управлінні підприємствами.

Окремою проблемою є перманентні спроби гармонізувати український аудит щодо його міжнародної теорії та практики, передусім, спираючись на досвід США. Одним з постійних ініціаторів «міжнародності» вітчизняного аудиту був і залишається Національний банк України [8]. Проблеми розвитку аудиту, як науки висвітлюються багатьма науковцями, зокрема Ф.Ф. Бутинцем, С. Зубілевичем та іншими. Багато з них зазначають, що аудит як наука, вже себе затвердив і за цією наукою буде майбутнє, але існує багато проблем, а особливо це підвищення рівня професійної компетентності аудиторів, організація контролю якості аудиторських робіт та послуг, розвиток правового поля аудиту в підприємництві, забезпечення реальної професійної незалежності аудитора, співпраця з міжнародними бізнес-структурами та урядовими організаціями та інше, що сприятиме підвищенню ролі аудиту у регулюванні міжнародних економічних процесів.

Розвитку аудиту в Україні на даний час властиві риси переважно підтверджуючого, оскільки найбільша питома вага робіт зводиться саме до оцінки й підтвердженню ступеню обґрунтованості інформації в системі обліку й фінансової звітності підприємств-замовників.

Складні умови конкуренції в аудиторській професії й проникнення на ринок аудиторських послуг України представництв аудиторських фірм «великої четвірки» обумовили необхідність прийняття Аудиторською палатою України рішення про перехід на Міжнародні стандарти аудиту (МСА). Таке рішення орієнтоване на підтвердження факту уніфікації діяльності аудиторів України відповідно до міжнародних вимог, що важливо для зовнішніх користувачів аудиторського висновку (особливо для іноземних інвесторів і партнерів українських підприємств). При цьому перспективи розвитку аудиторської діяльності в Україні варто також зв’язувати з переходом до системно-орієнтованого аудиту, тобто до такого підходу, коли зовнішні аудитори спираються у своїх оцінках на результати роботи системи внутрішнього аудиту підприємств – замовників. Саме поєднання взятих курсів на розвиток внутрішнього аудиту (як основи діяльності зовнішнього) і перехід до Міжнародних стандартів аудиту, вважаємо, здатне сприятливо вплинути на підйом аудиту в Україні на наступну сходинку еволюційних сходів в контексті міжнародного розвитку.

Україна на сьогодні є невід’ємною складовою світового економічного співтовариства i поступово набуває все більшого значення як бізнесовий та політичний партнер. Хоча національні особливості побудови облікової системи та здійснення фінансового контролю існують, проте інтеграційні економічні процеси викликають потребу в гармонізації національних облікових систем і аудиторських процесів у міжнародному та європейському масштабах.

Одним з інструментів, який допомагає розвивати економічні відносини, у тому числі міжнародні, є аудит, оскільки він забезпечує довіру до перевіреної фінансової інформації для її користувачів різних рівнів (міжнародного, державного, урядового, підприємства).

Суттєвий вплив на процеси глобалізації мають новітні інформаційні та телекомунікаційні технології, які перетворилися з елементів інфраструктури минулих років на універсальний засіб економічного, культурного, наукового розвитку. Такій новій моделі світової економіки М. Карної дав свою назву – нова глобальна інформаційна економіка. Не позбавлена її впливу у світовому масштабі й аудиторська діяльність.

Україна має зробити власний вибір і взяти активну участь у сучасних процесах глобалізації, розробити систему відповідних законодавчих актів (у тому числі з аудиту), здійснити необхідну структурну перебудову, низку організаційних заходів, враховуючи сучасні тенденції міжнародного економічного розвитку. Вирішуючи питання інтеграції та гармонізації аудиту в Україні, слід, насамперед, здійснити дані заходи. Такий підхід не суперечить процесам глобалізації та інтернаціоналізації. Політику суверенної держави визначає безліч детермінант, включаючи рівень соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку, географічне положення країни, її національно-історичні традиції, культурну спадщину, співвідношення державних засад i демократії тощо. Всі вони, акумулюючись у зовнішній політиці держави, є складовими концепції національного інтересу i мають слугувати для самозбереження нації та держави. Це слід обов’язково брати до уваги, вирішуючи проблеми інтеграції та гармонізації аудиту.

