Филологические науки/

3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка.

Студентки 5 курсу Козак Ю.С.

Чернівецький Національний Університет,

ім. Ю.Федьковича, Україна

Загальній огляд соматизмів як компонентів фразеологізмів

Терміни «соматизм», «соматичний» мають різні тлумачення. Згідно широкому тлумаченню, соматизми, соматичний (від грецького soma (somatos) - тіло), - це засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. У вужчому сенсі, соматизм - це будь-яка значуща ознака, положення або рух особи і всього тіла людини, тобто термін, що охоплює всі форми однієї з невербальних мов - соматичної мови, яка включає жести, міміку, пози, вирази осіб і різноманітні симптоми душевних рухів і станів [6].

Лексико-семантична група «соматизми» володіє дуже високою фразеологічною активністю. У класифікації понять, розробленої Р. Халлігом і В. фон Вартбургом, лексика представлена в рамках трьох сфер: 1.Всесвіт.

2. Людина. 3. Всесвіт і Людина. Соматизми локалізуються у сфері «Людина» під рубрикою «Людина як жива істота» і входять до 10 тематичних груп (організм, вік, здоров'я, гігієна, фази життя і ін.) [1,с.50].

Лексика мови, що визначає компонентний склад фразеологічних одиниць, тісно пов'язана з навколишнім світом. Тому відправною крапкою є положення про те, що найбільш активними в утворенні фразеологізмів є лексеми-соматизми, що викликають образні асоціації з інтелектом, фізичною працею, життям, відчуттями, а також асоціації, пов'язані із сприйняттям світу, його пізнанням і зміною.

Лексико-семантична група «соматизми» володіє високою активністю фразеологізму – одиниці фразеологізмів з компонентом-соматизмом складають значну частину від загального числа фразеологізмів в українській мові. В багатьох класифікаціях соматизмів і розподілах їх на групи та розряди важливу роль відіграє класифікація органів людського тіла, в залежності від якої класифікуються і лексеми що їх означають.

Назви частин тіла найчастіше беруть участь в утворенні фразеологізмів. Значущість соматизмів, загальна риса багатьох, якщо не усіх систем фразеологізмів. Відповідно до даних Оксфордського словника ідіом (The Oxford Dictionary of Idioms) в мовах, яких порівнюють, на першому місці для утворення фразеологізмів виявляються слова, що означають руку, очі і голову [4].

Cоматична лексика є цілісною системою, яка має: 1) постійну кількість об'єктів номінацій і 2) призначений для їх позначення конкретний склад лексичних одиниць. Слід зазначити, що якщо перший показник є екстралінгвістичним і не залежить від національної мови, то другий знаходиться в прямій залежності від індивідуальних особливостей конкретної мови: склад відповідних лексем може розрізнятися як в кількісному, так і в якісному відношенні [3,с.53].

По семантичних ознаках виділяються десять лексико-семантичних груп

соматизмів: характер, фізичний стан, відчуття-стан, відчуття-відношення,якісна характеристика людини, розумова діяльність, портрет, дії і вчинки людини, соціальне положення, ступінь віддаленості від об'єкту. Виділені лексико-семантичні групи дозволяють диференціювати як загальні риси, властиві всьому мовному колективу, так і специфічні особливості фразеологізмів-соматизмів в різних мовах [5].

Використовуючи назви частин тіла в переносному значенні як порівняння і метафори в ідіомах, прислів'ях люди намагаються повніше передати свої думки або справити більше враження від сказаного. Тіло людини порівнюють, коли говорять про щось максимально знайоме. Вираз –«to have something at one's fingertips» - «знати, як свої п'ять пальців» - говорить саме за себе.

Ю. Д. Апресян и В. Ю. Апресян виділяють сім систем, функціонування яких відбувається за участю якого-небудь органу або органів: 1) сприйняття (органи тіла «сприймати»); 2) фізіологія (тіло в цілому, «відчувати»);

3) моторика (частини тіла, «робити»); 4) бажання (воля, «хотіти»);

5) інтелект (розум, «думати про»); 6) емоції (душа, «відчувати»);

7) мова (мова, «говорити») [2, с.87].

Н.В.Лугова у праці «Національно-культурні особливості одиниць фразеологізмів сфери психоемоційного стану» включає групу соматизмів до складу лексико-семантичної групи тієї, що описує людину.

Ядро соматичної лексики включає три розряди назв:

1. загальні позначення тіла/частин людського тіла і назви, пов'язані із

специфікою чоловічого і жіночого тіла;

2. позначення внутрішніх органів, які забезпечують життєздатність і

життєдіяльність людського організму;

3. позначення матерії (субстанції) тіла людини і його органів [6,с.104].

Соматичну фразеологію утворюють фразеологічні одиниці, один з компонентів яких - назва частини тіла людини або тварини. Це одна з великих і продуктивних груп у фразеології. Широке вживання соматизмів у складі фразеологічних одиниць в значній мірі обумовлено тим, що соматизми являють собою один з найдавніших шарів в лексиці різних мов і входять в ядро основного складу словникового фонду мови. Популярності СФО сприяють також актуальність змісту, яскрава образність, народність, нескладність граматичного оформлення і стилістичне розмаїття. Характерною рисою соматичної фразеології є наявність у мовах численних аналогів, дуже близьких за образною спрямованістю словосполучень. Ця особливість різко відрізняє соматичні фразеологізми від інших тематичних груп фразеологічних одиниць

Список використаних джерел:

1. Абрамова А.Г. О соматической фразеологии чувашского языка (Некоторые заметки о проблеме лингвистического хронотопа) //Материалы Всероссийской научной конференции «Актуальные вопросы филологии», Чебоксары. - 2005. - С. 40 - 69.

2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.: Русский язык, 1980 — 320 с.

3. Куницкая Н.В., Мельник В.Ф., Данилов Б.С. Функционально-семантическая динамика соматических лексем в составе фразеологических единиц //Дериватология и динамика в романских и германских языках. - Кишинёв, 1989. - С. 48-55.

4. Островская Т. Р. Повтор фразеологических единиц как средство интеграции сверхфазовых единств : На материале худож. произведений англ. и амер. авторов. Дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. — М., 1996. – 276 с.

5. Райхштейн А. Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии. — М.: Высшая школа, 1980. – C. 73-85.

6. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. — М.: Высшая школа, 1985. – С.103-110.