Филологические науки/3. Теоретические и методологические
проблемы исследования
языка.
Юрук У.І.
Чернівецький
національний університет ім. Ю.Федьковича, Україна
Концептуальне
поле EXISTENCE
У центрі сучасних лінгвістичних досліджень знаходяться проблеми
формування, мовної картини світу. Мовна
картина світу історично склалась у свідомості певного мовного колективу і
відображає в мові сукупність уявлень про світ, певний спосіб концептуалізації
дійсності. Поняття мовної картини світу належить В. фон Гумбольдту та його
послідовникам (Л. Вітгенштейн, Л. Вайсгербер, Й. Трір, П. Хартман) [6, с. 28]
– теорія внутрішньої форми, з однієї сторони, з другої – гіпотези лінгвістичної
відносності Сепіра-Уорфа [6, с. 30 ]. Мовна картина світу в наукових працях М.
Болдирєва, В. Голдберга, К. Леві-Строса визначається як сукупність знань про
світ, відображених у мовному та мовленнєвому матеріалі [2, с. 3]. Родовим типом
картин світу вважається (за психолінгвістами – Дж. Лакоффом, М. Джонсоном, А.В.
Вартанов) концептуальна, в утворенні якої застосовуються
різноманітні типи мислення людини для пізнання світу і свого місця в ньому [7, с. 9].
Різновидами
концептуальної картини світу вважаються наївна, наукова, культурна,
релігійна, та ряд інших спеціальних картин світу [7, с. 10]. Наївна картина світу — це результат
практичного пізнання дійсності, який має етнічну специфіку, і знаходить своє
вираження в мовному матеріалі, традиціях, культурі. Наукова картина світу
характеризується інтернаціональністю і являє собою результат теоретичного
пізнання суттєвих якостей об’єкта [4].
Інтегруючим чинником мовної картини світу є поняття концепту. Адже концепт, як відомо, з одного боку, є
основною одиницею концептуальної картини світу, яка лежить в основі мовної
картини світу, а з іншого – когнітивного рівня мовної особистості (Ю. Караулов). У
трактуванні поняття “концепт” можна виділити лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний
ракурси. Якщо представники лінгвокогнітивного напряму (А. П.
Бабушкін, Н. Д. Арутюнова, О. С. Кубрякова, С. А. Жаботинська та ін.) визначають концепт як глобальну мисленнєву одиницю, ідеальну
сутність, яка формується у свідомості людини, то у дослідженнях
лінгвокультурологічного спрямування концепт розглядають як культурне явище [5, с. 86].
Враховуючи те, що суб’єкт є водночас представником
певного етносу і індивідом, розрізняють інваріантні та індивідуальні концепти.
Індивідуальний концепт, або ідіоконцепт, за термінологією О. О. Селіванової, може
бути нульовим при відсутності знання в особистості, загальним (знання в
загальних рисах), еталонним, специфікованим, енциклопедичним (за наявності
глибоких професійних, наукових знань), парадоксальним (у випадку виникнення
нестандартних, у тому числі хибних, суджень про об’єкт) і, нарешті,
образно-художнім, представленим у творчій свідомості поета, художника,
письменника, музиканта тощо. Індивідуальні образно-художні концепти
проявляються передусім у результатах естетичної мовленнєвої діяльності, тобто у
художніх текстах, де фігурують як одиниці індивідуальної свідомості автора і
складові його концептуальної системи [3, с. 5].
Власною формою концепту здебільшого вважають слово, яке в
мові й окремому тексті отримує статус «імені концепту», а сам концепт уявляють
як «парадигматичну структуру, що виводиться з синтагматичних відношень імені, фіксованих
у тексті», ми керуємося тим, що «концепт зазвичай співвідноситься більш ніж з
однією лексичною одиницею», а тому він «врешті-решт співвідноситься з планом
вираження лексико-семантичної парадигми» [3, с. 7].
У лексиці розрізняють лексичне і семантичне поля. Крім
лексичного та семантичного полів доцільно виділяти ще дин тип – концептуальне
поле. Концептуальне поле – це структурована система, яка складається з ядра та
периферії. У
ядрі містяться найважливіші слова, а на периферії містяться функціонально менш
важливі слова [5, с. 123].
У даній роботі ми розглядаємо
такий давній і культурно-обумовлений концепт, як
EXISTENCE, який є загальнолюдським концептом. Користуючись терміном,
запропонованим Вежбицькою, ми можемо з упевненістю назвати концепт EXISTENCE
універсальним концептом. Під універсальними поняттями А. Вежбицька розуміє ті
поняття, які «універсально лексикалізовані, тобто в усіх мовах втілені в
словах» [1, с. 3].
Завдання нашого дослідження
полягає в тому, щоб за допомогою компонентного аналізу визначити структуру
лексико-семантичного поля EXISTENCE в англійській мові. Джерелом мовного
матеріалу послугували компоненти значення слова-імені концепту EXISTENCE у
десяти тлумачних словниках – Collins Dictionary, Oxford Dictionary, Macmillan
Dictionary, Longman Dictionary, Merriam-Webster Dictionary, American Heritage
Dictionary, Cambridge Dictionary, Heinle’s Newbury Dictionary, Free Dictionary
by Farlex, Chambers Dictionary (табл. 1).
