Экономические науки/10. Экономика предприятия

Кузьменко О.В.

Дніпропетровський університет економіки та права

Система бюджетного регулювання

Питаннями бюджетного регулювання опікуються урядовці, вчені, фінансові працівники, навколо цих проблем точаться бурхливі дискусії, здебільшого політичні. Причиною є законодавча невизначеність процедур бюджетного регулювання, нестабільність умов господарювання, кризові явища, які спричиняють хронічну дефіцитність бюджетних ресурсів, постійні зміни у податковому та бюджетному законодавствах. Зрозуміло, що протягом такого незначного часу як 16 років існування української держави неможливо подолати зазначені негативні процеси, які багато в чому успадковані від колишнього СРСР, а кризові явища посилені через його розпад. Триває активний процес формування законодавчої бази, пошук власної моделі побудови бюджетної системи, організації міжбюджетних відносин, які б максимально враховували національні особливості, відповідали визначеним цілям і пріоритетам економічного розвитку.

Бюджетне регулювання загалом не слід розглядати лише як діяльність у межах бюджетної системи, пов'язаної з перерозподілом бюджетних ресурсів. Бюджетне регулювання відображає процеси політичного та національного значення, що вирішують загальнодержавні завдання стосовно забезпечення економічного зростання, розвитку продуктивних сил, піднесення рівня добробуту населення, усунення розбіжностей у рівнях розвитку певних територій, фінансового забезпечення місцевого самоврядування, вирішення національних проблем тощо. Усе це надає бюджетному регулюванню виняткове значення та особливе місце у складі міжбюджетних відносин.

У процесі бюджетного регулювання вирішується багато завдань, серед яких основними є:

досягнення відповідності між видатками та доходами всіх бюджетів, тобто їхнє збалансування;

створення зацікавленості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїй території;

забезпечення самостійності у використанні додатково одержаних коштів в процесі виконання місцевих бюджетів;

перерозподіл бюджетних ресурсів між "багатими" й "бідними", у фінансовому розумінні, територіями;

здійснення фінансового вирівнювання.

В межах кожної, навіть незначної за розмірами країни, завжди об'єктивно існують розбіжності у фінансовому потенціалі окремих територій, певні особливості щодо формування дохідної бази бюджетів і можливостей задоволення місцевих потреб. З огляду на це видатки місцевих бюджетів при зіставленні з кількістю населення можуть значно різнитися у розрізі адміністративно-територіальних утворень. Фінансове вирівнювання спрямоване на нівелювання (у певних межах) таких відхилень тому, що їхнє існування створює неоднакові умови для надання гарантованих державою соціальних, адміністративних та інших послуг.

У складних процесах бюджетного регулювання треба виокремлювати вертикальне та горизонтальне бюджетне регулювання. Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечення необхідними дохідними джерелами всіх ланок бюджетної системи (державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до наявного порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Вирішення цього завдання досягається шляхом розподілу видатків між ланками бюджетної системи та надання їм доходів, достатніх для фінансування цих видатків.

Горизонтальне бюджетне регулювання покликане усунути розбіжності між рівнями бюджетної забезпеченості в розрізі місцевих бюджетів (міських, районних у містах, селищних та сільських). Іншими словами, основний зміст горизонтального бюджетного регулювання полягає у фінансовому вирівнюванні бюджетів у територіальному розрізі. Причому, горизонтальне вирівнювання здійснюється лише всередині такої групи місцевих бюджетів, як бюджети територіальних громад. Отже районні та обласні бюджети не мають власних дохідних джерел, а утворюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів для задоволення спільних потреб територіальних громад. Щодо коштів державного бюджету України, які виділяються для збалансування місцевих бюджетів, то районні та обласні бюджети є лише відповідними щаблями на шляху їхнього просування до місцевих.

Стан горизонтального бюджетного регулювання можна охарактеризувати на основі аналізу розмірів видатків із бюджетів у розрахунку на душу населення. З огляду на те, що місцеві бюджети в Україні функціонують в межах закріпленого Конституцією територіального устрою, то порівняння можливе лише в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Якщо в цілому по Україні у 2003 р. видатки на душу населення склали 1579 грн., то у 2005 р. –3002 грн. [1], то по Дніпропетровській області відповідно 704,5 та 1198,8 грн. [2].

Отже, з місцевих бюджетів фінансування найважливіших груп видатків здійснюється зі значними відхиленнями від середніх значень в Україні, що є наслідком відмінностей в економічному та соціальному розвитку територій. Коливання розмірів видатків у розрахунку на одного мешканця означає, що потреби місцевого населення задовольняються по-різному в різних територіальних утвореннях. Тому завданням бюджетного регулювання є послаблення коливань у фінансуванні видатків з місцевих бюджетів, наближення фактичних їх розмірів до гарантованого державою мінімального рівня соціальних потреб, наукове обґрунтування цього рівня.

Література:

1. Статистичний щорічник України за 2005 р. – К.: Видавництво „Консультант”, 2006. – 576 с.

2. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2005р. – Дніпропетровськ, 2006. – 526 с.