Мехеда Н.Г., Малиновська І.В..

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Бенчмаркінг: перспективи використання в Україні

Після вступу України до Світової організації торгівлі та входження економіки України в кризовий стан питання встановлення цілей компаній що будуть відповідати вимогам світового ринку актуальні, а застосування бенчмаркінгу своєчасним.

Бенчмаркінг – спосіб оцінки стратегій і цілей роботи в порівнянні з першокласними підприємствами, для того, щоб гарантувати довгострокове перебування на ринку.( Р.Венетуччі)

Бенчмаркінг – процес ретельної оцінки вашої діяльності в порівнянні із кращими у своїй області компаніями, використання отриманих результатів, щоб відповідати їм і перевершити їх (Kaiser Assosiates).

Бенчмаркінг – пошук галузевих прикладів зразкової практики, які дозволяють домогтися найвищих результатів (Роберт Кемп, Xerox).

Бенчмаркінг – стандарт досконалості або досягнень, у порівнянні з яким оцінюються відповідні показники (Сэм Букхарт, DuPont Fibers).

Також аитанням бенчмаркінгу займалися такі вчені як: Шетті І., Уотсон Г., Кемп Р., Прадо Дж, Бакстер., Спендоліні М., О. Михайлова, Н. Козак, Л. Савицька та інші.[1] Для України бенчмаркінг може стати важливим інноваційним інструментом, в наслідок якого можна впровадити зміни в соціально- економічній політиці держави.

Перевагами бенчмаркінгу є: розпізнавання технологічних «проривів»; відповідність вимогам клієнтів; запозичення найкращих методів; досягнення провідної позиції в конкурентній боротьбі; планомірне викорінення відмінностей від кращих представників даного класу; визначення об’єктивного рівня продуктивності;

Бенчмаркінг застосовується на практиці. Так, наприклад, в пивозварювальній компанії «САН Інтербрю Україна» бенчмаркінг спочатку носив стихійний характер, але з часом його стали застосовувати системно, його стали використовувати не тільки для локальних змін, але і при розробці довгострокової стратегії діяльності.

Бізнес компанії «Экологические технологи» – ексклюзивного дистриб’ютора фільтрів для очищення води «Барьер» побудовано на бенчмаркінгу. Опит був запозичений у компаній по наданню послуг логістики. А саме вирішувались такі питання: як більш економічно перевозити великі фільтри, та що робити, для того, щоб запобігти крадіжці вантажу. Крім того нововведенням були дані про одержувача, які знаходяться на упакуванні, де знаходяться не тільки прізвище та адреса, але і номер телефону, у тому числі мобільного.[3]

Розвиток бенчмаркінгу в Україні зіштовхнувся з такими проблемами [4,c.48-53]:

1. Неможливість порівняти досвід українських підприємств із досвідом західних суб’єктів господарювання. Менталітет українського бізнесу, специфіка ведення справ, стилі управління не дають можливості одержати необхідні кількісні показники з метою подальшого їх порівняння з аналогічними галузевими у світовому масштабі.

2. Упереджене ставлення керівного складу організацій та підприємств до проведення безкоштовних урядових програм.

3. Помилкове розуміння інструментарію та призначення бенчмаркінгу. Результатом упередженого ставлення до новітньої методики є недостатня поінформованість керівного складу підприємств про функціональне забезпечення бенчмаркінгу і засобів, які використовуються у процесі його проведення. Тому бенчмаркінг сприймається як промислове (комерційне) шпигунство або прояв недобросовісної конкуренції.

4. Недостовірність звітної інформації. Кожне кількісне дослідження має похибку в 15-20%[4, c.48-53]. З огляду на недоліки вітчизняної системи фінансової звітності і наявні схеми мінімізації оподаткування доходів й інших бюджетних платежів, достовірність інформації, що потрапляла до бази даних, викликає великий сумнів.

5. Відсутність належних методик управління. Керівний склад підприємства, що не використовує методик менеджменту в ході основних бізнес-процесів, не здатний адекватно сприймати необхідність впровадження досвіду передових організацій шляхом добровільного обміну інформацією.

Отже важливим в використанні бенчмаркінгу є те що партнери повинні довіряти один одному. За таких умов ефективність функціонування підприємств збільшиться та в кінцевому результаті зможуть підвищити свої результати.

Література:

1. Ковальчук С. Бенчмаркінг як універсальний інструмент оцінювання стратегічної діяльності підприємства / С. Ковальчук // Маркетинг в Україні. – 2010. – № 3. – С. 20-31.
   
   

2. В лабиринтах современного управления (Стратегическое планирование, маркетинг, обслуживание клиентов, управление персоналом,оплата труда). Сб. статтей / ред.-сост. Грегори Р.Райтер. Вып.1. – М.:Экономика, 2006. – 248 с.

3. Ханонова Н. Особенности национального бенчмаркинга[Электронный ресурс] /Н. Ханонова Управление компанией. – 2003. - № 10. – Режим доступа к журналу <http://www.management.web-standart.net/issues/2003/10/827/ >

4. Кравченко О.В. Можливості застосування бенчмаркінгу як інструмента активізації управління підприємством // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду Україні. – 2008. – Вип. 6(74).

5. М.І. Бублик, М.М. Хім’як; М.В. Лібер – Львівський ДІНТУ ім. В’ячеслава Чорновола.

Бенчмаркінг як спосіб одержання конкурентних переваг//Збірник науково- технічних праць. Національний лісотехнічний університет України. – 2008. – Вип. 2(51).