Економічні науки / Економічна теорія

Лященко С. В.

Науковий керівник: к.е.н. Ховрак І. В.

КрНУ ім. Михайла Остроградського, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЦИКЛІЧНОСТІ ЯК ФОРМИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Проблема соціально-економічної циклічності має глибокі історичні корені та носить міждисциплінарний характер. В умовах конкурентного ринкового середовища для економічних суб’єктів усіх рівнів (галузь, промисловий комплекс, підприємство тощо) та форм власності особливо важливо чітко прогнозувати напрямки розвитку основної діяльності, проводити проміжну оцінку економічних показників, здійснювати своєчасне коректування плану (оскільки будь-яка складна економічна система схильна до коливань рівнів промислового виробництва, зайнятості, безробіття тощо).

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що економічний розвиток усіх промислово розвинених країн характеризується циклічністю. Метою роботи є формування чіткого розуміння сутності економічних циклів та аналіз існуючих теорій у даній сфері життєдіяльності суспільства.

Аналіз ділових циклів завжди являв собою одну з ключових проблем економічної теорії, яка шукає відповіді на питання: «У чому їх причини? Що визначає глибину падіння обсягів випуску в кожному конкретному випадку? Які економічні сили викликають коливання? Чи є причиною ділових циклів потрясіння, шоки, різні несподівані події або ж цикли обумовлені внутрішніми, тобто власними динамічними властивостями економічних систем, що мають цілком певну природу, передбачувану і керовану поведінку?

Перший систематичний виклад сутності періодичних економічних криз, на противагу до існуючої теорії економічної рівноваги, висунув у 1819 р. Жан Шарль Леонар де Сісмонді. До цього моменту класична економіка заперечувала існування бізнес-циклів. Розвиток теорії періодичних криз Ж. Сісмонді був продовжений у теорії циклів Чарльза Дюнуайе і Йоганна Карла Родбертуса.

На етапі розвитку вітчизняної економічної науки поняття циклічності вивчали такі відомі українські вчені як М. Туган-Барановський, В. Акуленко, Є. Слуцький та багато інших. Саме видатний український економіст М. Туган-Барановський першим у світі розробив вчення про фундаментальну закономірність циклічності економічної динаміки. Він визначив її на основі аналізу періодичності промислових криз в Англії, яка в ХІХ ст. була найбільш розвиненою країною світу [1]. У 1894 р. вийшла у світ його фундаментальна праця «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини та найближчі впливи на народне життя», яка стала основою для дослідження економічних циклів і криз.

Вивченню економічних циклів також були присвячені наукові праці Б. Панасюка. Дослідник показав, що циклічність властива країнам не лише з ринковою економікою, а й із командно-адміністративною, у тому числі Україні за часів СРСР. В наукових працях О. Білоруса та Д. Лук’яненка досліджується роль антициклічного регулювання як на загальнодержавному рівні, так і на рівні міжнародних компаній.

Економічний цикл прийнято розглядати як особливий тип періодичних коливань економічної активності, що виявляються у повторюваному розширенні та стисненні економіки, а також супроводжується коливаннями рівня ділової активності, виробництва, зайнятості, рівня цін та інших макроекономічних показників. Економічні цикли можуть розрізнятися за тривалістю, інтенсивністю та іншими параметрами, тим не менш вже перші дослідники циклічності звернули увагу, що всі цикли мають однакові чітко виражені етапи (фази) (рис. 1). Варто зазначити важливу роль у циклічності відіграє і психологія людей. Якщо розглянути поведінку людей на різних фазах економічного циклу, особливо ставлення людей до інвестицій, то можна виділити загальні особливості.

– на фазі підйому, особливо у самому його початку люди з обережністю ставляться до всього нового, в т.ч. до інвестування в акції компаній;

– на фазі піку людям здається, що зростання якщо не є нескінченним, то, принаймні, повинно тривати ще довго. Така впевненість призводить до збільшення кредитування компаній і приватних осіб, купівлі акцій і нерухомості за високими цінами, зростання споживання;

– фаза спаду характеризується панікою на біржі, банкрутствами підприємств і громадян, скороченням загального попиту. Саме у цей час випадають кращі моменти для купівлі акцій і нерухомості;

– депресія змушує людей реально оцінити свої можливості та робить більш консервативними. Але основна маса не набуває ніякого досвіду, тому при старті нового економічного циклу люди допускають схожі помилки. Даний факт і є ще однією причиною циклічності.

Рис. 1. Характеристика фаз економічного циклу

Зазвичай виділяють чотири види економічних циклів (рис. 2). Дослідники зазначають, що сучасні економічні цикли мають істотні відмінності від циклів кінця XIX - першої половини XX ст., а саме [2]: у них відсутня фаза депресії як обов’язкова, проте якщо падіння дуже глибоке і тривале, то фазу рецесії називають депресією; зникло чітке розмежування між пожвавленням та піднесенням, ці фази об’єднуються в одну, яку називають розширенням виробництва; відбулися зміни і в економічних показниках у фазах циклу. Усі наявні теорії у галузі вивчення економічної циклічності можна звести до чотирьох груп (рис. 3).

Рис. 2. Види економічних циклів

Рис. 3. Характеристика теорій, що пояснюють природу економічної циклічності

Отже, дослідження феномену циклічності економіки стали основою для вивчення багатьох факторів, що найбільше пливають на розвиток і функціонування системи світового та національного господарства. Винятково важливого значення набув процес виявлення причин довгострокових соціально-економічних коливань задля запобігання певним негативним впливам, що спричиняють періоди спаду в господарському житті країни.

Визначено, що циклічний розвиток економіки засновується на коливальних процесах між високим рівнем тривалої економічної активності та її спадом до рівня нижче допустимого. Зрозуміло, що кризи, порушення сформованих структур, незалежно від їх об'єктивної функції, болючі у соціальному сенсі. Тож питання циклічності завжди привертало увагу економістів-науковців і сьогодні залишається однією з домінуючих проблем економічної теорії. На сучасному етапі дослідники намагаються сформувати нові теорії циклічної динаміки, за допомогою яких можна було б пояснити хвилеподібні економічні коливання, що залежать від послідовного заміщення переважаючих у ній технологічних процесів та етапів техніко-економічного розвитку. Адже аналіз та дослідження періодичних коливальних рухів соціально-економічного розвитку вказує, що вони напряму залежать від інноваційної діяльності та науково-технічного прогресу, які, в свою чергу, стають передумовами для виникнення економічних циклів. Таким чином, циклічність слід визначати як форму життєдіяльності світового господарства, в тому числі й національної економіки. Ці процеси можуть варіюватися під впливом свідомого державного втручання.

Література:

1. Туган-Барановський М. І. Промислові кризи. Нарис з соціальної історії Англії / М. І. Туган-Барановський. – 2-е перероб. вид. – СПб., 1900. – Перевидання : Київ : Наукова думка, 2004. – 367 с.

2. Заглинський А. Політична економія : навч. посібник / А. Заглинський, М. Матусевич. – Рівне : ППФ Волинські обереги, 2000. – 408 с.