Секція „Філологічні науки”

Підсекція 1

Березовська О. В.

Никитенко О. В.

Левурда О. А.

Національний університет харчових технологій, м.Київ

Розвиток міжкультурної комунікативної компетенції студентів на заняттях з іноземної мови

Сучасна концепція іншомовної освіти будується на інтегрованому навчанні мови та культури країн, мова яких вивчається, на діалозі рідної та іноземної культури. Головна мета такої освіти – навчання мови через культуру. Культури через мову. Мова- це продукт культури. Використання в суспільстві мови відображає загальну культуру населення. Водночас мова є частиною культури. Будь-який прояв людської культури, як і культура загалом, може бути розглянутий як культура спілкування. Актуальність даної теми полягає в тому, що у зв’язку з інтенсивним розвитком міжнародних відносин, виникла потреба у фахівцях, які б могли виконувати роль посередника в мовній та міжкультурній комунікації.

Згідно Програми з іноземних мов головною метою навчання іноземної мови є формування іншомовної комунікативної компетенції, яку розуміють як здатність до міжкультурного іншомовного спілкування. Комунікативна компетенція включає в свою чергу мовну, мовленнєву та соціокультурну компетенції.

Соціокультурний компонент змісту навчання іноземної мови передбачає ознайомлення студентів з культурно-побутовими особливостями, манерою спілкування, нормами комунікативної поведінки та етикету. Якщо ми говоримо про мовленнєвий етикет як про систему стандартних словесних формул, які вживаються у повсякденних ситуаціях: вітання, прощання, вибачення, прохання тощо, то необхідно зазначити, що саме в мовленнєвому етикеті найповнішою мірою виявляється стан мовної культури, етичної орієнтації між людьми. Мовленнєвий етикет є невід’ємною складовою культури будь-якого народу, він є визначальним елементом вияву поваги до співрозмовника. Мовленнєвий етикет відклався в мові, мовленнєвій поведінці, сталих формулах-стереотипах спілкування. Мовленнєвий етикет людини є рівнем прояву її культури, тому питання про формування англійського мовленнєвого етикету має посісти значне місце серед цільових компонентів в структурі занять з іноземної мови. Тому в процесі вивчення іноземної мови потрібно звертати увагу і на такий аспект мови, як стереотипні формули мовленнєвого етикету. Причому формування іноземного мовленнєвого етикету повинне відбуватися в умовах, максимально наближених до реальної комунікації. Під комунікацією науковці розуміють мовленнєву практику, вербальну поведінку, використання мовних одиниць в мовленні. Комунікативність - це здатність людей спілкуватися між собою для розв’язання життєвих проблем, що зумовлює активне використання засобів мови з метою спілкування. Використання мови як засобу спілкування вимагає комунікативної компетенції, тобто знання мовцем соціальних, ситуативних та контекстуальних правил, які потрібно враховувати. Чому, що, де, як говорять, яке значення надається окремим словам і виразам в залежності від конкретних обставин, - все це регулюється комунікативною компетенцією. Мінімальною комунікативною одиницею є мовленнєва дія. Ця одиниця спілкування характеризується тим, що вона завжди залежить від комунікативної ситуації. Комунікативна ситуація - це сукупність конкретних екстралінгвістичних факторів, які спонукають людину до мовної комунікації й визначають її мовленнєву поведінку. Мовленнєва поведінка людини – явище складне. Вона стереотипна, звична, тому виражається з одного боку в стереотипних висловлюваннях, мовленнєвих кліше, з другого – в якихось суто індивідуальних мовленнєвих проявах конкретної особистості. До цього можна додати і невербальні засоби комунікації – жести, міміку, тональні й фонаційні особливості.

Ми не можемо бути компетентними в мовних питаннях, якщо не знаємо і не розуміємо культуру, яка сформувала мову. Навчання міжкультурній компетенції має за мету підвищити здатність студентів ефективно вирішувати міжнародні ділові завдання. Тому що, професіонал, успішний в своєму рідному, знайомому йому середовищі, необов’язково буде мати успішну діяльність в новому середовищі з відмінною культурою. Серед навичок, що складають компетенцію, виділяють наступні: спостереження, розпізнавання, порівняння та протиставлення, обговорення, висловлення своєї точки зору, з урахуванням думки інших.

Раніше вважалося, що сприймати культурні знання готові студенти з високим рівнем володіння мови. Але зараз міжкультурні знання є невід’ємною частиною вивчення мови, і важливі на всіх рівнях навчання, починаючи з початкового. Авторами були запропоновані чотири етапи спілкування з представниками іншої культури, та розроблені вправи, що мають на меті навчити студентів, по-перше, знати і розуміти власну культуру, по-друге, знати, як їх культура сприймається представниками інших країн та культур, по-третє, розуміти, як представники інших культур сприймають свою ж власну культуру, і, по-четверте, мати знання про культуру країни, мова якої вивчається. Формування соціокультурної компетенції у студентів має проходити на основі вивчення ними національної культури країни, мова якої вивчається. Важливим для всіх студентів є те, що вони повинні розуміти можливу різницю між їхньою рідною культурою та іншими культурами, а також набувати вмінь долати соціокультурні відмінності. Говорячи про зміни у підході до вивчення іноземної мови, варто враховувати гостру необхідність більше орієнтуватись на культуру країни, мова якої вивчається, забезпечувати практичне урахування культурних і взагалі країнознавчих особливостей у спілкуванні мовою.

Відомості про авторів

Прізвище,ім’я, по-батькові	Місце роботи, посада	Домашня адреса	Контактний тел.
Березовська Ольга Владиславівна	Національний університет харчових технологій, ст.викладач каф.іноземних мов	Вул.Космічна, буд.8а, к.14. м.Київ 02192	8-067-797-82-05
Никитенко Ольга Василівна	Національний університет харчових технологій, ст.викладач каф.іноземних мов	Вул.Шовкуненка, буд.3, кв.135. м. Київ 03049	8-067-789-35-10
Левурда Олег Анатолійович	Національний університет харчових технологій, ст.викладач каф.іноземних мов	Вул.50-річчя Жовтня, буд.5В, кв.62. м. Київ 03148	8-067-720-52-65