Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К. пед. н. Поберезська Г.Г.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, Україна

Теоретичні аспекти вивчення тексту у навчальному курсі „Документна лінгвістика”

ХХ – початок ХХІ століття позначилися активним розвитком наук. Розвиток мовознавства – подібно до математики, фізики, хімії, біології – супроводжувався його диференціацією на низку окремих, але взаємопов’язаних наук. Дослідження у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві проводилися у плані вивчення лінгвістичних одиниць. Текст, що містить сукупність речень, не одразу став об’єктом вивчення цієї наукової галузі, хоч і традиційно текстами займались риторика, текстологія, стилістика. За влучними висловом М.Р. Майенової, „ще нещодавно вважалося, що мовознавство закінчує свої дослідження там, де закінчується речення, та цілком і повністю вичерпується межами граматики” [3, с.3].

Ідея розрізнення понять „мова” і „мовлення”, відображені у працях О. фон Гумбольдта, О.О. Потебні, чітко сформульована Ф. де Соссюра, як наслідок – виокремлення тексту як автономної мовної одиниці зумовили започаткування науки – лінгвістики тексту.

Лінгвістика тексту вивчає текст і його структуру, категорії та складові, а також способи його створення.

Основна мета лінгвістики тексту – виявлення системи правил, за якими сукупність усвідомлених речень (надфразових єдностей) можна організувати у вищий рівень – текст, і спрямована на вивчення текстотвірних закономірностей, властивих усім текстам. Досягнення цієї мети передбачає попередній аналіз багатьох текстів та порівняння результатів.

Тексти різних жанрів мають свої форми організації, вироблені та кодифіковані суспільною практикою. Зважаючи на важливість тих функцій, які виконує службовий документ у суспільстві як джерело та носій управлінської інформації, нині актуалізується питання стосовно закономірностей створення текстів (надфразових єдностей) службових документів, механізмів їх структурування та способів мовного оформлення у зв’язному тексті. Ці питання досліджує документна лінгвістика.

Теорія тексту у документолінгвістиці спирається на розробки лінгвістики тексту: включає питання характеристики тексту як наукового поняття, його основні ознаки та види; методи і прийоми дослідження; текст розглядається у співвідношенні з іншими одиницями мови і мовлення – дискурсом, реченням і висловлюванням.

Фактично всі основні завдання цих двох галузей в аспекті теорії тексту тотожні і різниця полягає у більш широкому спектрі об’єктів дослідження у лінгвістиці тексту – вивченні різних видів текстів (художніх, публіцистичних, наукових та ін.), і конкретному виборі такого об’єкту у документній лінгвістиці – тексти службових документів, вивчення моделей їх змісту.

Стилістика і лінгвістика тексту по-різному вивчають текст.

Стилістика вивчає художні, публіцистичні та ін. твори з погляду стилістичних (експресивних) ефектів, які досягаються у результаті вправного використання авторами лексичних і граматичних засобів мови. Лінгвістика тексту розглядає побудову, складові тексту, його породження, формальну і змістову структуру з точки зору формування його смислу. Так учений А. Богуславський „головним для науки про текст вважає не те, що говорить автор, не зміст висловлювання, а те, як це висловлювання будується, з яких елементів складається” [3, с.5].

На відміну від достатньо розроблених загальнотеоретичних питань граматики речення (вироблена чітка система граматичних категорій, їх ієрархія), мало вивчені питання граматики тексту. Однак не можна переносити і застосовувати до аналізу тексту методи і прийоми, вироблені у лінгвістиці для аналізу речення.

Не дослідженими залишаються питання категорій тексту службового документа. Категорії тексту відображають його найбільш загальні та суттєві ознаки та являють собою етапи у пізнанні його онтологічних, гносеологічних та структурних ознак [5].

Виявлення текстових категорій, визначення кола питань, які вони передають, засобів їх вираження можна віднести до останнього десятиліття ХХ ст. Найбільший внесок у розробку цієї проблеми внесли І.Р. Гальперін, О.О.Селіванова, О.П.Воробйова, З.Я. Тураєва, Р.Харвег, Х. Вейнрих, В.Дресслер. Однак і нині вчені не дійшли одностайної думки щодо визначення того, що являють собою категорії тексту, та які засоби забезпечують їх вираження. Це пов’язано, по-перше, з їх стилістичною і прагматичною диференціацією (категорії наукового, службового та ін. текстів – обов’язкові і факультативні), по-друге, поєднанням категорій (відповідно відношенню категорії і підкатегорії: континуум і прогресія, стагнація, хронотоп і ретроспекція, проспекція тощо), змішування їх ієрархії. Крім того, у зв’язку з переорієнтацією лінгвістики тексту до акту комунікації у науковій літературі збільшилась кількість текстових категорій (інтерсеміотичності, інтерактивності, референційності, антропоцентричності), які стосуються в основному художніх, публіцистичних текстів.

На нашу думку, опис категорій тексту у курсі документолінгвістики передбачає виявлення особливостей текстової структури, організації мовних одиниць, зв’язків, які встановлюються між ними. У даному випадку документна лінгвістика стикається зі стилістичним аналізом, який спрямований не на самі мовні факти, а на їх відбір, організацію та поєднання.

У межах документної лінгвістики актуальним є дослідження таких питань:

Ø визначення складу категорій тексту;

Ø встановлення їх ієрархії;

Ø характеристика їх формування;

Ø систематизація та вивчення мовних засобів, закріплених за вираженням категорій тексту;

Ø визначення функцій мовних одиниць, які беруть участь у вираженні категорій тексту.

Таким чином, курс документолінгвістики повинен містити відомості про теоретико-методологічні засади розвитку науки про текст, основні питання теорії тексту, низку нових положень, що відповідають сучасному розвитку мовознавчої науки. Вивчення таких теоретичних аспектів тексту сприятиме удосконаленню лінгвістичної підготовки фахівців з вищою освітою.

Література:

1. Москальская О.И. Грамматика текста. – М.: Высш.шк., 1981. – 183 с.

2. Откупщикова М.И. Синтаксис связного текста. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1982.

3. Реферовская Е.А. Лингвистические исследования структуры текста. – Л.: Наука, 1983.

4. Тураева З.Я. Лингвистика текста: (Текст: структура и семантика) – М.: Просвещение,1986. – 126 с.

Відомості про автора:

Поберезська Ганна Георгіївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” (м.Київ). Автор 14 наукових праць з питань педагогіки та лінгвістики.