Кондратюк В.В.

Студентка Магістратури

Спец. «Біологія -  хімія»

Загальнотеоретичні підходи до формування цілісності знань про природу в процесі вивчення біології

Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи є однією з актуальних у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. З цією проблемою пов'язані завдання реалі­зації особистісно зорієнтованої освіти та продуктивного навчання, формування в учнів адекватного дійсності об­разу світу.

Будь-яка форма життя на Землі - ланка єдиного ланцюга живлення, і його розрив призводить, як правило, до небезпечних наслідків. Тому кожен об'єкт живої при­роди необхідно розглядати у зв'язку з його довкіллям, що формує уявлення про ці­лісність живої природи, на основі яких в учнів формуються цілісні знання.

Мета статті - розглянути можливість використання загальнотеоретичного підходу при вивченні біології в загальноосвітній школі з метою формування цілісних знань учнів про живу природу.

Освіченість як найважливіша інтегративна якість осо­бистості включає в себе три цілісності, які є власним продуктом особистості — «образ світу», «образ Я», «об­раз Я у світі» [10]. Особистісна зорієнтованість освіти ха­рактеризується, насамперед, наявним в учня «образом світу» — цілісної системи знань про природне, створене людиною та суспільне довкілля. За допомогою образу світу учень осмислює своє буття в природі, у предметно­му світі, світі інших людей, формує свою самосвідомість, набуває здатності до самооцінки та рефлексії.

Враховуючи це, у біології проблему цілісності деякі вчені пов'язують з уявленням, яке вини­кає при пізнанні об'єкта не як "самого по собі", а як цілісної системи, до повного його розуміння через абстрактне пізнання його частин (Н.П. Депенчук); як "систему, сукупність об'єктів, взаємодія котрих зумовлює наявність нових інтегра­льних якостей, які не притаманні її частинам " (В.Г. Афанасьєв); як взаємопов'язану сукупність елементів складного об' єкта, що має характеристики, які від­різняються від простої суми характеристик окремих елементів, при цьому ціліс­ність передбачає, що всі частини складної системи слугують загальній меті (В.С. Крисаченко).

Світоглядна спрямованість біологічної  освіти вимагає:

- цілісного введення предмета біології на кожному етапи навчання з поглибленням картини біологічної реальності від етапу до етапу;

- концентрації утримування на провідних концепціях і теоріях, співвіднесених з картиною світу і методологією;

- " співмірності" людині, його потребам, емоційній і інтелектуальній сферам, випереджаючи їх розвиток;

- відображення світоглядних ідей і висновків науки про життя, збагачення курсу матеріалом для вироблення узагальнень і навиків оцінки, орієнтації в ситуаціях альтернативного вибору. [8]

На основі цього ми можемо зробити висновок, що систему  живої природи визначаємо як комплекс взаємопов'язаних елементів, що утворюють певну цілісність [9, с. 214] і як "набір компонентів (речовин, енергії, інформації), виділених за будь-яким принципом з-поміж інших елементів навко­лишнього світу" [4, с. 82].

Отже, ознакою цілісності знань про живу природу є розуміння учнями загальних закономірностей природи як основи пояснення явищ, властивостей об’єктів живої природи, їхньої взаємодії; як фундаменту, на якому базуються уявлення про взаємозв’язок компонентів живої природи. Обґрунтування елементів знань на основі спільних, єдиних для усіх частин, що становлять цілісність, закономірностей природи – необхідна умова розуміння учнем цілісності живої природи. Ніяке розуміння не відбувається інакше, як через введення незрозумілого предмета (нових знань) у цілісність, систему зрозумілих речей.

Так, у процесі шкільного навчання природа вивчається опосередковано. Об’єктом його пізнання є соціальний досвід, в якому зафіксовані знання про об’єктивну реальність у вигляді певних їх видів. Між цими двома джерелами, що є об’єктами, звідки черпають зміст освіти, існує найбільша методологічна суперечність: суперечність між об’єктом і суб’єктом, між нескінченністю природи та обмеженістю, скінченністю тієї її частини, яка пізнана людством на певному етапі розвитку суспільства.

Це дозволило у процесі дослідження зробити висновок, що результатом наявності цілісності знань про живу природу є розуміння засво­єних біологічних знань. Якщо такого взаємоузгодження не виникає, значить, розу­міння не відбулося. На думку Ільченко В.Р. ,"Розуміння - це включення незрозумілого предмета в цілісність, систему зро­зумілих речей. Щоб зрозуміти щось, учень має приписати незрозумілому предметові сутнісні властивості, відношення, у яких він упевнений, і на основі цих сутностей включити знання про об'єкт пізнання у свою цілісну систему знань про дійсність. Створення умов для сутнісної інтеграції знань у процесі одержання їх учнем - забез­печення об'єктивності розуміння їх" [2].

Ми висунули припущення про те, що цілісність знань  дає можливість формувати у свідомості учнів систе­му знань про дійсність — образ світу, в якому всі знання про дійсність взаємопов'язані та взаємообумовлені.

Із цілісністю знань пов'язане їх розуміння, адже воно досягається через включення нових знань у цілісність. Оскільки розуміння є природним станом буття людини [4], досягнення цілісності знань учнів є необхідною умо­вою здоров'я дітей, виховання у них екологічної культури. Криза цивілізації не є чимось зовнішнім по відношенню до людства, вона є наслідком сегментованого бачення людиною реальності, застосування неприпустимих тех­нологій, що є, в свою чергу, наслідком сучасної освіти, її вузько-предметності; це призводить до розчленування свідомості учня у навчальному процесі.

Література

1. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу / К.Ж. Гуз. - Полтава : Довкілля-К, 2004. - 472 с.

2. Ільченко В.Р. Освітня програма "Довкілля". Концептуальні засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз. - Київ ; Полтава : ПОІПОПП, 1999. - 211 с.

3. Ільченко В.Р. Біологія: підручник [для 7 кл. заг.-осв. навч. закл.] / В.Р. Ільченко, Л.М. Рибалко, Т.О. Півень. - Полтава : Довкілля-К, 2007. - 240 с.

4. Комиссаров Б.Д. Методологические проблеми школьного биологического образования / Б.Д. Комиссаров. - М. : Просвещение, 1991. - 160 с.

5. Помогайбо В.М. Біологія : підручник [для 9 кл. заг.-осв. навч. закл.] / В.М. Помогайбо, Л.М. Рибалко. - Полтава : Довкілля-К, 2009. - 240 с.

6. Рибалко Л.М. Біологія: підручник [для 8 кл. заг.-осв. навч. закл.] / Л.М. Рибалко, Л.Г. Яценко. - Полтава : Довкілля-К, 2008. - 240 с.

7. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід до формування цілісних знань учнів про живу природу : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. ["Науково-методичні підходи до викладання приро­дничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття"] / Л.М. Рибалко. - Полтава, 2001. - С. 65-68.

8. Рибалко Л. М. Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5­7 класів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 "Теорія навчання". - К., 2008. - 24 с.

9. Степанюк А.В. Методологічні основи формування цілісних знань школярів про живу природу / А.В. Степанюк. - Т. : Навч. книга - "Богдан", 1998. - 164 с.

10. Подмазин С. И. Личностно ориентированное образование. Социально-философское исследование / С. И. Подмазин — Запорожье : Просвіта, 2000.- 219 с.