Аудитори активно беруть участь у регулюванні діяльності урядів та урядових організацій, що передбачає вихід результатів їх роботи із за меж суто економічних відносин до політичних. У проведенні аудиту має бути спільна зацікавленість. Так, наприклад, такі міжнародні фінансові організації як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк мають своїх акціонерів у вигляді окремих країн. «Відповідно всім країнам необхідно мати впевненість, що будь-яка програма здійснюються в прозорий і підзвітний спосіб. Таким чином, завжди такі міжнародні фінансові організації мають кошти для проведення таких перевірок. Параметри такого аудиту – це предмет узгодження між країною-реципієнтом та міжнародною фінансовою організацією» [3].

Знання специфіки професійних аудиторських та бухгалтерських послуг дає право стверджувати, що тільки команда досвідчених аудиторів, бухгалтерів та консультантів здатна кваліфіковано та комплексно допомогти керівництву компанії у вирішенні питань, пов'язаних з оцінкою і підвищенням ефективності їхнього бізнесу.

Суспільне та міжнародне значення аудиту зумовило модифікацію системи управління великими аудиторськими фірмами. Створення системи представництв та філій викликало необхідність формування якісно нових структурних одиниць, а саме:

1) посад партнерів;

2) служби внутрішнього контролю;

3) відділів співпраці із зарубіжними контрагентами та замовниками;

4) відділів перекладу.

Великі масштаби діяльності аудиторських фірм «великої четвірки» зумовили зміни у пріоритетах розвитку. Аудит переносить акцент із простого підтвердження достовірності показників фінансової звітності до перевірки виконання державних програм та проектів, підбір ефективної та раціональної структури фірми, розробка передових систем управління, що свідчить про перехід від підтверджуючого аудиту до системно-орієнтованого.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

В умовах інституційних змін зміщується акцент у головних завданнях аудиту. Якщо раніше діяли взаємовідносини «аудитор – підприємець», то зараз – «аудитор – корпорація – уряд». Простежується перехід від перевірки фінансової звітності на достовірність до надання комплексу послуг із управління, що вимагає змін у самій організаційній структурі та системі управління аудиторською фірмою.

Література:

1. Аудиторська фірма «Юнітс Консалтинг Лтд» : [Електронний ресурс]. Режим доступу : http:// www.accounting-ukraine.kiev.ua/poslugi/index.htm

2. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні та світі : Монографія [Текст] / Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга, Н.І. Петренко. – Житомир: ЖДТУ, 2003. – 564 с.

3. Діяльність урядів Тимошенко і Януковича оцінить міжнародний аудит : [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.tymoshenko.ua/uk/article /82u2uo4m

4. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація : Монографія [Текст] / Н.І. Дороша. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 402 с.

5. Зубілевич С. Нові вимоги до аудиту в ЄС [Текст] / С. Зубілевич // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – №7. – С. 57.

6. Максименко Н.Г. Проблеми розвитку аудиторської діяльності в Україні [Електронний ресурс] / Н.Г. Максименко. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/avpch/En/2009_49/Macsimenko%20 N.G..pdf.

7. Розвиток теорії та методологій обліку і аналізу в умовах трансформації суспільної свідомості [Текст]: Монографія // І.В. Жиглей, І.В. Замула, О.В. Олійник, М.М. Шигун; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖДТУ, 2008. – 319 с. (с. 15).

8. Стратегічне управління розвитком підприємства : [Електронний ресурс]. – № 1097. – Режим доступу:http://www.ufin.com.ua/03_1/fru_Au2.htm.

9. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні [Текст] / Б.Ф. Усач // Регіональна економіка. – 2007. – № 4. – С. 217-222.

10. Sunder, Shyam. Theory of Accounting and Control. – Cincinnati: South-Western College Publishing, 1997.