Таблиця 1
Аналіз дефініцій концепту EXISTENCE в тлумачних
словниках
Definition |
D1 |
D2 |
D3 |
D4 |
D5 |
D6 |
D7 |
D8 |
D9 |
D10 |
existence |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
state of
existing |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
beingness |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
life |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
way of living |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
aliveness |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
- |
+ |
- |
- |
occurrence |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
survival |
+ |
+ |
- |
- |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
subsistence |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
- |
- |
+ |
presence |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
entity |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
+ |
- |
+ |
continual
living |
+ |
- |
- |
+ |
- |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
timelessness |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
+ |
- |
transcendence |
- |
- |
- |
+ |
- |
+ |
- |
- |
+ |
- |
actuality |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
- |
possibility |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
animation |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
- |
being |
+ |
- |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
- |
unhappy life |
- |
+ |
+ |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
+ |
Здійснення аналізу частоти
дефініцій можна здійснити за допомогою визначення співставлення чисельності
повторюваності тієї чи іншої дефініції в окремих словниках.
(α:n) 1.1
де α – кількість повторень
дефініції;
n – загальна кількість
словників;
Якісними характеристиками такого
аналізу є такі критерії:
1. Високочастотні
дефініції – це дефініції співвідношення в яких відповідає таким параметрам:
([n-2< α]: n) 1.2
2. Помірночастотні
дефініції - це дефініції співвідношення в яких відповідає таким параметрам:
([n-5< α< n-2]: n) 1.3
2. Низькочастотні
дефініції - це дефініції співвідношення в яких відповідає таким параметрам:
([min(n) < α< n-5]: n) 1.3
У результаті аналізу словникових
дефініцій концепту EXISTENCE ми отримали 19 компонентів лексико-семантичного
поля EXISTENCE. Серед
них 2 компоненти (state of existing, beingness) є високочастотними,
оскільки вони зустрічаються у дев’яти з десяти обраних нами тлумачних словників,
5 ( life, manner of living, presence, survival, occurrence) – помірно
частотними, вони зустрічаються у співвідношенні 7:10, 8:10, 6:10, 6:10, 6:10
відповідно), а решта – низькочастотними ( aliveness (4:10), subsistence (5:10),
entity (5:10), continual living (5:10), timelessness (4:10), transcendence
(3:10), actuality (3:10), possibility (2:10), animation (1:10), being (5:10),
unhappy life (4:10)).
Результати проведеного аналізу
можна систематизувати за допомогою «орбітальної моделі дефініцій концепту»
(рис. 1). Суть даної моделі полягає в тому, що кількість «орбіт» відповідає
обсягу вибірки тлумачних словників. Центром моделі виступає сема “existence”, а
кожна наступна орбіта – відповідна частота, на якій містяться певні дефініції
повторюваність яких відповідає цій частоті.
Рис. 1. Орбітальна модель
дефініцій концепту EXISTENCE
Запропонована модель відповідає
критеріям лексико-семантичного поля, оскільки в обох випадках спільним ядром
виступає родова сема “existence”, притаманна всім одиницям цього
концептуального поля, у центрі якого знаходяться високочастотні та помірно частотні
компоненти, які зустрічаються у 6-ти і більше проаналізованих словників, а до
периферії - низькочастотні одиниці, що
є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра, деталізують та конкретизують
основне значення поля.
Література
1)
Евтушок Ю. Г. Языковая репрезентация концепта Crime (
на материале американского варианта английского слова): автореф. дис. на
получение науч. степени канд. филолог. наук: 10. 02. 04 / Ю. Г. Евтушок. –
Иркутск, 2004. – 19 с.
2)
Котик Т. М. Мовна карина світу як сукупність
уявлень дитини про світ // Конференція «Детство в современном мире: 7
лет и вся жизнь» / Т. М. Котик. – 2009. – 28-33 с.
3)
Мазепова О. І. Застосування концептуального аналізу у процесі вивчення східного поетичного тексту / О.
І. Мазепова . – Львів, 2008. – 12 с.
4)
Новая философская энциклопедия. В 4.т. / [пред. науч.-ред. совета В. С.
Степин]. – М.: Мысль, 2001. – Т. 4. Т-Я – 448 с.
5)
Привалова И. В. Интеркультура и вербальный знак (лингво-когнитивные
основы межкультурной коммуникации) : [монография] / И. В. Привалова. – М. :
Гнозис, 2005. – 472 с.
6)
Селігей П. О. Внутрішня форма назв емоцій в українській мові // Мовознавство.
- 2001. - N 1. - 24-33 с.
7)
Щербань Є.А. Огляд теоретичних досліджень структури та типологій картини
світу // науково-виробнича копанія “Платинові сліди” / Євгенія Анатоліївна
Щербань. Теоретичні напрацювання. – 2009. – 19 с.