Хоменко Я.В.

докторант Науково-дослідного економічного інституту

Міністерства економіки України

Регіональна діагностика як передумова ефективної

регіональної політики

В умовах всесвітньої глобалізації та відкритості економіки сучасна регіональна політика держави повинна бути спрямована на створення такого економічного порядку, який би забезпечив стале економічне зростання та постійне збільшення рівня життя населення. Першочерговими у цьому контексті стають питання підвищення конкурентоспроможності регіонів та здійснення регіональної політики європейського типу.

Пріоритетним завданням державної регіональної політики в Україні стає сприяння гармонійному, збалансованому розвитку територій, збільшенню економічної бази на основі ефективного використання потенціалу регіонів із урахуванням реальних регіональних потреб та інтересів. В основі цих завдань лежить необхідність забезпечення територіальної цілісності та економічного суверенітету держави. Однак відсутність цілісної, виваженої та стратегічно обґрунтованої регіональної політики держави разом з економічними, політичними та геополітичними чинниками призвели до посилення відцентрово-дезінтеграційних процесів та послаблення консолідуючої ролі держави. У цьому контексті проблема економічної інтеграції регіонів та забезпечення їх сталого розвитку стає в Україні дедалі актуальнішою як з економічних міркувань, так із погляду політичного майбутнього держави.

Окремі аспекти цієї проблеми розглядаються в працях М. І. Данилишина, Ю. В. Макогона, В. І. Пили, С. А. Романюка, Д. М. Стеченка, Л. Г. Чернюк, М. Г. Чумаченка та інших дослідників [1, с.24]. Вчені визнають, що ефективність регіональної політики держави та якість вибору її пріоритетів може бути забезпечена лише завдяки використанню науково обґрунтованого підходу до оцінки соціально-економічного стану регіонів країни.

Новим напрямком регіональної економічної науки нещодавно стала регіональна діагностика. Зараз регіональна діагностика є ефективним інструментом одержання об'єктивної оцінки регіональних ситуацій і проблем, що вкрай необхідна при обґрунтуванні управлінських рішень у процесі регулювання розвитку регіону. Комплексні діагностичні дослідження потрібні і при розробці концепції і стратегії регіонального розвитку як на рівні держави, так і на рівні окремих регіонів. Крім того, діагностика може стати одним з основних аналітичних інструментів для комерційних структур, що розробляють стратегію розміщення капіталів у тому або іншому регіоні або ж стратегію експансії на тих або інших регіональних ринках.

Особливості розвитку регіонів як багаторівневих систем і складний характер взаємозалежності їхніх складових обумовлюють доцільність залучення в процесі діагностики особливої концептуально вивіреної методології і спеціальних методів оцінки, що були б адекватні сучасним регіональним ситуаціям і проблемам як об'єктам діагностики.

Ключовим моментом у регіональній діагностиці є побудова систем індикаторів для оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, розробка якісних і кількісних шкал для виміру значень цих індикаторів. Ці індикатори не є незмінними. Вони мають змінюватися в міру стабілізації економіки країни та зумовлюватися зрушеннями в соціально-економічному стані суспільства, пріоритетах його розвитку.

Базовими інструментами регіональної діагностики є математичні методи і моделі. Будь-який процес моделювання передбачає конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкту чи процесу, її експериментальний аналіз, порівняння результатів прогнозних розрахунків, що отримані за допомогою моделі, з фактичними даними щодо стану об'єкту чи процесу, коректування та уточнювання моделі [2, с.74].

Економічні моделі дозволяють визначити особливості функціонування економічного об'єкту і на підставі цього передбачити його майбутню поведінку в умовах змін будь-яких параметрів. Завдяки використанню моделі можливо отримати кількісну оцінку всіх взаємозв’язків її елементів та збільшити якість і надійність прогнозу. Формалізація особливостей функціонування економічних об’єктів за допомогою моделі дозволяє оцінити можливі наслідки впливу на об’єкт та використати ці оцінки в процесі управління.

Сучасна методологія регіональної діагностики може бути істотно посилена за рахунок використання теорії відтворення, теорії структурної динаміки в ув'язуванні з теорією циклів розвитку складних економічних систем.

Інтерес у дослідженні, безсумнівно, представляє результат діагнозу, тобто висновок про стан об'єкта. Результатом діагностики може бути як виявлення відхилень від нормального стану, так і визначення до якої групи, безлічі, класу, типу належить даний об'єкт. У залежності від методології одержання діагнозу і форми його результату виділяють три основних типи діагнозу [3, с. 10]:

· діагноз, що встановлює відхилення від норми, патологію;

· діагноз, що визначає належність об'єкта до того або іншого класу, групи, типу;

· діагноз, що описує об'єкт як унікальне сполучення ознак.

Отримані результати дозволяють визначити загальну мету розвитку суспільства, яка є основою як короткострокових, так і довгострокових програм соціально-економічного розвитку. Сьогодні ця мета повинна передбачати насамперед підвищення добробуту усіх членів суспільства, створення комфортних та безпечних умов життя, розкриття потенціалу людини та зростання тривалості його життя.

Література

1. Варналій З. Регіональний розвиток України: проблеми та пріоритети // Економіст. – 2005. - №6. – С. 24-27.

2. Прогнозирование и планирование экономики: Учеб. пособие / В.И. Борисевич, Г.А. Кандаурова, Н.Н. Кандауров и др.; Под общ. ред. В.И. Борисевича, Г.А. Кандауровой. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 2000. – 432 с.

3. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая диагностика. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского Университета экономики и финансов, 1992. – 274 с.