Економічні науки / 2. Облік і аудит
Суботовська О.М.
Науковий керівник: к.е.н. Вецепура Н.В.
Донецький
державний університет управління
Облікова політика на прикладі Головного
управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей та релігії Донецької
облдержадміністрації як фактор сучасної інформатизації у бюджетній установі
Функціонування бюджетної установи
в умовах реалізації стратегії розвитку національної економіки України на основі
її модернізації та перетворення в економіку інноваційного типу вимагає
максимально ефективного використання фінансових ресурсів. З цією метою
здійснюється постійне вдосконалення організації облікового процесу. До базових складових первинної організації облікового
процесу бюджетних установ слід віднести такий напрям організаційних процедур,
як формування облікової політики.
Формування
облікової політики слід розглядати як один з найважливіших елементів
оптимізації діяльності організації будь-якої організаційно-правової форми. Це
доводять до відома суспільства сучасні вітчизняні вчені, такі як Г.М.
Давидов, О.В. Пальчик, В.М. Савченко [1].
Зіставлення поглядів вчених щодо
формування та трактування облікової політики дало уяву про відсутність єдиної позиції
в розумінні її сутності. Наявні публікації щодо
облікової політики стосуються господарської діяльності підприємств, організацій,
установ.
Мета публікації – обґрунтувати необхідність облікової політики в бюджетній установі та провести паралель між
даною політикою та інформаційною системою взагалі.
Сучасне поняття облікової політики, уявлення про її призначення та
сферу застосування увібрали в себе найбільш усталені історично критерії
економічної та юридичної наук. Певний пріоритет віддається обліковiй політицi як
сукупності способів обліку. Деякі автори пропонують трактувати її як
складову методу бухгалтерського обліку. Узагальнення визначень поняття
облікової політики дозволяє говорити про те, що вони деталізовані для цілей
фінансового обліку. При цьому основний аспект припадає на склад облікової
політики, а її сутності і призначенню приділено недостатню увагу.
Згідно із Законом України від 16.07.99р. №996-XIV «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і
доповненнями, останні з яких внесені Законом України від 7 липня 2011 року №3614-VI,
облікова політика - це сукупність
принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання
та подання фінансової звітності [2].
Облікова
політика є одним з основних документів для внутрішнього використання,
практичним керівництвом для всіх співробітників бухгалтерії, що встановлює
правила ведення в установі бухгалтерського обліку. Цей документ щорічно
складається головним бухгалтером і затверджується керівником установи до 25
грудня кожного року. Чіткість, грамотність, точність відображена в ньому, вважається
показником високої бухгалтерської кваліфікації.
Головне
управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей та релігії
Донецької облдержадміністрації (далі – Головне управління) є бюджетною неприбутковою установою.
Основними завданнями Головного управління є:
- моніторинг, аналіз і
прогнозування суспільно-політичних процесів в регіоні;
- проведення консультацій з
громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;
- сприяння місцевим органам влади
в забезпеченні взаємодії з політичними партіями та громадськими організаціями;
- реалізація державної політики у
сфері міжнаціональних відносин, мовних процесів, сприяння консолідації та
розвитку української нації, забезпечення прав національних меншин та прав
громадян на свободу світогляду і віросповідання;
- сприяння гармонізації
міжконфесійних відносин [3].
Облікова
політика у Головному управлінні - це розроблені рекомендації з бухгалтерського
обліку та складання звітності, які беруть до уваги соціально-економічні
особливості локальної установи як системи відносин та установи.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Головному управлінні грунтуються на таких основних принципах (Табл.1):
Таблиця 1. Основні принципи
бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
№з/п |
принцип |
що означає? |
1 |
2 |
3 |
1. |
обачність |
застосування методів оцінки,
які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню
оцінки активів і доходів установи |
2. |
повне висвітлення |
фінансова звітність повинна
містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських
операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі |
3. |
послідовність |
постійне (з року в рік)
застосування установою обраної облікової політики |
4. |
безперервність |
оцінка активів та зобов'язань установи
здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати надалі |
5. |
превалювання сутності над
формою |
операції обліковуються
відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми |
6. |
єдиний грошовий вимірник |
вимірювання та узагальнення
всіх господарських операцій установи у її фінансовій звітності здійснюється в
єдиній грошовій одиниці |
1 |
2 |
3 |
7. |
періодичність |
можливість розподілу діяльності
установи на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності |
Облікова політика складається з метою:
- вибору одного з декількох
взаємовиключних варіантів обліку, присутніх в законодавстві;
- відмови від методу обліку,
передбаченого за замовчуванням, якщо керівник хоче скористатися альтернативним
варіантом, передбаченим податковим законодавством;
- зближення бухгалтерського та
податкового обліку і, відповідно, зменшення обсягу роботи бухгалтера;
- мінімізації очікуваних
(прогнозованих) податків.
Отже, основним
призначенням Головного управління в обліковій політиці є документальне
підтвердження способів ведення обліку, для забезпечення відповідності
діяльності стандартам якості, стандартизації облікових процесів і прийняття
управлінських рішень в установі.
Управління установою (облік)
Облікова
політика виступає в даній установі в якості інформаційної системи, яка може
використовувати дані всіх інших видів обліку, але при цьому має свої
особливості і специфічну мету (мал.1).
Мал.1. Облікова
політика як інформаційна система у бюджетній установі
Використовуючи
викладену вище систему інформаційного забезпечення облікової політики, в
Головному управлінні, ми можемо в повній мірі і своєчасно задовольнити
відповідні інформаційні потреби певного сегмента користувачів, що переслідують
специфічні цілі: фінансовий облік - своєчасно забезпечити користувачів
зовнішньої фінансовою звітністю, що дозволяє проводити оцінку фінансового стану
організації; податковий облік - правильно і відповідно до встановлених
термінів розрахуватися з бюджетом та позабюджетними фондами, знизивши при цьому
податковий тягар організації; управлінський облік - забезпечити
інформаційну підтримку менеджерів організації.
Підсумовуючи
викладене раніше, можна зробити висновок, що облікова політика в
установі виступає в ролі потужного важеля системи внутрішнього контролю і є
модератором інформаційних потоків для використання сегментом споживачів
Головного управління, але наявність наказу в установі стосовно дотримання
облікової політики – це тільки перший етап на шляху досягнення ефективності
управління обліковими процесами, ефективності прийняття управлінських рішень,
вибору оптимальної системи управління процесами діяльності для досягнення
оперативних і стратегічних цілей установи, виявлення незаконних витрат, що
підвищать ефективність обліку й фінансово-господарської діяльності та
використання як бюджетних коштів, так і коштів спеціального фонду.
Джерела використаної літератури:
1.
Г.М. Давидов. Облікова політика: навч.посіб. [Текст] / О.В. Пальчик, В.М. Савченко. –Київ: Знання,
2010. – 479 с.
2.
http://nibu.factor.ua/ukr/info/Zak_basa/Z996/
(Податки
та бухгалтерський облік) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 13.02.12:
http://nibu.factor.ua/ukr/info/Zak_basa/Z996/- Загл. з монітору. – Мова укр.].
3.
http://www.donoda.gov.ua/main/ru/publication/content/10667.htm
[Електронний ресурс]. - Режим доступу:13.02.12: http://www.donoda.gov.ua/main/ru/publication/content/10667.htm
Загл. з монітору. – Мова укр.].