Економічні науки/15. Державне
регулювання економіки
Северина А.Ю.
Донецький національний університет
економіки і
торгівлі ім. М. І. Туган- Барановського
Стратегічний напрямок України на СОТ: проблеми митної політики
Сучасний економічний розвиток характеризується чіткою тенденцією до інтеграції національних економік, що диктується як закономірністю розвитку світової економічної системи в цілому, так і національних економік як її складників.
Для України, яка офіційно вступила в переговорний процес на предмет
отримання повноправного членства в СОТ, особливо важливим є проведення такої
митно-тарифної політики, яка б не стала на перешкоді вступу до даної
міжнародної організації. Митно-тарифна політика України нині не відповідає
повністю вимогам СОТ[1, С.520].
Саме цьому основною метою даної статті визначення можливих наслідків, що
можуть бути спричинені трансформацією митно-тарифної системи України в
результаті її приєднання до СОТ.
Розглянемо членство України у даній міжнародній організації під кутом зору
митно-тарифних відносин:
·
зменшаться нетарифні і тарифні обмеження
для українських товарів практично на всьому світовому ринку;
·
відкриється можливість не тільки
кількісно збільшити обсяги експорту, але й змінити його структуру. З’явиться
також можливість вирішувати і запобігати виникненню торговельних конфліктів і
суперечок за допомогою спеціального механізму в рамках СОТ;
·
українська зовнішня торгівля може
кількісно і якісно поліпшитись одночасно майже з 150 країнами світу, які
визначають 93% світової торгівлі.;
·
збільшаться можливості імпорту сучасних
технологій виробництва, участі українських суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності в міжнародних ринках капіталів і залучення до країни іноземних
інвестицій, а також участі у міжнародних виробничих операціях і т.і.;
·
кардинально розв’язується проблема
застосування дискримінаційних антидемпінгових торговельно-обмежувальних заходів
стосовно українських товарів.
Але аналіз сучасного законодавства України свідчить, що основними проблемами
уніфікації у сфері митного законодавства є необхідність формування ставок
імпортного мита та внесення змін до ставок митного тарифу; недосконала система
митних зборів та сертифікації імпортної продукції; необхідність вдосконалення
статистичної звітності у галузі економічної діяльності; потреба в уніфікації
ставок акцизного збору на імпортні та вітчизняні товари.
Нещодавно на офіційному сайті керівництва США
з’явилися нарешті параметри, з якими до Світової торговельної організації йде
Україна. Теза про те, що Україна увійде до СОТ, відкинувши обережність і
відкривши свій ринок повністю, начебто підтверджується[2, С.35].
Які ж наслідки матиме трансформація системи митного регулювання для України
у цьому випадку?
По-перше, оскільки більшість українських товарів, у зв’язку із високою
собівартістю, неконкурентоспроможні, то вони не тільки не зможуть конкурувати з
іноземними товарами на зовнішньому ринку, але й можуть втратити національний
ринок, що зумовить руйнацію національного виробництва внаслідок зняття
тарифного захисту.
По-друге, взявши на себе зобов’язання щодо сталого рівня тарифного захисту
(зв’язаність тарифу), Україна позбавить себе можливості оперативного впливу на
економічну ситуацію в країні.
По-третє, заборона державного субсидування виробництва певних товарів може
негативно вплинути на стан торгівлі українських товарів, що призведе до втрати
традиційних ринків збуту[1,
С.511-520].
Отже, основна проблема приєднання – це зниження тарифних і нетарифних
обмежень, які захищають національний ринок. Від зниження митних бар’єрів
виграють споживачі, чиє право вибору на усіх без виключення напрямах
розширюється. Але, крім того, значними наслідками трансформації митно-тарифної
системи України у зв’язку вступу останньої до СОТ є зростання безробіття,
скорочення внутрішнього виробництва, ускладнення відносин з партнерами та
сусідам у зв’язку з перерозподілом ринків товарів та послуг. Більш того у
зв’язку з пристосування до вимог СОТ щодо митного регулювання може спричинити
експансію імпортної продукції, порушення експортно-імпортного балансу та натиск
на курс національної валюти, остаточна втрата неконкурентоздатних
галузей та підприємств в сфері машинобудування та переробки. Виходячи з
економічної ситуації, яка склалась в Україні, на нашу думку, автоматичне
виконання вимог системи СОТ неможливе. Тому діяти у даному напрямі потрібно
досить обережно, виборюючи право на поступове відкриття національного ринку
впродовж певного часу. Необхідно враховувати винятки з правил, застереження,
прецеденти, які мають місце у положеннях СОТ і які Україна могла б використати
у своїх національних інтересах.
Література:
1.
О.П. Гребельник
Основи митної справи. – К., 2003. – 599 с.
2.
М.Бно-Айриян и др. На финишной прямой.//Бизнес №26. – 26.06.2006. – С.34-37
3.
М.Медведков У
вас бізнес к переговорам по ВТО не подключен.// Бизнес №26. – 26.06.2006. – С.38-42