Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

К.ф.н. Грижак Л.М., Куба А.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Модальне значення можливості в політичному дискурсі

Мова політиків постійно перебуває у фокусі уваги дослідників. Використовуючи ті чи інші мовні одиниці, політик ознайомлює адресантів з власним баченням та інтерпретацією навколишнього світу та подій у ньому, водночас демонструючи емотивно-оцінне ставлення до них.

Сучасні мовознавчі дослідження політичного мовлення відбуваються в рамках трьох основних підходів: дескриптивного, критичного та когнітивного. Один з аспектів дескриптивного підходу пов’язаний з вивченням мовних засобів, риторичних прийомів і маніпуляційних стратегій, які використовуються політиками з метою переконання [2, 16-17].

Дотримуючись саме дескриптивного підходу, у нашій роботі ми розглянемо проблему вираження модального значення можливості / ймовірності (possibility) в інавгураційних промовах американських президентів. Аналіз особливостей використання модальних дієслів та їх значень практично залишився поза увагою численних дослідників політичного дискурсу, що зумовлює актуальність дослідження.

Інавгураційна промова є одним з видів політичного дискурсу. За О.І. Шейгал політичний дискурс є «знаковим утворенням, що має два виміри – реальне і віртуальне, при цьому в реальному вимірі він розуміється як текст у конкретній ситуації політичного спілкування, а його віртуальний вимір включає вербальні та невербальні знаки, зорієнтовані на обслуговування сфери політичної комунікації, тезаурус прецедентних висловлювань, а також моделі типових мовленнєвих дій та уявлень про типові жанри спілкування в цій сфері» [2, 9].

З точки зору дослідниці, у політичному дискурсі «спостерігається конфлікт двох тенденцій – до понятійної точності і до смислової невизначеності» [2, 68]. Одним з можливих засобів створення смислової невизначеності політичного дискурсу в англійській мові, на нашу думку, можуть виступати модальні дієслова, які «не виражають дії і за своєю семантикою виділяються тим, що мають лише абстрактні значення можливості, обов’язку, доцільності, ймовірності і ін.» [3, 188].

Парадигма слів на вираження того чи іншого модального значення є досить великою в сучасній англійській мові. Автори A Comprehensive Grammar of the English Language класифікували різноманітні лексичні одиниці на вираження модальних відношень на декілька груп. До основних вони віднесли такі модальні дієслова: can, could, may, might, must, shall, should, will, would [5, 137].

З перелічених основних модальних дієслів, чотири дієслова – can, could, may, might – поряд з іншими значеннями, виражають також значення можливості / ймовірності [5]. Досліджувані модальні значення належать до епістемічної модальності, складника суб’єктивної модальності [1, 62]. Наприклад:

1. Sometimes it is said that man can not be trusted with the government of himself – T. Jefferson [4].

2. The prayers of both could not be answered – A. Lincoln [4].

3. Such symptoms of prosperity may become portents of disaster! – T. Roosevelt [4].

4. Time and again these men and women struggled and sacrificed and worked till their hands were raw so that we might live a better life – B. Obama [4].

Проаналізувавши використання цих модальних дієслів в інавгураційних промовах американських президентів, ми виявили, що частіше в модальному значенні можливості використовувалося дієслово may – 293 одиниці. Дещо рідше політики вживали у цьому ж значенні модальне дієслово can – 232 одиниці, і набагато менше дієслова might (58) та could (35).

Дієслово can пов’язане з вираженням «реальної можливості», у той час як may виражає «лише думку (людини) про проблематичність, тобто здогад, припущення, допущення можливості» [3, 190].

Цікавим є той факт, що найменша кількість модальних дієслів (1 одиниця) на вираження модального значення можливості виявлено в промовах Дж. Вашингтона (друга промова) та T. Рузвельта [4]. А найвищий відсоток вживань модальних дієслів (17 одиниць – 1,4%) у цьому значені, відносно загальної кількості слововживань (1233 одиниць), зафіксовано у виступі Дж. Картера [4]. Утім, навіть цей відсоток є настільки незначним, що ми можемо констатувати, що у своїх інавгураційних промовах американські президенти намагаються уникати смислової невизначеності і прагнуть досягнути понятійної точності.

Отримані результати можна вважати тільки попередніми висновками. Подальші вивчення в цьому напрямі дозволять зробити остаточні висновки про особливості вираження різних модальних значень у політичному дискурсі.

Література:

1. Худяков А.А. Теоретическая грамматика английского языка : учеб. пособие для студентов филологических факультетов и факультетов иностранных языков высших учебных заведений / А.А. Худяков. – М. : Академия, 2005. – 256 с.

2. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса: дис. ... д-ра филол. наук : 10.02.01, 10.02.19 / Е. И. Шейгал. – Волгоград, 2000. – 431 c.

3. Штелинг Д. А. Грамматическая семантика английского языка. Фактор человека в языке : учебное пособие. – М. : МГИМО ЧеРо,1996. – 254 с.

4. Inaugural Addresses: George Washington to Barack Obama [Electronic source]. – Mode of access : http://www.presidency.ucsb.edu/inaugurals.php – Title from the screen.

5. Quirk R. A Comprehensive Grammar of the English Language / R. Quirk, S. Greenbaum, G. Leech, and J. Svartvik. – London : Longman, 2000. – 1796 p.