“Педагогические науки” 5. Современные методы преподавания

Миколаєнко Андрій Євгенович

старший викладач кафедри ТМВТНК

Герасимчук Віктор Петрович

старший викладач кафедри ЗТД

ДВНЗ «ПХДПУ імені Григорія Сковороди», Україна

Роль вчителя у підвищенні ефективності уроків трудового навчання та технології

Одна із проблем сучасної школи це: зниження в учнів інтересу до навчання та результативності своєї праці. Ситуація спричинена кількома факторами, зокрема:

1. Учні не бачать перспективи продовження освіти після закінчення школи (беруть до уваги матеріальний стан, що не дозволяє здобувати повну вищу освіту),

2. Вчителі не завжди заохочують учнів здобувати нові знання, пошукових шляхів самореалізації, творчої активності.

Науковці розглядають творчу активність кожен по-різному:

· виділяючи поняття „творчість”,

· виділяючи поняття „активність”,

· поєднуючи ці два поняття акцентують увагу на словосполученні „творча активність”

Творчу активність характеризують:

· через творчу діяльність [1,с.7].

· через активність як властивість особистості (М. С. Каган, І. С. Кін)

Ось яка теоретична рекомендація пропонується щодо цього: „Саме вчитель має постійно стимулювати в учня прагнення піднятися вище того, що вже ним досягнуто, почуття власної гідності, доброго настрою, при якому працюватиметься швидше і результативніше” [5,с. 57].

Отже, саме від педагога залежить: чи виникне в дитини інтерес до нового, чи досконало вона пізнає його, творчо використає надбання в практичному житті.

Часто в школі вчителі перетворюють уроки в авторитарні, себе у наглядача, а учнів – на покірних виконавців педагогічних та трудових вимог. Такими діями творчу активність не вдається сформувати ніколи. Тому потрібно шукати такі засоби заохочення, завдяки яким учень сам б хотів навчатися і зміг би зробити це практично. О. Захарченко називає шостою творчою таємницею вчителя: „... стимул, стимул і ще раз стимул” [4,с.11].

Звернувши увагу на неповторність, індивідуальність кожної дитини, можна поєднувати стимулювання творчої активності на уроках трудового навчання та технології, різними засобами заохочування учнів до роботи.

Спостереження засвідчують, що ігрові прийоми, учителі використовують переважно на уроках математики, української мови, природознавства, а на уроках трудового навчання та технологіях майже ні.

Наприклад, А. Г. Глущенко [2] розробив систему ігор для трудового виховання в позакласній роботі. Проте деякі розроблені ним ігри інколи можна використати і на уроках для того, щоб підвищити інтерес до певного виду навчальної діяльності. (До теми: Розмічання розгорток за допомогою циркуля і лінійки).

Л. В. Степанова, З. С. Маслакова [6] Л. А. Жирна [3] вважають, що гра дає змогу зацікавити дітей працею, полегшує формування визначених програмою загально-трудових та спеціальних знань та умінь.

Забезпечення вчителем трудового навчання та технології активної участі учня в навчанні, праці, а також у перетворенні своєї особистості – найважливіша мета трудового навчання та технології і виховання.

В своїх працях “ Психологічна наука і справа виховання” С. Л. Рубінштейн писав : “Педагогічний процес, як діяльність вчителя формує особистість дитини, що розвивається, у міру того, як педагог керує діяльністю дитини, а не підмінює її”. Формування особистості відбувається, головним чином, у процесі власної діяльності, її власних вчинків.

Роль вчителя трудового навчання у виробленні свідомого ставлення учнів до навчання, виробленні громадського ставлення до праці, результатів праці важлива і непроста ще й тому, що в учня є свої потреби, прагнення, інтереси. Розбіжність планів дорослих і дітей пояснює труднощі у вихованні. Тому, основне завдання педагога полягає в тім, щоб роль самовиховання у формуванні була якомога можна більшою.

Оптимальним періодом для самовиховання є старший шкільний вік, коли в дітей свого роду “розташування до самовиховання”. У цьому віці перед дитиною постає ряд життєвоважливих питань : “Ким бути?”, “Куди піти?” та інші, відбувається переоцінка цінностей. Учень готовий змінювати себе, готовий до самовиховання.

Одним з видів самовиховання є професійне самовиховання. Це прагнення юнаків та дівчат до удосконалення своєї придатності до тієї чи іншої професії.

Як показують дослідження, уявлення школярів про майбутню професію дуже неясні: слабкі уявлення про труднощі, соціальну значимість. Важливою передумовою самовиховання є адекватна оцінка своєї відповідності вимогам професії. У цьому учні зазнають певних труднощів тому, що в деяких не сформована самооцінка здібностей і своєї професійної придатності.

Щоб учні правильно оцінювали свої здібності необхідно проводити особливі факультативи, на яких розповідати учням як вибирається професія, яку роль у цьому грають інтереси, схильності і здібності людини, про критерії оцінки своїх можливостей, про роль і способи самовиховання.

Трудова діяльність є одним з важливих факторів виховання особистості, тому роль вчителя в цьому процесі надзвичайно велика. Включаючи в трудовий процес, дитина докорінно змінює своє уявлення про себе і про навколишній світ. Радикальним образом змінюється самооцінка. Вона змінюється під впливом успіхів у трудовій діяльності, що у свою чергу змінює авторитет школяра в класі. Питання авторитету, самоствердження особливо велику роль грає в старшому шкільному віці. Вчитель повинний підтримати і направити інтерес, що розвивається, не тільки на свій предмет, але і на інші області пізнання. Під впливом цього інтересу буде розвиватися самопізнання. Головна розвиваюча функція праці - це перехід від самооцінки до самопізнання. Крім цього в процесі праці розвиваються здібності, уміння та навички. У трудовій діяльності формуються нові види мислення. У наслідку колективності праці школяр одержує навички роботи, спілкування, співробітництва, що поліпшує адаптацію особистості в суспільстві.

Праця є рівнозначним предметом програми трудового навчання та технології. Правда останнім часом у більшості шкіл уроки трудового навчання та технології не посідають належного місця. Це пов'язано як із загальною соціально-економічною ситуацією, так і з загальним розвитком соціуму. У зв'язку з цим трудове навчання та технології вимагають корінної перебудови. Праця повинна взяти на себе більш широку функцію, ніж підготовка дітей до роботи на виробництві. Це в першу чергу процес виховання свідомого члена суспільства, колективу та громадянина своєї держави.

Використана література

1. Агапонова Т. С. Формування творчої активності студентів творами живопису в навчальному процесі: Автореф. Дисертації канд. пед. наук: 13.00.01. Харк. держ. пед. ун-т

2. Глущенко А. Г. Трудовое виспитание школьникоа во внеклассной работе: Книга для учителя начальных классов.-М.:Просвещение,1985.-160 с.

3. Жирна Л. А. Використання ігор на заняттях //Поч. школа.-1979.-№7.-с 45-50.

4. Захарченко О. Творчі таємниці вчителя //Початкова школа. – 1998.-№3.

5. Коберник О., Коберник Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів//Рідна школа.-1999.-№12

6. Маслакова З. С. Дидактические игры проводимые на уроках труда//Начальная школа.-1989.-№1.-с.50-51.