Економічні науки/10 Економіка підприємства

Набок І. І.

аспірантка кафедри міжнародних економічних відносин

Національного авіаційного університету

Проблеми формування ціни на інноваційні товари

Ринкові форми функціонування економіки висувають нові вимоги до внутрішнього механізму управління підприємством, передбачають створення умов економічної зацікавленості, можливості пристосування та адаптації до зовнішнього оточення, що забезпечує належну конкурентоспроможність та ефективність діяльності підприємства. Центральне місце серед економічних методів управління належить ціноутворенню, оскільки саме через ціни забезпечується реалізація основних результатів діяльності підприємства. Рівень цін на інноваційну продукцію стає одним з основних параметрів ринкової поведінки підприємства, а активна цінова політика – одним з основних напрямів його діяльності.

Діюча на протязі останніх років методологія ціноутворення на інноваційні товари виходить із того, що ціни повинні враховувати не лише економічно обґрунтовані витрати на виробництво продукції, але й економічну ефективність застосування в народному господарстві інноваційної продукції у порівнянні з раніше освоєною. При цьому об’єктивним критерієм ефективності нової техніки і економічної обґрунтованості її ціни слугує отриманий в народному господарстві економічний ефект. Проте не всі переваги нової техніки у порівнянні із замінюваною, аналогічною можуть бути виражені у вигляді економічного ефекту.

Створення в сучасних умовах нові види машин і обладнання призводять також до покращення умов праці під час її застосування, тобто спрямовані на забезпечення соціального ефекту, що сприяє кращому і ефективнішому використанню ресурсів робочої сили, зменшує напруженість праці, скорочує професійну захворюваність, робить працю менше зтомлюваною і привабливішою. Забезпечення соціального ефекту по новій техніці призводить, як правило, до зростання суспільно необхідних витрат на її виробництво. Ось чому під час ціноутворення слід враховувати дві сторони корисного ефекту інноваційної продукції: економічну і соціальну.

Безумовно, якщо окремі елементи соціального ефекту, який реалізовується в народному господарстві по новій техніці, можуть бути зведені до економічної ефективності і кількісно виявлені і виміряні, їх можна розглянути як складову частину економічного ефекту і враховувати під час ціноутворення.

Реалізація в практиці ціноутворення положення про здешевлення нової техніки на одиницю корисного ефекту, як економічне вираження науково-технічного прогресу в народному господарстві, передбачає співставлення рівня цін і всієї сукупності техніко-економічних параметрів нової продукції у порівнянні із замінюваною, аналогічною.

Для забезпечення зниження ціни нової техніки на одиницю корисного ефекту необхідно, щоб приріст параметрів нової продукції у порівнянні із продукцією, що випускається випереджував приріст ціни (витрат). Здешевлення ж нової техніки на одиницю продуктивності (потужності) передбачає співставлення ціни і зміни показника продуктивності (потужності). Результати цих співставлень можуть мати і мають місце на практиці різний результат, який залежить, в основному, від структури корисного ефекту: чим більша частка корисного ефекту нової техніки пов’язана з показником продуктивності, тим ближче абсолютне значення і динаміка цін на одиницю корисного ефекту і на одиницю продуктивності (потужності).

На жаль, на сьогодні існує така ситуація, що ціноутворення на інноваційні товари приводить до того, що ріст вартості нової техніки, як правило, випереджує приріст її продуктивності. В результаті нові вироби в розрахунку на одиницю продуктивності коштують дорожче, ніж та, що раніше випускалась, хоча на одиницю корисного ефекту вони дешевше. Наслідком цього факту є ріст фондомісткості і зниження фондовіддачі при використанні нової техніки, що, безумовно, здійснює негативний влив на фінансово – економічні показники підприємства.

На основі вищевикладеного можна сказати, що для того, щоб підвищити дієвість ціноутворення у стимулюванні інноваційних процесів потрібно вжити наступні заходи. Перш за все слід удосконалити методологію ціноутворення на інноваційні товари і підвищити обґрунтованість і достовірність використовуваних в розрахунках окремих техніко-економічних параметрів виробів і значень показників їх ефективності. Економічне обґрунтування цін на інноваційну продукцію розпочинається на стадії проектування. Саме на цьому етапі повинна активно проявлятися роль замовника і виробника у формуванні лімітних цін, собівартості і ефективності інноваційної продукції.

Література:

1. Гиковатая Н.К. Комплексный подход к созданию нового товара // Вестник ХГПУ. Тематический выпуск: Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков: ХГПУ, 2000. – №122. – С.167-172.

2. Орлов П.А., Алдохина Н.И. Обоснование цен на машины производственного назначения на основе учета их эффективности. – Харьков: Изд. ХНЭУ, 2004. – 212с.

3. Расчеты экономической эффективности новой техники: Справочник/ Под общ. ред. К.М. Великанова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1990. – 448с.