Історія/1

Чорнодід Л.В.

Криворізький технічний університет

КРИВБАС У 20-30-ТІ РОКИ ХХ СТ. : ТЕОРІЯ «ЗАТУХАННЯ» КРИВОРІЗЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО БАСЕЙНУ.

Значну шкоду розвитку Криворізького залізорудного басейну заподіяла так звана теорія «затухання», яку висунули і захищали деякі керівники Південнорудного тресту, Геологічного комітету і частина вчених гірників. Сутність цієї теорії полягала в тому, що даний регіон вичерпав всі свої можливості і немає необхідності вкладати кошти для його подальшого розвитку. Захоплення теорією “затухання” на деякий час припинило геолого -розвідувальні роботи по вивченню Криворіжжя, призвело до значного зменшення фінансування на його розвиток. Основні зусилля в цей час були спрямовані на керченські рудні поклади.

Закладка нових шахт, дослідницька діяльність вчених , що проводилися в 1929-1930 рр. довели, що даний регіон має достатні запаси залізної руди для повного забеспечення вітчизняної металургійної промисловості. Неспроможність теорії “затухання” доводилася на сторінках всесоюзної та республіканської преси в статтях керівників виробництва, вчених, гірничих робітників.

В листопаді 1930 р. НТР заслухала результати обстеження Криворізького залізорудного басейну, яке проводилося спеціальною комісією, до складу якої входили вчені, гірничі інженери, провідні спеціалісти гірничої справи. Згідно результатам дослідження були визначені запаси залізної руди, якими володіє Кривбас. Обсяг запасів на думку комісії становив 700-800 млн. т., але й ця цифра не вичерпувала всіх можливостей регіону.

Про потужність запасів Криворіжжя неодноразово говорили вчені в своїх дослідженнях. Так, зокрема проф. О.В.Бричкін у своїй статті « До питання про основні напрямки реконструкції Криворізького залізорудного басейну», надрукованій у 1932 році в журналі «За руду и минералы», відзначав: “ Зараз Криворіжжя не “згасає”, а тільки починає жити могутнім індустріальним життям, боротьбою за нові технічні методи і повне перетворення”.

В роки першої п’ятирічки Криворіжжя стало основною залізорудною базою для південної металургії країни. В довоєнний час близько 80 рудників Кривбасу давали 67% всього обсяги видобутку залізної руди в царській Росії и 4% світового видобутку. В 1913 р. регіон давав 6,5 млн. т. руди, а в 30-ті роки видобуток перевищив 7 млн. т. Всього з початку розробки Криворізького басейну, а саме з 1881 р. і по 1932р. тут було видобуто 114 млн. т. руди

15 квітня 1930 р. ЦК ВКП/б/ заслухав доповідь про діяльність Південно рудного тресту. Була прийнята постанова, яка засуджувала теорію “затухання”. Згідно постанові намічалася ціла низка заходів спрямованих на перетворення Криворізького басейну в великий індустріальний центр, на реконструкцію залізорудної промисловості на основі останніх технічних досягнень.

“ Маючі на увазі високу якість руди, - говорилося в постанові, - великі, вже визначені запаси і невичерпані можливості їх збільшення, Криворіжжя на тривалий час матиме вагу першорядного району. Згідно постанови, перед ВРНГ СРСР було поставлено завдання розшити фронт геолого - розвідувальних робіт, які повинні були проводитися на території рудників і в майбутньому на території всього басейну.

Систематичне вивчення надр Криворіжжя та їх розгорнута промислова розвідка почалося після постанови ЦК ВКП/б/ (1930 р.) і набрало своєї інтенсивності в 1931 р. Загальна площа всіх рудних запасів , які були розвідані на початок 1932 р. складала 630 тис. кв. км, проти 560 тис. кв. км, які малися на початок 1931р. Згідно оцінки загальних запасів руди різної категорії регіон мав близько 1 млрд. т.

Результати геологічних розвідок та дослідницьких робіт, які проводилися в 30-ті роки, дозволили зробити висновок, що рудники Криворізького басейну забезпечені запасами залізної руди на 40-50 років, на Жовтневому руднику тогочасних запасів вистачило б на 70 років. Подальше вивчення запасів залізної руди дало нові дані, які свідчили про великі перспективи Криворізького регіону. Нові розвідки були проведені на рудниках: ім. Дзержинського, ім. “Правди”, Першотравневому та ін. Нове родовище площею 15 тис. кв. км. було відкрито на руднику ім. Чубаря і по мінімальним підрахункам його поклади складали 1 150 тис. т.

Таким чином, результати геологічних розвідок, які були проведені в роки першої п’ятирічки, свідчили, що Криворізький район має достатні запаси залізної руди. Запаси тільки багатих залізом руд складали близько 1 млрд. т. Криворізький залізорудний басейн займав друге місце в світі по запасам руди, поступаючись лише басейну Месабі в Америці. Крім того, якщо врахувати 18 млрд. т. заліза, які вміщуються в бідних рудах та кварцитах, то Криворіжжя було невичерпаним джерелом сировини для вітчизняного металургійного виробництва.

Чорнодід Лариса Вікторівна

Криворізький технічний університет

Кафедра історії та українознавства

Канд. істор. наук,доцент

Домашня адреса:

м. Кривий Ріг,

м-он Ювілейний, д.10. кв.78

50 084

Телефони:

Домашній: 8 (0564)65-85-57

Робочий: 8 (0564) 26-09-46