Филология / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Дрібнюк О.Т.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Концептуальна метафора

Метафора – це явище, яке викликає різноманітні дискусії протягом всієї історії лінгвістичної науки. На даному етапі розвитку ця тема цікавить велику кількість вчених.

На думку А. Рижкова, перша метафорична діяльність людини розпочалась ще в древні часи, тому що вона намагалась показати себе з кращої сторони, аніж її створила природа. Наприклад, після полювання чоловіки одягали на себе шкіру вбитої тварини – цим вони хотіли підкреслити, що є сильними, як звірі, жінка прикрашала голову вінком із квітів, що означало свіжість весни [5, с. 105].

Вчені вважають, що саме з того моменту, коли людина почала мислити метафорично, почався розвиток як і мови, так і культури в цілому.

Майже до початку вісімдесятих років метафору розглядали як прикрасу, інші лінгвісти стверджували, що вона лише прийом для ораторського та поетичного мистецтва, який спантеличує розуміння людини [5, с. 105].

В літературознавчому аспекті метафора розуміється авторами як акт цілеспрямованого творчого мислення. На думку Дудченка М. Н., в процесі створення метафоричної моделі, “автор може передбачити можливі шляхи декодування метафори, поле можливої інтерпретації образу”. Згідно з Геспером М., значення метафори є невичерпним, а її інтерпретація – нескінченною. Кацнельсон С. Д. вважає, що в людській пам’яті поняття зберігаються двояко, а саме, як власне змістовні поняття та як їх формальні дублікати. Змістовні поняття – це вся сума знань людини про даний предмет, а формальні дублікати – зв’язані зі значенням слова [3, с. 8].

Дудченко М. Н. вказує, що створення метафори, а також її декодування та розуміння – процес узагальненого людського мислення [3, с. 9].

З виходом роботи відомих лінгвістів Дж. Лакоффа та М. Джонсона “Метафори, якими ми живемо”, в лінгвістиці заговорили про значення метафори в процесі нашої концептуалізації дійсності. В своїй книзі автори наголошують на тому, що метафора є частиною людського функціонування, завдяки їй будується розуміння нашого досвіду [5, с. 105]. На думку вчених, концептуальна метафора не відображає реальність, а сама її творить.

М. Джонсон у своїй книзі “Body in the Mind” вказує на те, що метафора – це навіть не фігура мовлення, а фігура мислення. Якщо нова метафора стає частиною поняттєвої системи, то вона частково змінює цю систему. Це Джонсон та Лакофф продемонстрували на прикладі метафори «ЧАС – ГРОШІ». Автори вказують на те, що ми відносимось до часу, як до цінної речі, до обмеженого ресурсу і навіть, як до грошей. Тим самим, ми розуміємо, що час може бути потраченим, зекономленим чи розумно вкладеним [4].

До вітчизняних лінгвістів, які досліджували концептуальну метафору, належить А. П. Чудінов. Видатний лінгвіст вивчав політичну метафору в когнітивному аспекті. Аналізуючи засоби масової інформації, лінгвіст визначив джерела політичної метафори, запропонував методику опису метафоричних моделей та їх функцій, а також назвав цілий ряд проблем, пов’язаних із вивченням концептуальної метафори. На думку вченого, кожна метафора має свою сферу-донора. В залежності від тематики сфери, Чудінов А. П. поділив метафори за такими сферами: мілітарною, вегетативною, фізіологічною, кримінальною, спортивною, зоо- та фітоморфною та ін. [2]

Бондаренко І. В. вказує, що при концептуальній метафорі виникає аномалія, яка дозволяє осмислити явища одного виду в термінах явища іншого виду. «Різноманітність концептуальних метафор, які використовуються для характеристики одного і того ж явища, веде до питання граничності фізичних та культурних основ для співположення референтів з ціллю концептуалізації однієї області в термінах іншої.» – наголошує лінгвіст. Якщо ми вибираємо певну фізичну основу, то вона має узгоджуватися із загальним культурним фоном, так як концептуальні метафори відображають вплив ідеалізованих когнітивних моделей, які визначають причини вибору конкретної культурної основи [1, с. 20].

Чудінов А. П. вводить поняття метафоричного дзеркала, проте, на його думку, концептуальна метафора – це свого роду система пов’язаних між собою дзеркал, які складаються із трьох елементів. Перший елемент – це ментальний світ людини та суспільства. Як наголошували Лакофф та Джонсон, наше мислення, щоденний досвід передаються метафорами, а, отже, вивчаючи метафору, ми досліджуємо людське мислення. Друге дзеркало – це уявлення людини про поняттєву сферу-джерело метафоричної експансії. В даному випадку, важливим є те, як людина мислить про сферу-джерело, як вона її бачить зі сторони. Третє дзеркало – концептуалізація та структуралізація поняттєвої сфери, виділення в ній найважливішого, людина дає їй емотивну оцінку. Чудінов А. П. ілюструє це на прикладі виділення концептів «Кримінал», «Війна» із політичного дискурсу – вони надають негативну оцінку політичній діяльності та окремим її суб’єктам [6, с. 57].

Отже, концептуальна метафора виникає у всіх аспектах людського життя. Завдяки їй ми формуємо наше спілкування, думки та хід мислення.

Література:

1. Бондаренко И. В. Что лежит в основе концептуальных метафор? / И. В. Бондаренко // Когнитивно-коммуникативные аспекты филологических и методических исследований. – Калининград: Изд-во Калин. гос. у-та, 2001. – С.19 – 21.

2. Грузберг Л. Концептуальная метафора [Електронний ресурс] / Л. Грузберг // Научно-методический, культурно-просветительский ЖУРНАЛ «Филолог» Пермского государственного педагогического университета. – 2004. – № 5. – Режим доступу:

http://philolog.pspu.ru/module/magazine/do/mpub_5_101 – Назва з екрану.

3. Дудченко М. Н. Поэтическая метафора и способы ее воссоздания в украинских стихотворных переводах (на материале украинских стихотворных переводов англоязычной поэзии) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / М. Н. Дудченко. – К., 1974. – 31 с.

4. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем [Електронний ресурс] / Дж. Лакофф, М. Джонсон. – Режим доступу:

http://www.metaphor.nsu.ru/lacoff_2.htm – Заголовок з екрану.

5. Рыжков А. Специфика концептуальной метафоры в кинодискурсе / А. Рыжков // Когнитивные аспекты изучения языковых явлений в германском языке. – Самара: Самар. у-т, 2000. – С.105 – 113.

6. Чудинов А. П. Россия в метафорическом зеркале: когнитивное исследование политической метафоры / А. П. Чудинов. – Екатеринбург: УГПУ, 2001 – 238 с.