Медицина/12. Інфекційні хвороби

Литвин К. Ю.¹, Піскунова Л. В. ², Байцуренко В. М. ³, Ракутська Л. В. ⁴

Дніпропетровська державна медична академія¹,

Апостолівська центральна районна лікарня²,

П’ятихатська центральна районна лікарня ³,

Нікопольська центральна районна лікарня⁴,Україна

Глікостерил Ф10 в терапії парентеральних гострих вірусних гепатитів

Захворюваність на вірусні гепатити (ВГ) стабільно тримається на високому рівні та мало коригується санітарно-епідеміологічними втручаннями. Віруси гепатитів з парентеральним механізмом передачі є найбільш вагомим фактором у виникненні хронічних уражень печінки.

Інфузійна терапія при вірусних гепатитах забезпечує виведення шкідливих метаболітів з крові, корекцію водно-електролітного та кислотно-лужного балансу. При виборі препаратів для інфузійної терапії перевага надається сольовим розчинам, розчину глюкози, який краще комбінувати з препаратами калію і інсуліну. При гепатитах звільняються протеїни гострої фази запалення, пригнічується печінковий синтез білка та глюконеогенез. Відомо, що крім глюкози виражену антикетогенну дію має також фруктоза, яка посилює надходження глюкози у клітини, специфічно впливає на обмін білків, що проявляється в збереженні амінокислот за рахунок зменшення їх використання в глюконеогенезі. Важливим є те, що метаболізм фруктози, на відміну від глюкози, здійснюється незалежно від інсуліну, та при її використанні рівень глюкози в крові не підвищується. Це дозволяє використовувати її разом з препаратами, які визивають підвищення рівня глюкози крові (глюкокортикоїдні гормони та ін.) і не потребує додаткового призначення інсуліну.

Метою нашого дослідження було вивчення ефективності препарату вітчизняного виробництва глікостерила Ф10 при проведенні детоксикаційної терапії у хворих на вірусні гепатити. Глікостерил Ф10 – це плазмозамінний ізотонічний сольовий розчин, що має у своєму складі солі натрію, калію, кальцію, магнію, фруктозу.

Під нашим наглядом знаходилось 26 хворих вірусним гепатитом віком від 17 до 38 років. У 17 хворих встановлено гострий вірусний гепатит В, у 4 – гострий вірусний гепатит С, у 5 - гострий мікст-гепатит В+С. Верифікація етіологічного фактору ВГ проводилася за методом ІФА з використанням стандартних сироваток. Виявляли наступні маркери: anti-HAV IgM, HBsAg, anti-HBcAg IgM, anti-HCV IgM та IgG. Наявність вірусів гепатитів В та С в сироватці крові підтверджували за допомогою ПЛР. При вступі до лікарні у всіх хворих визначались жовтяниця, гепатомегалія, диспептичні розлади (нудота, блювання, відчуття важкості в епігастрії та правому підребер’ї), астеновегетативний синдром, у 23 хворих (88%) відзначалися артралгії. До I групи увійшли 12 хворих, яким для детоксикації було призначено звичайні глюкозо-сольові розчини (5% розчин глюкози з 0,9% розчином хлориду натрію, трисоль, дисоль та ін.). До II групи - 14 хворих, які отримували глікостерил Ф10. Групи хворих були рівноцінні за віком, ступенем важкості. Досліджували терміни зменшення клінічних проявів та динаміку вмісту аланінамінотрансферази, білірубіну, загального білка та білкових фракцій в сироватці крові.

Після проведення інфузійної терапії стан хворих значно покращувався: зникала інтоксикація, значно зменшувались астеновегетативні розлади, регресувала жовтяниця, припинялись артралгічні прояви. Нами встановлено, що при використанні глікостерилу Ф10 регресія клінічних симптомів наступала раніше, ніж у хворих I групи. Так, термін жовтяничного періоду у хворих I групи складав в середньому 27,7±1,31діб, а у хворих II групи 23,8±1,23. Артралгічні прояви у хворих I групи відзначались у 1,5 рази довше, ніж у хворих II групи: відповідно - 6,2±0,35 діб та 4,03±0,33 доби. Гепатомегалія зберігалася у хворих I групи протягом 21, 5±1,07 доби, в той час, як у хворих II групи - 17,8±1,27 діб.

Динаміка лабораторних показників на тлі детоксикаційної терапії свідчить про більш виражені позитивні зміни через тиждень після початку лікування у хворих II групи у порівнянні з I групою. Так відсоток зменшення АЛТ у цей термін складав відповідно 37,5% і 27,1%; білірубіну – 52,1% і 41,6%; глобулінів 18,5% і 13,8%; відсоток збільшення рівню загального білка склав 17,1% і 12,3%, а білкового коефіцієнту – 32% і 19%, що підтверджує позитивну роль фруктози у поліпшенні білково-синтетичної функції печінки.

Таким чином, використання глікостерилу Ф10 у лікуванні хворих на гострі вірусні гепатити позитивно впливає на перебіг хвороби, призводить до більш ранньої нормалізації клінічних та біохімічних показників в порівнянні з хворими, що отримують звичайні глюкозо-сольові розчини.