Оксана Лубас

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, м.Черкаси

Типологічні особливості творення образу головного персонажу в оповіданнях американської письменниці Джумпи Лахірі

В іншому ракурсі, відмінному від традиційного, виявляється національно спрямований фемінізм в сучасних жіночих оповіданнях американки індійського походження письменниці Дж.Лахірі. Донька іммігрантів з Індії в своїх творах торкається важливих і злободенних проблем для кожної родини і особистості жінки взагалі, але усі жінки-героїні оповідань Лахірі – індійського походження.

Особливістю творення авторкою головного персонажу є те, що усі вони несуть одну й ту саму ідею та виконують певну типову функцію у творі. В кожному оповіданні Дж.Лахірі події розгортаються навколо персонажа (як правило жінки). Кожного разу авторка наділяє протагоніста певними майже однаковими якостями характеру і схожими думками, інколи відводячи головну роль в оповіданні чоловіку, для того, щоб продемонструвати ніби чоловічий погляд на «жіночі» питання і проблематику (оповідання «Пошук помешкання», «Кінець року»). Дж.Лахірі змінює сюжет, життєві умови й імена дійових осіб, але завжди головним персонажем твору є бенгальська жінка або чоловік (в двох оповіданнях зазначених вище), які залишили рідну Індію за різних обставин і змушені пристосовуватися до нового американського менталітету і робити висновки по відношенню зміни свого нового статусу, як жінки з більшою кількістю прав і свобод у порівнянні із Батьківщиною або чоловіка, якого авторка, як правило, наділяє певним душевним тягарем.

Письменниця максимально яскраво намагається продемонструвати конфлікт особистості своєї героїні із суспільством: у пошуках кращої долі бенгальці переїздять у США, намагаються налагодити життя своїх родин у новій країні, але разом з цим мають вирішувати ряд культурологічних питань. Насамперед, це:

1. Необхідність адаптуватися до нового менталітету і звичок. Це може бути яскраво продемонстровано на прикладі розмови між батьком і його донькою Румою, яка вирішила закинути кар’єру і стала домогосподаркою, доглядаючи сина Акама і повністю фінансово залежною від чоловіка американця Адама:

« – Work is important, Ruma. Not only for financial stability. All my life, since I was sixteen, I have been working.

– You are retired.

– But I cannot stay unoccupied. That is why I am traveling so much. <…> Self-reliance is important, Ruma,” he continued.” Life is full of surprises. Today, you can depend on Adam, on Adam’s job. Tomorrow, who knows. » ( – Робота важлива, Румо. Не лише для відчуття фінансової стабільності. Все своє життя, з шістнадцяти років я працював.

– Ти на пенсії.

– Але не дозволяю собі байдикувати. Саме тому я так багато подорожую. <…> Румо, дуже важливо знати, що можеш розраховувати на власні сили, » продовжував він. «Життя сповнене несподіванок. Сьогодні ти розраховуєш на Адама, на його роботу. А завтра, хто знає. » ) (опов. Дж.Лахірі «Незвична земля», Unaccustomed Earth) [2; 38];

2. Прямо протилежні погляди представників індійської і американської націй на організацію шлюбу і на подружнє життя: «Beginning on the second weekend, he kissed Hema goodnight at the door of her home and slept at friend’s. He admitted to her that he’d had lovers in the past, but he was old-fashioned when it came to a future wife. <…> She refused to think of it as an arranged marriage, but knew in her heart that that was what it was. Though she’d met Navin before her parents, they had found him for her. » (На початку другого тижня разом він поцілував Хему на прощання біля її будинку, а сам пішов ночувати до свого друга. Їй він сказав, що в нього до неї були жінки, але у стосунках з дружиною від почувався старомодним. <…> Вона відмовлялася думати про їх стосунки в контексті організованого шлюбу, але насправді вона знала, що таким він і був. Хоча вона познайомилась з Навіном раніше за своїх батьків, саме вони вибрали його для неї» ) (опов. Дж.Лахірі «До узбережжя», Going Ashore) [2; 297]. Героїня цього оповідання розповідає про своє нещасливе кохання до давнього друга, також індійця, Каушіка, який загинув. Їй було за тридцять і це непокоїло її батьків. Згідно традиціям Індії вони на свій смак вибрали Хемі чоловіка і влаштували їм весілля. Незалежна Хема, яка виросла в США і до цього часу також займалася своєю кар’єрою, не погоджувалася з таким устроєм речей, але мусила погодитись з батьками.

3. Розбіжність у поглядах на виховання дітей, що демонструє герой оповідання Каушік. Він наголошував на тому, що американці виховують своїх дітей незалежними, а в Індії жінки не відпускають від себе дітей ані на крок і не намагаються розвинути в них відчуття впевненості в собі. Наступна цитата описує ситуацію, коли Каушік залишився один вдома зі зведеними сестрами дошкільного віку. Вони зголодніли і Каушік зробив замовлення, яке повинен був забрати. Але дівчатка та їх мити Чітра щойно приїхали з Індії і досі жили за її законами, які на думку Каушіка протирічили самому принципу життя в Америці: «I called in for pizzas. I put on my coat to go to the restaurant. Rupa and Piu stared at me.

– Where are you going?, Piu asked.

– To get our dinner.

– You are leaving us alone?

– It’s ten minutes away. I’ll be back before you know it.

