Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

Коломієць Юрій Віталійович

Старший викладач кафедри ЗТДМВТНК, к.п.н., ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Кондратенко Олександр Сергійович

Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Самостійна робота як засіб вдосконалення підготовки майбутніх учителів трудового навчання

Проблема професійної підготовки вчителя трудового навчання багато аспектна і багатогранна. Перед вищою педагогічною школою стоїть завдання виховати грамотного та кваліфікованого спеціаліста – педагога. Одним із шляхів виконання цього завдання є удосконалення самостійної роботи студентів.

Актуальність цієї проблеми посилюється тим, що в сучасних умовах стрімко зростає обсяг наукової інформації. Світ дедалі більше стає поінформованим. І не випадково, що останнім часом набувають поширення такі поняття, як інформаційний вибух, інформаційна криза. Все більш важливою проблемою вищої школи стає формування в студентів уміння самостійно орієнтуватись у бурхливому потоці наукової інформації, уміння самостійно поповнювати свої знання.

Сутність самостійної роботи залежить перш за все від того, який зміст вкладається в слово “самостійний”. Найчастіше зустрічається три значення цього поняття: студент повинен виконати певну роботу сам, без будь-якої допомоги викладача; від студента вимагаються самостійні мислительні операції; виконання навчального завдання не регламентується, студент вільний у виборі змісту і способів досягнення мети.

Ефект від самостійної роботи студентів досягається тільки тоді, коли вона організується та реалізується у навчально-виховному процесі як цілісна система, що пронизує практично всі етапи і форми навчання студентів у вищому закладі освіти. Самостійна робота студентів активізує їх мислення, сприяє створенню власних поглядів і переконань. Роль самостійних занять важлива не тільки тому, що в межах аудиторних занять неможливо дати (і засвоїти) об’єм знань, що постійно збільшується та змінюється. Є й інші і більш вагомі причини, а саме: будь-яка навчальна діяльність включає елемент самостійної роботи в тому розумінні, що засвоює людина навчальний матеріал завжди сама. Також самостійна робота із зрозумілих причин передбачає найбільше різноманіття форм діяльності тих, хто навчається, отже, забезпечує найбільш високий рівень засвоєння навчального матеріалу.

Самостійна робота є основою майбутньої самоосвіти спеціаліста, формує відповідну мотивацію та навички самоосвіти. Ми приєднуємось до думки науковців про те, що самостійна робота не тільки допомагає студенту успішно засвоювати зміст навчального матеріалу, набувати навичок та вмінь професійної діяльності, вона формує потребу до постійного самовдосконалення, самоосвіти, розширення кругозору. В умовах сьогодення це дуже важливо, адже після закінчення вищого навчального закладу процес самоосвіти і самовиховання особистості стають визначальними для її професійного вдосконалення та зростання.

В основі самостійної роботи студента лежить його пізнавальна активність. Активність у навчанні характеризується стійким інтересом до навчального матеріалу, його розумінням, спрямованістю на подолання труднощів у його засвоєнні, спрямованістю уваги і мислительних операцій (аналізу і синтезу, порівняння тощо). Мета самостійної роботи студента – це розвиток такої риси особистості, як самостійність, тобто здібність організувати і реалізувати свою діяльність без стороннього керівництва і допомоги.

Найчастіше виділяють такі чотири типи самостійної діяльності. Це - робота відтворюючого типу, під час якої студент оперує наявними у нього знаннями; самостійна робота пізнавально-пошукового характеру, під час якої студент набуває нових знань; робота творчого характеру, коли студент створює нове, оригінальне; самостійна робота пізнавально-критичного типу, пов’язана з розширенням зв’язків навчання з практичними потребами.

Розвиток самостійності студентів найчастіше розглядають як зовнішню мету навчання і для діяльності викладача, і для діяльності студента.

Якісний опис самостійності як результату (мети) навчання може бути інтерпретовано уміннями студента систематизувати, планувати, контролювати і регулювати свою діяльність, свої дії без безпосередньої допомоги і керівництва з боку викладача. За таких умов наслідками навчання самостійності стають уміння студента: визначати, встановлювати і систематизувати послідовність виконання завдання; визначати і планувати послідовність дій, необхідних для виконання завдання; самостійно контролювати свої дії, узгоджуючи їх з метою як моделлю результату, вносячи корективи, уточнюючи, регулюючи свої дії.

Особливості самостійної роботи передбачають, що суб’єкт навчання (студент) через мету, мотив і умови, створені викладачем, сам забезпечує процес перетворення предмета в продукт-мету, збагачуючи свої наявні засоби (набутий досвід) новим результатом (знаннями, уміннями і навичками), новим досвідом.

Організація самостійної роботи студентів розглядається нами як характеристика умов навчальної діяльності студентів. Це процес створення системи всіх елементів організаційно-психологічної структури навчальної діяльності, що забезпечує необхідні зовнішні умови самостійної роботи для досягнення головної мети – формування самостійності студента.

_______________ Коломієць Ю.В. ______________ Кондратенко О.С.