Сиротін О.С.
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Реформування вищої аграрної освіти США
Пошук шляхів підвищення фахового та загального рівня
підготовки спеціалістів може формуватися з урахуванням зарубіжного досвіду з
метою адаптації найбільш ефективних закордонних технологій до українського
освітнього середовища. У зв'язку з цим видається за доцільне звернутися до досвіду США, де
численні реформування навчального процесу у вищій школі сприяють підвищенню
ефективності навчання і значно покращують якість підготовки фахівців.
Метою нашого
дослідження є вивчення функціонування вищої сільськогосподарської освіти в
загальній системі професійної освіти США.
Вища професійна
освіта США завжди була в центрі уваги дослідників. Це й не дивно: досить молода
(якщо порівнювати з розвиненими країнами Європи) американська система вищої
освіти є, безперечно, однією з найкращих у світі.
Метою вищої школи США є
підготовка спеціалістів, здатних систематично мислити, робити вірні оціночні
судження, застосовувати творчу уяву. Основний акцент робиться не на обсяг, а на
фундаментальність навчання, на знання спеціалістами концепцій розвитку певних
галузей науки і техніки, на формування у них навичок подальшої самоосвіти.
В цілому високі
показники рівня вищої освіти в країні досягнуто багато в чому завдяки державній
підтримці цієй сфери. Особливо починаючи з кінця ХХ століття, було прийнято
десятки законодавчих актів, спрямованих на створення умов для розвитку вищої і
(середнього) освіти, на інтеграцію науки і освіти, захист інтелектуальної
власності, кооперацію держави, університетів і приватного бізнесу в галузі
наукових досліджень, на державну підтримку студентів та університетів у цілому.
У США суспільство сконцентрувало увагу на
впливі сільсько-господарського виробництва на довкілля,
якості та безпеці продуктів харчування та здоров'ї людини, проблемах природокористування, видах рослин і
тварин, що зникають. Отже, у другій половині минулого століття значно
зросла потреба у фахівцях в галузі технічних та природничих наук,
ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій. Рівнем освіти в галузі природничих та
технічних наук серйозно займався як приватний бізнес, так і держава.
На початку XXI століття в зв’язку з глобальними проблемами сільськогосподарського
виробництва чітко визначився
системний підхід до процесу реформування вищої аграрної освіти США.
По-перше, подальша демократизація
аграрної освіти, а саме: децентралізація управлінських рішень, доступність
широким верствам, індивідуальне навчання, елективність предметів,
суб'єктно-суб'єктний підхід та сумісне навчання.
По-друге, зміна
академічного світогляду. В умовах швидких еволюційних змін в суспільстві значна увага приділяється питанням діагностування та
прогнозування. На початку XXI ст. аграрний
коледж США - це осередок знань, який трансформує своє бачення
майбутнього у навчальний процес через зміни у навчальних планах та програмах.
По-третє, навчання має випереджальний
характер. Випускники коледжів повинні бути гнучкими, всебічно
розвиненими та перспективними фахівцями, котрі вміють глобально мислити, виявляти творчі здібності, цінувати
різноманіття, бути відповідальними,
своєчасно реагувати на зміни в аграрному середовищі.
По-четверте, необхідною складовою
реформ є інтегровані плани і програми. Метою аграрної освіти XXI ст. є
підготовка менеджерів складних біоекосистем, але інтеграція
знань відбувається по-новому. Якщо раніше у змісті освіти переважала внутрішня
логіка окремої аграрної підгалузі (підвищення продуктивності праці будь-якою ціною), то сьогодні активно впроваджується нова парадигма
(сталий розвиток сільського господарства), котра
передбачає поєднання професійних знань, особистого розвитку та суспільної функції, тобто зосереджувати увагу варто не лише на самому
продукті, а й на відповідальності за те, у який спосіб
цей продукт був виготовлений, перероблений та як він зберігався.
По-п'яте, диверсифікація освіти.
Американські коледжі звертаються до більш широкої аудиторії
абітурієнтів. Редефініція аграрного коледжу та аграрних наук дасть змогу розвинутись багатьом новим моделям аграрної освіти, кожна з
яких матиме свій контекст. Наразі кожен коледж займатиме в
майбутньому свою конкретну нішу.
По-шосте, важливе місце посідатиме освіта
впродовж всього життя. Цьому сприятиме дистанційне навчання, що має
свої переваги та труднощі.
По-сьоме, системний
підхід базується на філософії конструктивізму - вмінні людей вирішувати реальні складні проблеми суспільства завдяки співпраці
та особистій ініціативі. Це передбачає створення в аграрних
коледжах реального навчального середовища, активну участь
студента в навчальному процесі, застосування засад проблемного навчання.
Сьогодні
сільськогосподарська освіта США повинна внести істотний вклад в рішення однієї
з найважливіших проблем, що стоїть перед країною, - забезпечення стабільного,
безпечного і доступного продовольства.
Як бачимо, США
зробили вагомий внесок у розвиток як сільскогосподарських наук, так і розвиток
професійної аграрної освіти.
Перетворення і
збереження освіти в сільському господарстві потребує постійної активної участі
багатьох, хто зацікавлений у формуванні
майбутнього сільського господарства у відповідь на виклики ХХІ століття.