Рибій А. Я.

Чернівецький національний університет, Україна

Структура й типи політичної пропаганди

Пропаганда є одним з основних засобів політичної маніпуляції. Пропагандист намагається змінити спосіб, у який люди розуміють питання чи ситуацію, щоб змінити їхні дії та очікування у бажаний для зацікавленої групи спосіб.

Пропаганда є потужною зброєю у війні, використовується для дегуманізації та створення ненависті до відповідного ворога як зовнішнього, так і внутрішнього, створенням хибного образу у свідомості. Зважаючи на вище викладений матеріал, ми бачимо різні денотативні забарвлення пропаганди, а тому можемо визначити основні її типи.

Типи пропаганди відповідно до джерела повідомлення:

Біла пропаганда загалом походить з відкритого доступного джерела та характеризується м'якими методами переконання, такими як стандартні техніки відносин з населенням та однобічним поданням аргументів [2: 52].

Сіра пропаганда — це пропаганда без визначеного джерела чи автора. Основне призначення сірої пропаганди полягає в тому, щоб змусити ворога повірити в брехню використовуючи так звані солом'яні аргументи: перша фаза — змусити когось повірити в «А», запускається сіра пропаганда «Б», яка протилежна до «А». У другій фазі «Б» дискредитується, використовуючи опудало. Тоді ворог прийде до висновку, що «А» — правда [2: 56].

Чорна пропаганда подається ніби з одного джерела, проте насправді є з іншого. Маскування правдивого джерела пропаганди є найпоширенішим, коли це пропаганда ворожої країни чи організації з негативним іміджем [2: 61].

Пропаганда, зазвичай, хоче досягти миттєвого ефекту, передусім емоційного (страх, бажання помсти, ейфорія тощо). Досягнувши такого ефекту, можна спонукати аудиторію до конкретних дій. Пропаганду доповнює агітація, методи якої спрямовані на досягнення миттєвого або короткочасного ефекту. Основна відмінність політичної пропаганди від паблік рилейшнз полягає в тому, що в основі пропаганди діє схема: суб’єкт-об’єкт, а у паблік рилейшнз суб’єкт-суб’єкт. Політична пропаганда завжди орієнтована на масову аудиторію [5: 114]. Це пошук універсального алгоритму повідомлення, здатного викликати масову реакцію. Звідси й відповідні категорії: масовий психоз, масове захоплення, масова апатія тощо. Натомість паблік рилейшнз орієнтується на цільову аудиторію.

Типи пропаганди відповідно до природи повідомлення.

Позитивна (конструктивна) пропаганда прагне донести до споживача ті або інші переконання в доступній формі. Мета позитивної пропаганди — сприяти соціальній гармонії, злагоді, вихованню людей згідно із загальноприйнятими цінностями. Позитивна пропаганда виконує виховну та інформаційну функції в суспільстві. Вона здійснюється в інтересах тих, до кого скерована, а не обмеженого кола зацікавлених осіб. Позитивна пропаганда, на відміну від негативної, не переслідує маніпулятивних цілей. Тим не менш, оскільки «загальноприйняті цінності» вже й без пропаганди є загальноприйнятими, справжні цілі «конструктивної» пропаганди часто розходяться з тими, які декларуються пропагандистами [1: 203].

Негативна (деструктивна) пропаганда нав'язує людям ті або інші переконання за принципом «мета виправдовує засоби». Мета негативної пропаганди — розпалювання соціальної ворожнечі, нагнітання соціальних конфліктів, загострення суперечностей у суспільстві, пробудження низинних інстинктів у людей тощо. Це роз'єднує людей, робить їх слухняними волі пропагандиста. Основна функція негативної пропаганди — створення ілюзорної, паралельної реальності з «перевернутою», або спотвореною системою цінностей, переконань, поглядів. Негативна пропаганда активно використовує низьку критичність та навіюваність масс, щоб маніпулювати цими масами в інтересах невеликої групи осіб [1: 207].

Ці різні типи пропаганди відрізняються кількістю правдивої та правильної інформації, яку можна використати для боротьби з пропагандою. Наприклад, протидію білій пропаганді легко знайти, дискредитувавши джерела пропаганди. Протидія сірій пропаганді, якщо таку пропаганду виявлять (часто з внутрішнього джерела), може спровокувати певного рівня публічні протести. Протидія чорній пропаганді часто не очевидна та небезпечна при оприлюдненні, оскількі ознайомлення громадськості з джерелами і тактикою чорної пропаганди підірве всю кампанію чорної пропаганди або викличе протидію з боку чорних пропагандистів [3: 27].

Якщо говорити про структуру пропаганди, то вона є чітко визначеною та важливою для досягнення поставлених цілей. Пропаганда передбачає наявність ідеї, цільової аудиторії і засобів, щоб донести ідею до потрібної аудиторії.

Основними структурними компонентами пропаганди є:

- Адресант

- Інформація (меседж)

- Джерело інформації

- Адресат(и).

До основних структурних компонентів ефективної пропаганди належать:

- Наявність центральної тези;

- Легкість для розуміння цільовою аудиторією;

- Складність для критики (обгрунтованість тез, їхня несуперечність одна одній або хоча б видимість цього) [4: 245].

Таким чином працюватиме ідея, зрозуміла для аудиторії та стійка до сторонньої критики.

Література:

1. Аронсон Е. Епоха пропаганди: Механізми переконання / Аронсон Е. ¾ СПБ.: Прайм-Єврознак, 2001. ¾ 384 с.

2. Березін В.М. Масова комунікація: сутність, канали, дії / Березін В.М. ¾ М.: Ріп-Холдинг, 2003. ¾ 174 с.

3. Скуленко М.И. История политической пропаганды / Скуленко М.И. ¾ К.: Лыбидь, 1990. ¾ 160 с.

4. Почепцов Г.Г. Пропаганда і контрпропаганда / Почепцов Г.Г. ¾ М.: Центр, 2004. ¾ 452 с.

5. Цуладзе А.М. Велика маніпулятивна гра / Цуладзе А.М. ¾ М.: Алгоритм, 2000. ¾ 336 с.