Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Тітченко Н.В.

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, Україна

Майстерність андрагога – шлях до якісного навчання незайнятого населення

Після визначення на ІІІ Міжнародній конференції ЮНЕСКО з питань освіти дорослих (відбулась у 1972 році) поняття “освіта дорослих” як “всього комплексу організованих процесів освіти, формальних чи інших, …що отримуються в школах, вищих навчальних закладах, а також практичне навчання” [4] значна кількість науковців-теоретиків та практиків, зацікавились даною проблемою. Зросла кількість наукових розвідок з освіти дорослих, здійснюється побудова інституцій як системних частин неперервної освіти, зокрема навчальних закладів державної служби зайнятості. Сформовано галузь педагогічної науки – андрагогіка.

Андрагогіка (від грец. – доросла людина й керівництво, виховання) – педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, яка займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих. Завданням андрогогіки є опрацювання змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання дорослих, використання для цієї мети засобів масової інформації, радіо- й телебачення; визначення оптимальних інтервалів між періодами інтенсивного навчання, функціонування професійних курсів залежно від характеру виробництва [3].

Для андрагога – людини, професійним обов’язком якої є навчання дорослих, ‑ основним завдання стає не тільки допомога у формуванні самовизначення, вибору власного шляху в освітянському просторі “освітянських мандрів”, а також допомога дорослим людям у професійному навчанні. При цьому, як зазначає російський вчений-педагог І.О. Колесникова [2], одночасно повинні враховуватись декілька факторів:

- екзистенціальні проблеми людини визначеної вікової категорії;

- психофізіологічні вікові особливості з врахуванням статевої приналежності;

- змістовно-смислова направленість професійного навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації);

- зміст попереднього соціокультурного досвіду;

- стереотипи, що склались у професійному навчанні та спілкуванні;

- статус людини(соціальний, економічний, службовий);

- специфіку індивідуальних інформаційних потреб;

- освітні запити часу.

Безробітні як суб’єкти навчання є особливою категорією, втративши роботу внаслідок економічних негараздів поспішають взяти новий старт у трудовій діяльності, і тому вимушені включатися у процес професійного навчання.

Результативне навчання безробітних можливе за умови застосування оптимальних підходів, які відповідають особливостями суб’єктів навчання – безробітних (окремої категорії дорослих громадян, які мають професію (спеціальність), життєвий і професійний досвід, психологічні характеристики, пов’язані з втратою роботи чи необхідністю змінювати професію).

На думку автора, дуже важливою є організаційна та змістовна діяльність андрагога з професійного навчання, оскільки дане навчання, окрім підвищення кваліфікації включає і перепідготовку безробітних. А дане поняття більш ширше, ніж професійне перенавчання, процес навчання “другій” професії включає ще і професійну переорієнтацію людини, що втратила роботу, та його професійну адаптацію на новому робочому місці.

За визначенням С.У. Гончаренко “Адаптація професійна – це пристосування, звикання людини до вимог професії, засвоєння виробничо-технічних і соціальних норм поведінки, необхідних для виконання трудових функцій. …пов’язують звичайно з початковим етапом професійно-трудової діяльності людини. Однак, фактично вона починається ще під час здобуття професії, коли не тільки засвоюються знання, навички, правила, норми поведінки, але й складається характерний для працівників відповідної професії спосіб життя. Загальна діяльність періоду адаптації професійної залежить як від особливостей конкретної професії, так і від індивідуальних здібностей людини, її схильностей та інтересів” [4] .

Для того, щоб бути успішним андрагогом, необхідно, перш за все створити атмосферу співробітництва та партнерства, навчитись координувати свою діяльність з потребами та інтересами безробітного, опиратися на його професійний та життєвий досвід.

Підвищення ефективності професійного навчання безробітних неможливо без звернення до андрагогіки, у центрі уваги якої знаходиться доросла людина – слухач, з його життєвим досвідом, проблемами, потенційними можливостями та інтересами. Тому, вкрай важливою є вимога до спеціалістів державної служби зайнятості, зокрема відділів організації профнавчання, педагогічних працівників центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (викладачів, майстрів виробничого навчання), які безпосередньо щоденно працюють з безробітними мати спеціальну підготовку з андрагогіки [1].

Майстерність андрагога передбачає:

- шанобливе ставлення до вимог та очікувань дорослих що втратили роботу, розуміння їх проблем;

- можливість реально оцінювати потенціал слухачів та прогнозувати очікуванні труднощі;

- вільне володіння сучасними методиками професійного навчання;

- вміння проводити навчання, як за груповою та і індивідуальною формою навчання тощо.

Одночасно необхідно зазначити, через відсутність у класифікаторі професій професії андрагога, даних спеціалістів жоден навчальний заклад Україні не готує, не здійснюється також і аналіз та прогнозування у їх потребі. Проблема може стати одною із актуальних тем подальших наукових досліджень [1].

Література:

1. Капченко Л.М. Андрагогічна майстерність у професійному навчанні незайнятого населення / Л.М. Капченко // Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (24 листопада 2011 р., м. Київ) : у 2 ч. – К. : ІПК ДСЗУ, 2011, С. 51 – 59.

2. Основи андрагогіки : учеб. пособие для студ. высш. пед.учеб. заведений / И.А. Колесникова, А.Е. Марон, Е.П. Тонконогая и др.; Под ред. И.А. Колесниковой. – М.: Академія, 2003. – 240 с.

3. Соціально-педагогічний словник / за ред. В.В. Радула. – К. : “ЕксОб”, 2004. – 304 с.

4. Словарь по социальной политике : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Авт.-сост. Л.В. Мардахаев. – М. : Академія, 2002. – 368 с.

ЮНЕСКО и развитие образования взрослых // Перспективи. – 1982. ‑ №  ‑2 – С. 137‑145.