Економічні науки
/ 13. Регіональна економіка
Соколова Г. Б., Соколова С. М.
Інститут хімічних технологій
Східноукраїнського національного
університету імені В. Даля
(м. Рубіжне)
Деякі аспекти виховання економічної культури
студентів
Реформування
українського суспільства є надзвичайно складним і багатоаспектним процесом.
Сучасна Україна переходить до принципово нового типу соціально-економічного і
політичного розвитку, будівництва громадянського суспільства і правової
держави. Основними факторами, які зумовлюють досягнення поставлених цілей і
задач, становлять знання, освіта, інтелектуальні здібності, здоров’я,
можливість вільної реалізації творчого потенціалу сучасного українця.
Зміни,
що відбуваються в українському суспільстві – це соціокультурні трансформації.
Змінюються всі типи культури – інтелектуальна, політична, економічна, побутова.
Перехідний період стимулює підвищення ролі інститутів, що займаються вихованням
всіх цих типів культур, економічної культури тощо. За останні 15 років в
незалежній Україні змінилось суспільство, поведінка людей, їх цінності та
потреби. Сучасна Україна намагається стати державою з ринковою економікою, але
проблемі виховання економічної культури приділяється не належна увага.
Актуальність
питання виховання економічної культури полягає в протиріччі між низькою
економічною культурою підприємців і відсутністю наукових розробок з виховання
економічної культури у студентів, що входять в трудове життя; між обмеженістю
загальної і професійної освіти, раніш сформованими проблемами і проблемою
інтегративного характеру – «виховання економічної культури», яка знаходиться на
зустрічі та поєднанні таких наук, як педагогіка, культурологія і економіка.
Головна ідея полягає в тому, що інтегрованим показником ефективності підготовки
студентів до праці в нових соціально-економічних умовах є їх економічна
культура [1].
Економічна культура - це система цінностей
та спонукань господарської діяльності, поважне ставлення до будь-якої форми власності,
комерційного успіху, як до великого соціального досягнення, створення і розвиток
соціального середовища для
підприємництва та ін. [2] Економічна культура є історичною категорією загальнолюдського
і соціально-класового характеру. Складовою частиною економічної культури є економічне
виховання.
Економічне
виховання - організована діяльність, спрямована на формування економічної
культури студентів. Важливим компонентом економічної культури є економічна
свідомість - знання основних законів розвитку ринкової економіки, підвищення
ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих
відносин, системи управління та методів господарювання. Економічна свідомість
забезпечує розуміння економічного життя суспільства, перетворення кожного
працівника на активного, творчого учасника виробничого процесу. В умовах
економічних реформ формування економічної свідомості молоді стає загальним і
обов'язковим.
Складником
економічної свідомості є економічне мислення - здатність до осмислення явищ
економічного життя з урахуванням досягнень науки і техніки. Воно сприяє
творчому розв'язанню особистістю економічних проблем, конкретних трудових
завдань.
Економічна
культура передбачає і формування у студентів певних моральних та ділових
якостей, необхідних для їх майбутньої трудової діяльності: суспільної
активності, підприємливості, ініціативності, господарського ставлення до
суспільного добра, раціоналізаторських здібностей, відповідальності, прагнення
до рентабельності, оновлення технологічних процесів і обладнання,
продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту.
Системоутворюючими
факторами основ виховання економічної культури є: головна мета і ідея роботи;
закономірності і принципи; установка на те, що домінантою виховання економічної
культури є введення в зміст освіти розділів (модулів) з основ економічної культури,
планування, нормування, оплати праці, культури маркетингу, фінансування,
відбору кадрів, підприємництва, економічної культури господарювання і аналізу
ефективності використання праці [3]. Таким чином,
головними характеристиками виховання економічної культури є:
1.
Виховання цілісної особистості: природних особливостей (здоров’я, здібності
мислити і правильно діяти); соціальних властивостей (бути громадянином,
працівником); властивостей суб’єкту економічної культури (гуманності, духовності,
творчості); загальнолюдських цінностей (честь, совість, добро, свобода,
справедливість).
2. Реалізація
потреб студентів в професійному самовизначенні.
3.
Розвиток мотиваційно-ціннісного відношення до своєї навчальної і професійної
діяльності.
4.
Виховання ціннісних орієнтацій і моральних ідеалів, що притаманні кращим
зразкам світового бізнесу [4].
Система
виховання економічної культури повинна підкріплюватися загальними умовами
(соціальними, економічними, культурними) і специфічними (активний настрій,
підвищений інтерес). Основи виховання економічної культури охоплюють: структуру
педагогічних основ (особистісний і соціальний компоненти економічної культури);
суб’єктивно-індивідуальні характеристики економічної культури; рівень цілісного
педагогічного процесу (освіта, виховання, розвиток); рівень спеціалізації; види
діяльності, через які виховується економічна культура.
Ефективність
виховання економічної культури студентів вимірюється за допомогою наступних критеріїв: упевненості
в значущості правової культури, наявності практичних вмінь в плануванні,
нормуванні, організації оплати і аналізу ефективності праці, наявності знань і
вмінь в культурі маркетингу, відбору кадрів, підприємництва, господарювання.
На наш
погляд, висока економічна культура дозволить молодій людині легко увійти в
будь-яку організаційну культуру, швидко визначити зміст і сутність культури в
новій організації, правильно приймати рішення в будь-яких ситуаціях. Учорашній
студент в умовах ринку може швидко стати першим керівником. Володіючи високою
економічною культурою, він буде чесно вести бізнес, чесно платити податки,
достойно вести себе з партнерами, споживачами і постачальниками.
Література
1.
Сур’як А.В. Основи економічної культури.
Навч. посіб. – К.: Кондор, 2004. – 256 с.
2.
Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш.,
Стародубцева Е.Б. Современный
экономический словарь.- М.: Наука,
2003. – 376 с.
3.
Брызгалов И.В., Рапопорт Л.А. Концепция
педагогического воспитания экономической культуры студентов// Вестник Уральского
государственного технического университета. – Екатеринбург: УГТУ, 2003. – 278
с.
4.
Педагогика:
Учеб. пос. для студентов педагогических учебных заведений /В.А.
Сластенин, И.Ф. Исаев,
А.И. Мищенко,
Е.Н. Шиянов. 3-е изд. - М.: Школа-Пресс, 2000. - 512 с.