Педагогічні науки

5. Сучасні методи викладання

Вельчева Л.Г.

к.б.н., доцент Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

Світоглядні проблеми шкільної біологічної освіти

Загальну мету шкільної біологічної освіти Державні стандарти базової і повної середньої освіти визначають через ряд завдань, серед яких формування знань про наукову картину світу і наукового світогляду вважаються першочерговими [1].

Проблема формування у школярів природничонаукової картини світу і світогляду завжди була об'єктом дослідження фахівців, але найбільшу актуальність вона набула останнім часом.

Навчальна програма з біології для загальноосвітніх закладів основана на використанні системно-структурного і функціонального підходів. Системно-структурний підхід передбачає вивчення живої природи як системи з відповідними рівнями організації, з властивими їм будовою і функціями. Отже виникає можливість розглядати конкретні поняття як окремі випадки прояву загальнобіологічних закономірностей, навчальну діяльність учнів направляти на оволодіння суті понять, застосовувати узагальнюючий підхід для пояснення конкретних процесів життєдіяльності.

Міністерством освіти і науки України проведено дослідження рівня навчальних досягнень з природничо-математичних дисциплін згідно міжнародній методиці обстеження ТІМSS. Серед завдань найскладнішими для учнів виявилися завдання, які потребували трансформації знань про природу як систему. [2]

Науковий світогляд ґрунтується на системі наукового знання, спирається на раціонально-логічні способи пізнання, характеризується теоретичністю, широко використовує наукові категорії та аргументи.

Аналіз методичної літератури з питань визначення складу біологічної картини світу свідчить про відсутність фундаментальних досліджень в цій галузі. Хоча ще Б.Д. Комісаров – провідний методолог сучасної біологічної освіти, – відмічав важливість формування в учнів уявлень про наукову картину світу під час вивчення шкільного курсу біології з метою формування у них наукового світогляду [3]. Дослідження Н.І. Чайченко, С.Є. Каменецького, Н.С. Пуришевої спеціалізуються на розгляді фізичної і хімічної картин світу, але в їх роботах розглядаються деякі аспекти загальної проблеми формування у школярів наукової картини світу. Дослідження О. Заболоцької присвячені ролі міжпредметних зв'язків у формуванні наукової картини світу у школярів. Проблема формування біологічної картини світу залишається малорозробленою. Лише останніми роками з'явилися дослідження М. М. Сидорович присвячені даній проблемі [4-7].

Більшість дослідників погоджуються з наступними положеннями, що єдина наукова картина світу складається з природничонаукової (ПНКС) і соціальної картин світу. Незважаючи на наявність різних поглядів, ми дотримуємося думки, що на сучасному етапі розвитку природознавства ПНКС складається з фізичної (ФКС) і біологічної (БКС) картин світу. Хімічна картина світу (ХКС) розглядається як частина ФКС. БКС складається з таких структурних елементів:

     визначальні філософські категорії, які є загальними для всіх галузей знань.

     теорії і закони біологічної науки або теоретичні узагальнення з їх характеристиками (система положень і принципів, понятійний апарат, емпіричний базис і тому подібне)

     системи методологічних принципів, які відображають взаємозв'язок між теоріями.

Висновки дидактів [7], що основною одиницею змісту біологічної освіти повинні бути основи теорій, не знайшли відображення в сучасних підручниках, в яких поняття залишається основною одиницею змісту освіти. Формування біологічної картини світу неможливе без теоретичних біологічних знань (ТБЗ), що базуються на основних одиницях змісту – біологічних теоріях: клітинній теорії, загальній теорії еволюції, загальній теорії спадковості, загальній теорії мінливості, концепції структурних рівнів живого, концепції біосфери.

Недостатня розробленість методології вивчення біологічних теорій не дозволяє перейти до розкриття повної структури біологічних теорій. Тому формування біологічної картини світу залишається актуальною проблемою сучасної біологічної освіти.

Список ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Державні стандарти базової і повної середньої освіти: Проекті Освіта України. 2003. №1-2. С.2-5.

2.     Єресько О., Курсон В. Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 2006/2007 навчальному році. // Біологія і хімія в школі. 2006 №4. С. 59.

3.     Комиссаров Б.Д. Методологические проблеми школьного биологического образования. М.: Просвещение, 1991.

4.     Сидорович М. Дидактична модель формування в школярів теоретичних біологічних знань як педагогічна технологія / Перші Міжнародні Драгоманівські читання, 2004. Т.2. С. 125-128.

5.     Сидорович М. Місце теоретичних знань школярів з біології у формуванні цілісної науково-природничої картини світу // Імідж сучасного педагога. 2003. №4(33). С.49-52.

6.     Сидорович М.М. Формування теоретичних знань школярів з біології і особистісно-орієнтовні технології навчання // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченко. 2002. №46. С. 79-183.

7.     Сидорович М.М., Мойсеєнко Г.М., Канаш Т.І. Формування теоретичних знань школярів з біології під час вивчення розділу "Царство Тварини": Методичний посібник / За ред. М.М. Сидорович. Херсон: Айлант, 2001. 56 с.