Секція “Екологія”, підсекція

“Екологічні і метеорологічні

проблеми міст і промислових зон”

Пюрко О.Є., Горбуленко В.

Мелітопольський державний педагогічний університет

БІОЛОГІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ РІКИ МОЛОЧНОЇ

Незважаючи на те, що інколи ми цього не усвідомлюємо, але все одно, вода займає одне з найголовніших місць у нашому житті. Якщо ж трошки замислитись і уявити життя, хоча б на короткий час без цієї “життєдайної рідини ”, то ми з впевненістю віддамо їй головуючу позицію. Нажаль, сьогодні, особливо у нашій країні, особливо у нашому регіоні, потреби економічні передують екологічним. І як один із результатів такого безвідповідального і недалекобачного господарства - жахливий стан водних екосистем [1,2]. Це питання стає все більш актуальним і набуває гостроти з кожним роком, саме тому об'єктом свого дослідження ми обрали таку водну екосистему як ріка Молочна, що знаходиться в межах міста Мелітополя (Запорізька область), протікає зі східної сторони, відноситься до водойм 2-ї категорії. Відстань від міста до гирла - 12км. Метою нашого дослідження виступав санітарно-біологічний стан водойми.

Аналіз даних, отриманих у Санітарно-епідеміологічній станції міста Мелітополя, довів, що за середнім значенням колі-індекс (показник, що вимірюється чисельністю коліфагів та характеризує фекальне забруднення водойми) за різні сезони протягом 2004 і 2005 рр., дорівнюв у 2004 році 128,8 , а у 2005році - 1203. Порівнявши отримані дані з критеріями, що визначають ступінь забрудненості води за цим показником (табл. 1) [3] , можна сказати, що у 2004 році стан води визначається як чистий, а у 2005 - задовільної чистоти. Таким чином, спостерігається погіршення стану води за цим бактеріологічним показником. Також ми розрахували та порівняли середнє значення чисельності кишкової палички (індекс ГКП) з бактеріологічними показниками (табл. 2) [3]. Аналіз отриманих даних довів, що вода у 2004 році відносилась до мезосапробної зони та розряду слабко забруднених, тому що індекс ГКП складав 9,668 тис.кл./мл, а у 2005 - мезосапробної та розряду помірно забруднених, бо середнє значення індексу ГКП дорівнювало 21,024 тис.кл./мл. Отже, за цим показником також спостерігалось погіршення у 2005 році. Слід зазначити, що зона сапробності залишилась незмінною, бо в обох випадках вода в досліджуваному об’єкті відносилась до категорії мезосапробної, що характеризує помірне забруднення водойми з інтенсивною мінералізацією органічних речовин [4].

Таблиця 1.

Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом

Стан (оцінка) води	Колі-індекс
Дуже чиста	< 3
Чиста	3-1000
Задовільної чистоти	1001-10000
Забруднена	10001-50000
Брудна	50001-100000
Дуже брудна	>100000

Таблиця 2.

Бактеріологічні показники із класифікації якості води

Чисельність кишкової палички	Зона сапробності	розряд
0,003	ксеносапробна	Гранично чиста
0,003-0,5	олігосапробна	Дуже чиста
0,6-2,0	олігосапробна	Цілком чиста
2,1-6,0	мезосапробна	Досить чиста
6,1-10,0	мезосапробна	Слабко забруднена
11-50	мезосапробна	Помірно забруднена
51-100	мезосапробна	Сильно забруднена
110-1000	полісапрбна	Досить брудна
1001	полісапробна	Гранично брудна

Збільшення вмісту розчиненого кисню , поліпшило існування та розмноження шкідливих мікроорганізмів (мал. 1).

Мал.1 Вміст розчинного кисню у воді ріки Молочної (мг/дм3).

Все вище зазначене свідчить про те, що стан водної екосистеми ріки Молочної за санітарно-біологічними показниками зазнав негативних змін у 2005 році в порівнянні з попереднім роком. Наслідком погіршення ситуації є: 1) незадовільний стан стоків підприємств;

2) зношування очисних споруд;

3) не достатній контроль за господарськими скидами.

Але треба зазначити, що бактеріальне забруднення водойми більше всього посилюється при комплексній дії факторів, так у 2004 р. антропогенний фактор не був занадто посилений таким абіотичним фактором як температура, середнє значення якої становило 18,1⁰С, а у 2005 р. - 20.6⁰С. Таким чином, температура, збільшившись на 2,5°С, призвела до більш активного розмноження мікроорганізмів і тим самим до збільшення біологічного забруднення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Романенко В.Д. Основи гідроекології. – Київ: К.: Обереги, 2004. – 584с.

2. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології. - Київ: Либідь, 2001. - 312с.

3. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. –Київ: К.: Лібра, 2006. – 368 с.

4. Потіш А.Ф., Медвідь Г.В. Екологія: теоретичні основи і практикум. – Львів: М.: Новий Світ, 2000-2004. - 296 с.