Педагогічні науки/ 2.Проблеми підготовки спеціалістів

К.пед.н., доц. Шовковий В. М.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ДАВНЬОЕЛЛІНІСТІВ

У сучасній методичній літературі підхід трактують як концептуальну позицію, яка є вирішальною у розгляді і визначенні інших підпорядкованих концептуальних положень, підхід означає стратегію навчання [2, с. 38]. Серед розмаїття стратегічних підходів до навчання для здійснення професійної освіти філологів-давньоелліністів обрано герменевтичний, який передбачає формування перекладацької, мовної, соціокультурної компетенцій студентів спеціальності "класична філологія" з використанням сукупності методичних прийомів тлумачення інформації, необхідної для здійснення майбутньої професійної діяльності, які спрямовані на адекватне її розуміння. Герменевтика в парадигмі професійної освіти філологів-давньоелліністів поєднує когнітивний та лінгвістичний аспекти. Когнітивний аспект — герменевтика екстралінгвістичних понять та реалій, які формують у студентів уявлення про матеріальну та духовну культуру давніх греків. Лінгвістичний аспект — герменевтика мовного та мовленнєвого матеріалу, який забезпечує доступ до адекватного розуміння оригінального тексту. Когнітивний і лінгвістичний аспекти герменевтичного підходу до професійної освіти філологів-давньоелліністів зумовлені психологічною природою знань, які можна вважати, за словами А. Коваленко, засвоєними суб’єктом лише у випадку їх розуміння в рамках того специфічного культурно-історичного середовища, яке оточує його в кожний конкретний момент [1, с. 19].

В контексті герменевтичного підходу до професійної освіти філологів-давньоелліністів слід виділити окремим сектором герменевтичний підхід до навчання давньогрецької мови як основної складової їх професійної освіти. Герменевтика як стратегія навчання іноземної мови (давньогрецької) передбачає застосування системи прийомів тлумачення (аналізу, пояснення, коментування, ілюстрування, вправ) мовного, мовленнєвого та соціокультурного матеріалу іноземної мови (насамперед того, що не має відповідників у свідомості україномовної особистості), які спрямовані на адекватне розуміння цього матеріалу і передбачають формування мовної, перекладацької та соціокультурної компетенцій.

Герменевтичний підхід до навчання давньогрецької мови спрямований на формування теоретичних узагальнень про особливості функціонування мовних явищ; закріплення, систематизацію та узагальнення знань з морфології давньогрецької мови; формування уявлень про лексичну та граматичну концептуалізацію світу, мовно-етнічну свідомість, культурно-мовні національні стереотипи; формування екстралінгвістичних знань (країнознавчо-маркованих культурних, лінгвокраїнознавчих, соціоетнологічних, культурологічних): про особливості світосприйняття, світобачення, почуття, логіко-понятійну сферу, географію, історію, звичаї, предмети матеріальної культури, матеріально-духовні цінності, життєво-моральні принципи давніх греків, систему міфологічних та образно-символічних уявлень, а також її відображення у мовній картині світу; формування теоретичних знань про особливості перекладу окремих лексичних та граматичних одиниць.

Використання герменевтичного підходу у практиці навчання давньогрецької мови передбачає формування таких навичок: розпізнавання функціональної семантики іменних та дієслівних форм; розпізнавання семантики лексичних одиниць у контексті; розпізнавання лексичних та граматичних одиниць, які відображають національно-мовну картину світу давніх; адекватний переклад лексичних одиниць та граматичних (синтаксичних) конструкцій, зокрема тих, які мають значні розбіжності з українською мовою, відображають національно-мовну картину світу давніх греків, а також пошук їх відповідників у національно-мовній картині світу українців; встановлення граматичних та смислових зв’язків між компонентами тексту; розпізнавання та переклад культурно-специфічних понять та реалій; розпредмечування (інтерпретація, коментування) культурно-специфічного змісту тексту, зокрема, імпліцитної інформації. Герменевтичний підхід спрямований на формування умінь використовувати мовні, перекладацькі та соціокультурні знання та навички у процесі перекладу давньогрецьких оригінальних текстів.

Герменевтичний підхід реалізується на всіх етапах навчання давньогрецької мови — під час презентації мовного та мовленнєвого матеріалу, під час формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок, під час систематизації знань, умінь та навичок, під час читання та перекладу оригінальних давньогрецьких текстів. Герменевтичний підхід поєднує усі основні компоненти методичної системи. Цільовим компонентом герменевтики як стратегії навчання є адекватне розуміння експліцитної та імпліцитної інформації давньогрецького дискурсу та передача його засобами української мови під час перекладу. Змістовим компонентом є система лінгвістичних та екстралінгвістичних знань, необхідних для адекватного розуміння тексту, а також перекладацьких умінь та навичок. Операційним компонентом є система методичних прийомів тлумачення лінгвістичного та екстралінгвістичного матеріалу. Мотиваційний компонент забезпечується розширенням інформаційного поля, підвищенням свідомого оволодіння навчальною інформацією, що викликає значно більший інтерес до навчання та підвищує якість знань, умінь та навичок студентів. Контролюючо-коригуючий компонент зазнає змін та доповнень в об’єктах контролю — окреслених нами знань, навичок та вмінь.

Герменевтичний підхід спрямований на подолання суб’єктивних та об’єктивних факторів, які спричиняють неадекватність розуміння. Суб’єктивні: інтерферуючий вплив рідної мови; значний часовий проміжок між двома культурними ареалами, що призводить до нерозуміння світосприйняття та світобачення; недостатнє володіння граматичною, лексичною, стилістичною системами давньогрецької мови. Об’єктивні: відсутність словників, які б подавали повну інформацію про слово чи фразу; потенційна неможливість фіксації граматиками повного опису функціонування граматичного явища; враховуючи той факт, що граматика іноземної мови повинна укладатися з урахуванням особливостей рідної мови (на зіставленості з рідною мовою), усі ідентичні з рідною мовою граматичні явища повинні опускатися, а несхожі та частково схожі — подаватися у підручниках та посібниках, однак у сучасних підручниках досить часто спостерігаються впливи іншомовних граматик, переважно західноєвропейських, які побудовані на зіставленості давньогрецької мови з сучасними романськими та германськими мовами, і тому в давньогрецьких граматиках дуже часто зустрічаються граматичні явища, ізоморфні явищам української мови, та не описуються явища, які не мають аналогів або частково схожі з українськими.

Герменевтичний підхід повинен застосовуватися на всіх етапах професійної освіти філологів-давньоелліністів, яка включає цикл таких навчальних дисциплін: вступу до класичної філології, нормативного граматичного курсу давньогрецької мови, давньогрецької текстології, давньогрецької діалектології, давньогрецького віршування, давньогрецької епіграфіки і палеографії, давньогрецької риторики, історії Давньої Греції, давньогрецької культури, давньогрецької літератури, методики викладання давньогрецької мови. Досягнення цілей навчання кожної дисципліни має лінгвокультурологічну спрямованість і потребує систематичних пояснень та інтерпретацій.

Література:

1. Коваленко А. Б. Психологія розуміння. — К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1999. — 184 с.

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.