Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Старший викладач Агаджанова Р. М.

Харківський національний економічний університет, Україна

Ефективна організація самостійної роботи майбутніх економістів

Розвиток інформаційних технологій у сучасному світі призводить до перегляду існуючих вимог до висококваліфікованого фахівця. Сьогодні на ринку праці користуються попитом спеціалісти, які мають вміння поєднувати свої професійні знання і навички з комп’ютерною грамотністю і високим рівнем володіння іноземною мовою. Отже, завданням вищих навчальних закладів є підготовка фахівців, які будуть повністю відповідати вищезазначеним вимогам сучасного ринку праці. Важливу роль у підготовці конкурентоспроможного фахівця відіграє навчання студентів користуватися іноземною мовою у побутовому, діловому та професійному спілкуванні.

Аналіз науково-педагогічної літератури і практика навчання іноземної мови в економічному вищому навчальному закладі вказують на те, що однієї з основних причин низької мовної компетенції студентів немовних вищих навчальних закладів є недостатнє місце, що відводиться самостійній роботі при вивченні іноземної мови. Основний напрям розв’язання проблеми поліпшення мовної підготовки студентів немовного вищого навчального закладу, майбутніх фахівців у різних галузях науки, зокрема економіки, — це виховання і розвиток самостійності і творчості студентів, вдосконалення організації самостійної роботи студентів при вивченні іноземної мови, поліпшення її методичного забезпечення, впровадження нових інформаційних і педагогічних технологій.

Аналіз науково-педагогічних робіт провідних науковців В. Афанасьєва, Л. Журавської, Т. Лободи, І. Шимко, М. Смирнової та ін. з проблеми організації та управління самостійною роботою студентів дозволяє зробити висновок, що ефективна організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення іноземної мови в економічному вищому навчальному закладі вимагає зосередження особливої уваги на цільовому, змістовному, мотиваційному, стимулюючому, операційному, контрольно-регулюючому компонентах навчального процесу.

На даному етапі розвитку вищої школи необхідною умовою вдосконалення навчального процесу стає розширення арсеналу традиційних методичних засобів, прийомів вдосконалення професійної освіти під час вивчення іноземних мов. Постає питання про необхідність оновлення методів, форм організації самостійної роботи з іноземної мови з урахуванням цілей і змісту професійної підготовки майбутніх економістів, поєднання традиційних методів організації та ведення навчального процесу з використанням нових педагогічних та інформаційних технологій навчання [1].

Формування самостійності є важливою метою навчального процесу у вищому навчальному закладі. Пізнавальна самостійність і активність вважаються необхідними особистісними якостями, а також професійними якостями фахівців з економіки. Самостійність передбачає наявність у особистості здібності зробити власний вибір без зовнішньої допомоги у процесі прийняття рішення щодо планування, організації, оцінювання, контролю діяльності та іі результату, тобто управління власною діяльністю. У свою чергу, активність є невід’ємною та необхідною умовою самостійності [1].

Самостійна робота студентів сприяє формуванню та розвитку самостійності. У науково-педагогічній літературі розглянуті тлумачення поняття «самостійна робота». Відповідно до Енциклопедії освіти, «самостійна робота студентів» — це планована індивідуальна або колективна робота студентів, що виконується за завданням і при методичним керівництві викладача, але без його безпосередньої участі [2, с. 804]. У Тематичному збірнику нормативно – правових документів визначено, що самостійна робота є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових начальних занять час за розкладом [3, с. 137]. М. Смирнова вважає, що самостійна робота – це активна пізнавальна творча діяльність студента, яка має бути присутньою у будь-якому виді навчальних занять. Самостійна робота також є компонентом технології навчання, що скерований на формування самостійності як риси особистості [1]. Отже, по-перше, самостійна робота передбачає наявність мети, завдання, самостійного плану досягнення мети та здійснення дій, отримання результату (набуття знань, навичок, умінь, розвиток здібності до самостійного розв’язання задач), контролю результату. По-друге, самостійна робота виконується за завданням і при методичним керівництві викладача, але є самокерованою діяльністю студента. По-третє, самостійна робота передбачає наявність пізнавальних інтересів, мотивів, потреби у набутті нових знань, умінь, навичок, здібності самостійно приймати рішення і переносити отримані способи розв’язання задач на інші задачі.

Таким чином, у наш час самостійна робота призначена не тільки для оволодіння кожною дисципліною, а й для формування навиків самостійної роботи взагалі, здатності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід з кризової ситуації. Передбачається, наприклад, що студенти вищих навчальних закладів у процесі здійснення самостійної роботи можуть опрацьовувати теоретичні основи прослуханого лекційного матеріалу, вивчати окремі теми або питання. У відведений на самостійну роботу час студенти також можуть підготуватись до виступу на семінарському занятті, підготуватись до практичних занять; перекладати іноземні тексти встановлених обсягів; вирішувати і письмово оформлювати задачі, схеми, діаграми, інші роботи графічного характеру; підготувати конспекти навчальних чи наукових текстів; здійснити систематику вивченого матеріалу курсу перед іспитом; виконувати індивідуальні завдання [3].

