Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

 

Коломієць Ю. В.

Старший викладач кафедри ЗТДМВТНК, к.п.н., ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Пономаренко Г. М.

Магістр педагогічно-індустріального факультету  ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені  Григорія Сковороди»

 

Наукові основи професійного самовизначення школярів.

За своїм змістом учбово-виховний процес школи спрямований на підготовку учнів до майбутньої професійної діяльності. Кожна шкільна дисципліна має такі ситуації, які моделюють, передбачають та знайомлять з окремими видами професійної діяльності дорослих.

Уроки трудового навчання уміщають в собі широке коло питань виробничої техніки та технології; особливостей умов праці по різних робітничих професіях, практично ознайомлюють з ними. Але на відміну від інших учбових дисциплін такі уроки дають можливість учням пробувати свої сили, розвивати свої нахили, здібності та інтереси. Тому уроки трудового навчання є для учнів своєрідним індикатором для виявлення професійної придатності. В учбовому процесі учитель трудового навчання має створити ті умови, при яких підготовка школярів до професійного самовизначення буде відбуватись цілеспрямовано та свідомо. Завданням учителя є постановка кінцевої мети (що я хочу сформувати в учня), визначення вихідних даних (який мій учень сьогодні), форм та методів реалізації педагогічного впливу.

При виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого учня: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші [1].

Використовуючи ділові, рольові, та інші ігри як засіб розвитку творчої активності учнів, учитель вирішує ряд завдань:

• цілеспрямовано знайомить школярів із змістом професії;

  розкриває учням специфіку (психологічний зміст) професійної діяльності;

• розвиває вміння співвіднести свої інтереси і здібності і з вимогами професії;

• досягає відповідності учбових та пізнавальних інтересів з професійними;

• формує активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.

     Теоретична частина уроків трудового навчання, пов'язана з вивченням широкого кола відомостей про техніку, технологію, організацію й управління виробництвом, може бути використана для ознайомлення учнів із різними трудовими процесами, з особливостями й умовами праці представників різних професій та практичного ознайомлення з ними.

       У процесі практичної роботи (а на неї відводиться не менше 75 % навчального часу)  учні набувають спеціальних умінь та навичок, завдяки чому вони мають можливість безпосередньо знайомитися з багатьма професіями різних галузей виробництва. Важливо зазначити, що це знайомство не споглядальне, адже оволодіння певними трудовими прийомами, виготовлення передбачених навчальною програмою об'єктів праці дає змогу учням задовольнити свої інтереси, переконатись у власних можливостях, глибше «зануритись» у зміст тієї чи іншої професії.

Урок трудового навчання може вирішувати досягнення трьох профорієнтаційних цілей:

• інформаційної — знайомити учнів з профінформаційними матеріалами, необхідними для формування у них знань про світ професій;

• виховної — формувати в учнів позитивне відношення та готовність до свідомого вибору професії;

• діагностичної — на уроках трудового навчання вчитель має можливість спостерігати за практичною діяльністю кожного учня, бачити його ставлення до виконуваної роботи, оцінювати інтереси й здібності. Саме учитель трудового навчання,спостерігаючи за працею учнів, може виявити здібності кожного з них до тієї чи іншої професії Зміст й особливості профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання в першу чергу визначаються віковими особливостями учнів.

Професійне самовизначення  учнів на уроках трудового навчання в основній школі може здійснюватися шляхом проведення бесіди або розповіді, демонстрації наочних матеріалів тощо.

Бесіда завжди повинна бути логічним продовженням навчального матеріалу, який вивчається, і готується заздалегідь за визначеним планом, що відображає структуру професіограми або окремі її складові частини. Учням дається завдання: зібрати інформацію з даної професії на підприємстві, в організації, на фірмі, у своїх родичів, знайомих, використовуючи літературні джерела, виступи по радіо і передачі телебачення тощо. Це дає можливість жвавіше провести бесіду, оскільки учні є не тільки слухачами, а й активними учасниками, які пізнали деякі секрети певної професії, під час бесіди учні повинні отримати максимум інформації про професію, зацікавитись нею. Важливо у процесі бесіди демонструвати різне обладнання, інструменти, пристрої, вироби, показувати фотографії, демонструвати різні прийоми роботи, які розкривають найбільш привабливі сторони даної професії. Потрібно підкреслювати творчий характер праці в даній сфері діяльності.

Такі бесіди про професії продовжуються і на лабораторно-практичних і практичних заняттях у вигляді коротких профорієнтаційних коментарів.

 

Використана література:

1.  Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді. Посібник /За ред..М.П.Тименка.-К.,2001.-152с.

2. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання :Частина 1.Теорія трудового навчання.-К.:РННЦ «Дініг»,2000.-248с.

 

__________________ Коломієць Ю.В.     _______________ Пономаренко Г.М.