Первак І.В.

Донецький Державний Університет Управління, Україна

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Найважливішим завданням стратегічного планування розвитку трудового потенціалу промислового підприємства в умовах ринку є формування за рахунок ефективних засобів необхідних конкурентних переваг порівняно з іншими конкуруючими підприємствами. Ті промислові підприємства, які планують і підтримують достатньо високий рівень трудового потенціалу та сприяють постійному його розвитку, як показує досвід зарубіжних країн, виявляються стійкішими, більш прибутковими і  авторитетнішими у світовій діловій спільноті.

Метою статті є визначення  сутності та етапів стратегічного управління трудовим потенціалом промислового підприємства.

Дослідження питань  формування, оцінювання трудового потенціалу розглядалось в працях таких вчених, як Арсеньєв Ю.І., Беккер Г.С, Головкова Л.С.,Давидова Т.Ю., Шелобаєв С.І та ін.

Промислове підприємство з метою  встановлення свого власного довгострокового конкурентного циклу розвитку, повинно зростати  більш швидко, ніж підвищується потенціал його головних конкурентів. Це визначає необхідність удосконалення розвитку усього виробничого потенціалу і в першу чергу - людського потенціалу і його основних компонентів, які формують трудовий  потенціал як окремого працівника так і  усього трудового колективу промислового підприємства.

У стратегічному значенні сукупний економічний потенціал підприємства є сукупністю складових потенціалу (соціальних, організаційно-управлінських, ринкових), де визначальним є інтелектуальний потенціал, який взаємодіє з виробничим ресурсом, корисність якого формується за рахунок спроможності продукту бізнесу задовольняти потреби споживачів і функціонуючий у системі економічного розвитку регіону для здійснення спрямування до стратегічно орієнтованого майбутнього [1]. Потенціал промислового підприємства, впливає не лише на кінцеві результати діяльності, але й на рівень економічного зростання та структурний розвиток усієї організації.

Вибір стратегії розвитку трудового потенціалу промислового підприємства залежить в основному від складу, структури і якості наявних економічних ресурсів, рівня конкурентоспроможності робіт і послуг, існуючого положення на ринку і стратегічних цілей: зайняти лідируючи позиції на ринку, мати конкурентні переваги порівняно з конкурентами, уникнути банкрутства і т. ін. Тому, в процесі стратегічного планування необхідно передбачити можливі зміни щодо використовуваних на підприємстві обмежених економічних ресурсів. Усі можливі потенційні позитивні зміни, які підприємство планує  в майбутньому періоді мають  як найповніше  бути враховані в усіх  розрахунках.

На промисловому підприємстві процес праці може бути визначений величиною витрат і результатів, трудомісткістю продукції, інтенсивністю праці, його продуктивністю, витратами на  персонал, заробітну плату працівників та. ін. У загальному виді все це – процес використання сумарного трудового потенціалу підприємства.

Трудовий потенціал людини характеризується сукупністю його здібностей до економічної діяльності. Так, трудовий потенціал являє собою особистісні можливості, притаманні персоналу фірми, які в разі потреби можуть бути використані, задіяні, а також можуть збільшуватися відповідно до нових конкретних умов ринку [1,3]. Між трудовим потенціалом, результатами праці і рівнем життя людини існує пряма залежність: ріст одних чинників викликає відповідні зміни усіх інших. Проте трудовий потенціал людини має свої межі, визначені його розумовими і фізичними здібностями, моральними і інтелектуальними якостями і іншими особистими характеристиками, а також наявністю схильності і можливості до професійного росту і розвитку. До основних компонентів трудового потенціалу більшість науковців відносять здоров'я, професіоналізм, освіченість, активність, організованість, творчість, моральність, ресурси робочого часу й ін. [6].

Найважливіші індикатори, які запропоновані автором для оцінювання трудового потенціалу по основним об'єктам його використання (людина, підприємство) подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Об’єкти оцінювання трудового потенціалу на прикладі підприємств металургійної галузі

Людина	Підприємство
Здоров'я Моральність Освіченість Професіоналізм Організованість Активність Творчість Мотивація Ресурси робочого часу Зайнятість працівника Інтенсивність праці Заробітна плата Трудова дисципліна	Кількість працівників Відсоток робітників Обсяг виробництва Число робочих місць Інвестиції в капітал Валова продукція Продуктивність праці Прибуток підприємства Виробнича потужність Фонди робочого часу Рентабельність виробництва Вартість (ціна) праці Виробнича дисципліна

Проведення стратегічного планування й управління розвитком трудового потенціалу промислового підприємства буде сприяти постійному економічному зростанню за рахунок раціонального використання всіх видів ресурсів і, у першу чергу, професійних і інтелектуальних здатностей персоналу, у тому числі й  управлінського.

Планування як основна функція управління персоналом на підприємстві включає визначення кількості й структури працівників, розрахунок поточної й додаткової необхідності залучення персоналу, аналіз використання кадрів, оцінку балансу робочих годин та ін. При плануванні персоналу, як правило, використовуються прогресивні трудові нормативи, а також баланси робочого часу й фонди годин ефективної роботи. Поточна потреба підприємства в основних робітниках визначається по нормах трудомісткості продукції. У загальному виді річну потребу робітників

Планування перспективної потреби в персоналі в умовах ринкової економіки це складне завдання, вирішення якого необхідне для реалізації стратегічних цілей підприємства,  регіону.  Це завдання повинно вирішувати відповідно до стратегії промислового підприємства, а також тісно пов’язувати з  економічними цілями регіону, такими як економічний ріст, повна зайнятість, економічна свобода, так і рішенням інших важливих  завдань, наприклад, таких як освоєння нової продукції, завоювання нового ринку і т. ін. При цьому слід враховувати мінливість зовнішнього й внутрішнього середовищ і їх можливий вплив на динаміку обсягів виробництва та чисельність персоналу.

Таким чином, стратегічне планування  та оцінювання майбутніх потреб у персоналі дуже складне завдання в складних умовах, таких як спад виробництва, часткова чи повна неплатоспроможність підприємств, турбулентність ринкового середовища, зростання безробіття, складна політична та економічна ситуації. Слід також зауважити, що впровадження нових технологій, освоєння виробництва конкурентоспроможної продукції, скорочення ринкового попиту на вироблену продукцію сприяє зменшенню чисельності персоналу як загалом, так і по окремим категоріям. Тому визначення рівня трудового потенціалу, реальної потреби в робочій силі й прогноз  її зміни повинен стати основою удосконалювання управління персоналом на металургійних підприємствах.

Стабілізація ситуації на промислових підприємствах буде сприяти як можливості більш вірного планування потреби в персоналі, так і підвищенню його ефективної зайнятості й конкурентоспроможності.

Література:

1. Головкова Л.С. Сутність і завдання управління кадровим потенціалом підприємств / Л.С. Головкова, О.О. Лукашов, А.Є. Головкова. // Держава та регіони : науково-виробничий журнал. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – № 5. – С. 33–38.

3.. Арсеньев Ю.И Управление персоналом: модели управления / Ю.И. Арсеньев, С.И. Шелобаев, Т.Ю. Давыдова. – М. : ЮНИТИ – ДАМА, 2005. – С. 131–145.

4. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. Т.2 / Пер.с англ.-М.:Республика, 1992.-400 с.

5. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический подход /Пер.с англ. – М.:ГУ ВШЭ, 2003.-672 с.