They said nothing, but they looked genuinely scared. It annoyed me that Chitra had installed in them such fear. » («Я замовив піцу. Одягнув пальто і зібрався піти до ресторану, але Рупа і П’ю почали на мене витріщатися.

– Ти куди?, запитала П’ю.

– Забрати їжу.

– Ти залишиш нас самих?

– Це в десяти хвилинах від нас. Ви й не помітите, що я виходив.

Вони не відповіли, але виглядали добряче наляканими. Мене дратувало те, що Чітра виховувала в них почуття страху. ») (опов. Дж.Лахірі «Кінець року», Year’s End) [2; 284];

4. «Американізація» представників інших культур. Американець індійського походження Каушік розмірковує над подальшою долею своїх нових малих зведених сестер, які щойно прибули до США з Індії. Вони виглядали інакше і, на його думку, все робили не так. Але водночас він усвідомлював, що роки проведені в Америці змінять їх як зовні, так і всередині: «I knew the accents would soon diminish and then disappear, as would their unstylish sweaters, their silly hairstyles. » («Я знав, що скоро їх акценти стануть непомітними, а згодом зовсім зникнуть, так само як і бажання носити нестильні светри і робити жахливі зачіски. ») (опов. Дж.Лахірі «Кінець року», Year’s End) [2; 263];

5. Брак між представниками різних культур «She worked harder than anyone he’d ever known, including his own father and his parents’ uniformly successful crowd of Bengali friends. Megan’s ordinary background had displeased his parents, as had the fact that she was five years older than he was. <…> The fact she was a doctor did not make up for it. » («Вона працювала більше, ніж усі кого він знав, разом з його батьком і усією компанією батьківських друзів бенгальців. Звичайне минуле Меган не задовольнило його батьків, насамперед тому, що вона була старшою за нього на п’ять років. <…> Наявність докторського ступеня нічого не змінювало. ») (опов. Дж.Лахірі «Вибір помещкання», A Choice of Accommodations) [2; 95]. Тут мова йде навпаки про чоловіка – емігранта з Індії на ім’я Аміт, який одружився на незалежній емансипованій жінці з Америки Меган. Сам він був пасивний, тому що звик до індійських жінок, які все робили для задоволення чоловічих потреб. Меган в їх подружньому житті грала традиційну чоловічу роль, протиставляючи свою активну життєву позицію пасивності власного чоловіка;

6. Пасивність індійської жінки-іммігрантки у потоці життя у США на прикладі героїні оповідання «Небо і земля» Апарни. Її дочка Уша відчувала, що вона є більшою мірою американкою, ніж бенгалійкою, хоча її батьки все життя прожили у Калькутті. Уша була дівчинкою і чудово адаптувалася до нової культури. Вона подумки завжди протиставляла себе своїй матері і вважала, що матір повинна була перейняти американські традиції і спосіб життя: «I began to pity my mother; the older I got, the more I saw how what a desolate life she led. She had never worked, and during the day she watched soap operas to pass the time. Her only job, every day, was to clean and cook for my father and me. <…> When my mother complained to him about how much she hated life in the suburbs and how lonely she felt, he said nothing to placate her. » («Я почала жаліти свою матір; чим старшою я ставала, тим більше я починала розуміти наскільки одинокою вона була. Вона ніколи не працювала, натомість намагалася вбити час дивлячись мильні опери. Її єдина робота кожен день полягала в прибиранні і готуванні їжі для мене і батька. <…> Коли мама жалілася йому, наскільки сильно їй не подобалося життя на околиці міста і якою самотньою вона була, він не відповідав їй нічого, щоб могло її заспокоїти. ») (опов. Дж.Лахірі «Небо і земля», Hell-Heaven) [2; 76];

7. Розуміння факту, що для того, щоб жити добре не обов’язково переїжджати до іншої країни. Ці думки постійно висловлював юнак з Індії Каушік, який приїхав в США з Бомбея разом з батьками. Його батьки були заможними людьми і залишили ндію не з метою пошуку кращої долі, а тому що хвора мати Каушіка не хотіла бачити жаль в очах родичів з приводу її хвороби. Каушік постійно сумував за рідною Індією: «I liked living in India.» («Мені подобалося жити в Індії.») (опов. Дж.Лахірі «Раз у житті», Once in a Lifetime) [2; 241].

В епіцентрі уваги письменниці стоїть запитання, на яке письменниця намагається дати відповідь посередництвом своїх оповідань: що відчуває жінка, яка мусила емігрувати з рідної країни не з власної волі, а за своїм чоловіком, і які зміни відбуваються у неї (або її доньки / доньок) у свідомості після переїзду у вільну країну. Така жінка виступає символом мультикультуралізму, завданням якого є висвітлення «іншої» індивідуальності на тлі певного суспільного середовища. Прикладом мультикультуралізму в оповіданнях Дж.Лахірі виступають спроби іншої народності (в даному випадку індійської) знайти і водночас зберегти себе в іншомовному «чужому» оточенні; принцип «культурної свободи» персонажів; домінування поняття «людина / особистість» над поняттям «іммігрант / іноземець» [1; 103-104].

Література:

1. Дрожжина С. Мультикультуралізм: теоретичні і практичні аспекти / Світлана Дрожжина // Політичний менеджмент. – 2008. – № 3. – С.96-106.

2. Lahiri J. Unaccustomed Earth / Jhumpa Lahiri. – New York: Vintage Books, 2009. – 333 p.