Важливу роль у процесі організації самостійної роботи студентів відіграє викладач. На думку сучасних науковців, методично правильна організація самостійної роботи студентів передбачає поступову зміну відносин між студентом і викладачем. Наприклад, на перших курсах викладачу належить активна творча позиція, а студент лише слідує за ним. В міру просування до старших курсів ця послідовність повинна зміщуватися у бік спонукання студента більше працювати самостійно, активно прагнути до самоосвіти [2, с. 804].

Зміна відносин між студентом і викладачем зумовлена особливостями мети самостійної роботи на різних етапах навчання. Так, на першому та другому курсах самостійна робота студентів ставить за мету розширення і закріплення знань і умінь, що одержуються на лекціях і семінарах. Тому студентам пропонується у рамках самостійної роботи написання реферату, формулювання будь-якого поняття, огляд з рекомендованої теми із залученням додаткового матеріалу з друку та інформаційних ресурсів Інтернету, написання глосарію – короткого роз’яснення термінів і понять за заданою темою. На старших курсах самостійна робота студентів повинна сприяти розвитку творчого потенціалу студента і реалізації професійних навичок. У цьому допомагає використання нових інформаційних технологій. Так, З. Слєпкань вважає, що самостійна навчальна діяльність з переходом студентів на старші курси поступово має набувати характеру дослідницького пошуку. Цю роботу пропонується пов’язувати з науково-дослідною роботою студентів у гуртках і проблемних групах, а також із тематикою науково-дослідної роботи викладачів відповідних кафедр [4, с. 128].

Ефективність самостійної роботи залежить від забезпечення систематичності і постійності у виконанні самостійної роботи студентами, чого досягають раціональним плануванням навчального процесу, уникненням його порушень, вчасним контролем з боку деканату і кафедр. Оскільки, як зазначено у Тематичному збірнику нормативно-правових документів, начальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни, відповідна кафедра мусить подбати про навчання студентів методики самостійної роботи, інформування щодо рекомендованої навчально-методичної літератури, забезпечення засобами наочності і методичними рекомендаціями стосовно організації самостійної роботи з кожного предмета і кожного виду навчальної діяльності [3, с. 137].

Розглядаючи особливості організації самостійної роботи у процесі вивчення іноземної мови майбутніми економістами, беремо за основу наступні складові елементи організації самостійної роботи студентів з іноземної мови в економічному вищому навчальному закладі, що наведені М. Смирновою, а саме: мета, мотиви, методи і засоби, управління самостійною роботою студентів [1]. Отже, головні цілі організації самостійної роботи з іноземної мови в економічному вищому навчальному закладі – формування мовленнєвої, навчальної, професійної компетенції, розвиток самостійності як риси особистості. Особливість цієї дисципліни полягає в тому, що у процесі її вивчення формуються вміння і навички користуватися іноземною мовою як засобом спілкування, отримання нової, професійно значущої інформації. Специфіка цілей самостійної роботи з іноземної мови в економічних вищих навчальних закладах обумовила особливості методів, засобів, форм її організації, які змінюються залежно від етапу, змісту і задач навчання.

Відповідно до цілей організації самостійної роботи в економічному вищому навчальному закладі, цілей і принципів вивчення іноземних мов, типів завдань для самостійної роботи, визначено наступні вимоги до завдань для виконання самостійної роботи з іноземної мови в економічному вищому навчальному закладі, а саме: комунікативна спрямованість; стимулювання професійної мотивації студентів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей; інтегративний підхід; урахування етапів формування мовленнєвих навичок і типу вправ за складністю, рівнем інтелектуальної активності і засобом виконання; регулярний, систематичний контроль виконання завдань [1].

Вважається, що головною умовою ефективної і результативної організації самостійної роботи є стимулювання професійного інтересу студентів через зміст, форми, способи самостійної діяльності студентів, безпосередньо або опосередковано забезпечуючи їх професійно орієнтованою інформацією. Важливим також є впровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес з іноземної мови, що додає нового статусу самостійній роботі, в рамках якої навчання, яке є індивідуальним і самостійним за формою, стає контрольованим та керованим за суттю.

