Педагогічні науки/ 2.Проблеми підготовки фахівців

Савінкова І.Б.

Слов’янський державний педагогічний університет

ЕВРИСТИЧНІ МЕТОДИ ЯК ОДИН ІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМКІВ АКТИВІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Сучасний соціальний і економічний розвиток України потребує подальшої перебудови вищої школи і визначає серед інших такі напрямки, як розвиток активності, самостійності і творчих здібностей майбутніх фахівців та забезпечення держави кваліфікованими, ініціативними кадрами. Студенти часто відчувають невпевненість і стикаються з утрудненнями в ситуаціях, для розв'язання яких потрібен досвід творчої діяльності. Усе це є свідченням того, що майбутніх спеціалістів треба навчати творчого підходу до роботи ще тоді, коли вони перебувають на студентській лаві.

Проблема дослідження полягає у пошуку найбільш ефективних евристичних прийомів та методів особливо важливих для розвитку творчого мислення при викладанні економічних дисциплін. Поняття «евристика», «евристичний» (відкривальний) обов'язково відзначають такі прояви матеріальної та практичної діяльності людини, які мають елементи відкриття, нових знахідок, оригінальних рішень.

Головна мета цієї статті полягає в ознайомленні з методами й прийомами розвитку творчого мислення, необхідних під час організації навчального процесу з економічних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах. Сучасні методи евристичного пошуку почали активно створюватися й використовуватися у 40 - 60 рр. XX століття такими авторами як Ф. Цвіккі (морфологічний аналіз), В. Гордон (синектика), Ф. Ханзен (метод організуючих понять), Д. Пойя (метод контрольних запитань), А. Осборн (метод "мозкового штурму"), Г. Альтшуллер (алгоритм розв'язування винахідницьких задач) та інші. Викладачу вищого навчального закладу сьогодні необхідно глибоко осмислити цю спадщину та творчо використовувати її у конструюванні й моделюванні своєї викладацької діяльності.

Моделювання професійних ситуацій забезпечує створення умов, в яких студенти одержують можливість самостійно аналізувати явища і соціальні процеси, які вони вивчають, усвідомлювати логічні зв'язки, послідовність дій, зіставляти вивчене з новим і використовувати все це для виконання практичних завдань, на семінарах та при самостійній роботі. Особливо важливим для процесу розвитку узагальненого мислення є організація евристичного навчання. При аналізі психолого-педагогічної і методичної літератури до цієї проблеми можна виділити шість основних факторів, які впливають на розвиток узагальненого мислення студентів і формування їхньої творчої особистості: індивідуалізація навчання, диференціація навчання, самостійність, оточення чи середовище, здатність до навчання та формування евристичної діяльності. Саме в процесі вивчення економічних дисциплін навчання різноманітним евристичним прийомам формує евристичну діяльність і більш ефективно сприяє розвитку творчого мислення.

Аналіз проблемних педагогічних ситуацій на заняттях, активний пошук виходу з них сприяє набуттю студентами умінь застосовувати методи пізнання для проникнення в суть соціальних явищ і процесів, оптимізує розвиток їхнього мислення, сприяє більш глибокому і свідомому засвоєнню знань. Соціальні проблеми і ситуації орієнтують студентів на систематичне засвоєння наукової літератури, формують уміння творчо підходити до розв'язання життєвих проблем, допомагають долати типові дидактичні і виховні ускладнення.

У процесі розв'язання соціальних проблем студенти часто відчувають, що їм бракує необхідних знань і вмінь, що стає додатковим стимулом до опрацювання програмового матеріалу з економічних дисциплін. У ході розв'язання соціальних конфліктів, створення проблемних ситуацій на лекції, здійснюється емоційне сприйняття істотних характеристик професійної діяльності. При цьому стає можливим і обґрунтованим сприйняття і визнання достовірності інших положень, висновків, доведень, які відрізняються від власних. Усе це сприяє формуванню творчого мислення майбутніх спеціалістів. Викладачі економічних дисциплін повинні будувати заняття так, щоб на ньому студенти набували умінь створювати життєво-практичні ситуації, переформульовувати завдання, знаходити потрібну літературу, аналізувати і давати власну оцінку прочитаному, письмово оформляти свої думки, доводити правильність висунутих положень або відкидати непереконливі, відстоюючи власну думку, і робити висновки. Ефективними для цього виявилися евристичні бесіди та дискусії. Необхідно доручати студентам продумувати і визначати коло завдань і знаходити такі шляхи розв'язання, що можуть зацікавити усіх.

Усе сказане дає змогу стверджувати, що зміна характеру навчальної роботи повинна здійснюватися через розвиток у студентів стійкого інтересу до науково-дослідної роботи, до творчої праці; формування у них творчих вмінь та навичок, удосконалювати вміння організації самостійного пошуку, метою якого є закріплення у майбутніх спеціалістів інтересу до науково-дослідної діяльності, сформованої під час навчальних занять.

Важливою умовою формування у майбутніх спеціалістів досвіду творчої діяльності є перебудова дидактичної системи переважно інформаційного навчання на таке, яке б розвивало пізнавальні творчі здібності студентів і забезпечувало включення елементів дослідництва в усі види занять.

Навчальна робота є важливим засобом формування у студентів установки на творчу самостійну діяльність. Вирішальна роль при цьому належить вузівській лекції, під час якої викладач має не тільки дати майбутнім спеціалістам систему наукових знань, а й забезпечити їх активну пізнавальну діяльність, сформувати потребу в самостійному творчому пошуку. Пов'язуючи навчальний матеріал із проблемами сучасної науки, в лекційному процесі необхідно широко застосовувати сучасні методики евристичного пошуку, використовуючи проблемні задачі професійної спрямованості.

Дієвими способами, що спонукають студентів до цього в процесі аудиторних занять, вважається: визначення обсягу, змісту, характеру самостійної роботи з кожної теми економічних дисциплін, що вивчаються; постановка проблемних запитань, створення проблемних ситуацій, самостійне складання і розв'язування соціальних задач; аналіз фактів і прикладів, що потребує залучення знань із суміжних дисциплін; спеціальні завдання, метою яких є вироблення у студентів навичок самостійної роботи; критико-бібліографічний огляд джерел і публікацій; виконання практичних завдань.

Самостійна робота у тісній взаємодії з навчальними заняттями створює основу для науково-дослідної роботи студентів, яка відкриває великі можливості для розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів. Їх результативність забезпечується раціональною організацією й усуненням тих недоліків, які іноді ще існують у вузівській практиці, а саме: тематика завдань, що їх мають виконати студенти, не завжди відповідає сучасним завданням навчання; запропоновані студентам рекомендації іноді не спрямовані на науковий пошук, в результаті чого дослідна робота зводиться до простого реферування наукової літератури.

Щодо нашої проблеми, то її вирішення ми бачимо в установленні тісного зв'язку між навчальною, навчально-дослідною роботою та неперервною педагогічною практикою студентів. Тому при викладанні економічних дисциплін треба як найбільше використовувати евристичні методи і прийоми навчання, для того щоб сформувати і розвити у майбутнього спеціаліста абстрактне мислення, ініціативність, власний обґрунтований погляд, творчий підхід до своєї справи та інші бажані для сучасної людини якості.

Література:

1.Андрущенко В.П. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю. – К.: Знання України, 2004. – 562 с.

2.Лавриченко Н.М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси. – К.: ВІРА ІНСАЙТ, 2000. – 348 с.