З урахуванням нових вимог до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, кафедрою іноземних мов Харківського національного економічного університету (далі ХНЕУ) розроблені навчальні робочі програми та робочі плани відповідно до Рекомендацій Ради Європи з мовної освіти та програми викладання англійської мови для професійного спілкування (далі програма АМПС). Нова програма викладання англійської мови відповідає радикальним змінам, що здійснюються в національній системі вищої освіти в Україні, які було започатковано процесом інтеграції країни в європейський простір вищої освіти, оскільки загальною метою типової програми АМПС є формування у студентів загальних і професійно-орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетенцій, що сприятиме їхньому ефективному функціонуванню в культурному розмаїтті навчального та професійного середовищ [5; 6, с. 2]. На основі вищезазначеної програми складаються методичні рекомендації, навчально-методичні посібники до самостійної роботи студентів з англійської мови. Для того, щоб визначити характер завдань для розвитку загальних і професійно-орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетенцій у процесі виконання самостійної роботи студентами при вивченні англійської мови та спрямувати цій процес, важливо враховувати перелік вмінь, які є необхідними для отримання студентом ступеня бакалавра. Оскільки програма АМПС констатує, що мінімальний прийнятий рівень володіння мовою для бакалавра є В2 (незалежний користувач), тому студент повинен бути здатним ефективно спілкуватися англійською мовою у професійному середовищі, щоб обговорювати навчальні та пов’язані зі спеціалізацією питання; готувати публічні виступи з галузевих питань; знаходити нову інформацію в англомовних галузевих матеріалах, аналізувати англомовні джерела інформації для отримання даних для виконання професійних завдань і прийняття професійних рішень; писати професійні тексти, документи, ділові та професійні листи англійською мовою, демонструючи міжкультурне розуміння й попередні знання в конкретному професійному контексті; перекладати англомовні професійні контексті, перекладати англомовні професійні тексти на рідну мову, користуючись двомовними термінологічними та електронними словниками, програмним забезпеченням перекладацького спрямування [6, с. 3].

Отже, у робочій програмі з іноземної мови, що було розроблено кафедрою іноземних мов ХНЕУ із врахуванням наведеного вище переліку вмінь, що необхідні для отримання ступеня бакалавра, надається наступний перелік видів самостійної роботи студента. По-перше, робота з текстом: перегрупування заголовків, письмовий переклад тексту, усний переказ тексту, реферування тексту, реферування тексту з періодичних видань. По-друге, робота з граматичним матеріалом: переклад речень, ситуацій з рідної мови на іноземну та навпаки, вживання коректних форм дієслова, заповнювання пропусків, складання питань різних типів. По-третє, робота з активною лексикою: вживання та використання активного вокабуляра за темою, реферування текстів з періодичних видань, обробка додаткової літератури професійного характеру, робота в Інтернеті, робота з періодичними виданнями [7, с. 36]. У процесі всього терміну, відведеного на вивчення дисципліни, студенти виконують індивідуально-дослідницьку роботу (проектну роботу) індивідуально, або у маленьких групах, користуючись консультаціями з викладачем. Завершуючи курс навчання з іноземної мови студенти презентують свої індивідуально-дослідницькі роботи в студентських групах. Студенти, які підготували кращі роботи, беруть участь у науковій студентській конференції та готують для публікації наукові статті під керівництвом викладача, що вмотивовує їх діяльність.

Для проведення контролю якості самостійної роботи, формування компетенцій у студентів використовуються тести, які дозволяють діагностувати рівень володіння мовою студентів та швидко відреагувати на зміни в ефективності процесу самостійної роботи, та процесу навчання взагалі, й забезпечити поступовий перехід до цільового рівня засвоєння.

Отже, основним засобом підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів при вивченні іноземної мови є створення інформаційно-методичного забезпечення, що відповідає меті навчального процесу. Дидактичні матеріали є засобом управління самостійною роботою студентів і включають професійно-орієнтовані завдання з урахуванням рівня підготовки, міжпредметних зв’язків, цілей і етапів навчального процесу в економічному вищому навчальному закладі.

Література:

1. Смирнова М. І. Дидактичні засади організації самостійної роботи з іноземної мови студентів вищих економічних навчальних закладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / М. І. Смирнова. – К., 2005. – 21 с.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України / За ред. В. Г. Кременя – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

3. Інтеграція вищої економічної освіти у Європейський освітній простір. Тематичний збірник нормативно-правових документів / За ред. В. С. Пономаренко – Харків: ХНЕУ, 2005. – 144 с.

4. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2005. – 239 с.

5. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. докт. пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 272 с.

6. English for Specific Purposes, National Curriculum for Universities, British Council, Ukraine, Kyiv, 2005. – 108 p.

7. Робоча програма навчальної дисципліни «Поглиблене вивчення іноземної мови» для студентів усіх напрямів підготовки денної форми навчання / Укл. Т. А. Борова. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. – 64 с.