Психологія: психолого-виховні проблеми

розвитку особистості в сучасних умовах

Швець Н.А.

Вінницький державний аграрний університет

ПРИЧИНИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА СПОСОБИ ВПЛИВУ НА ЇЇ ДИНАМІКУ

Кожному суспільству властиві такі форми соціальних відхилень і в тих масштабах, які випливають із конкретно-історичних умов його існування - соціальних, економічних, політичних, моральних та ін. Обсяг соціальних відхилень дозволяє судити про моральний клімат даного суспільства, рівні законності і правопорядку, ступеня згуртованості соціальних груп.

Оцінка будь-якої поведінки має на увазі її порівняння з якоюсь нормою. Нестандартна, що відхиляється від норми поведінка часто називають девіантною.

До основних суб'єктів девіантної поведінки можна віднести осіб, що страждають певними формами психічної патології і схильних до аморальної поведінки, спробам покалічення й самогубствам.

Таким чином, психічні розлади проявляються у двох формах:

Перша - акцентовані характери. Люди з яскраво вираженими “важкими” рисами характеру часто є клієнтами соціально-медичних і правоохоронних служб.

Психічні розлади у вигляді акцентуацій виникають у молодих людей з ряду причин:

1. Часті психічні розлади обумовлені тим, що до молодої особи суспільство висуває завищені вимоги. Якщо на вроджені відхилення в характері накладаються хворобливі негативні переживання то формується комплекс неповноцінності, і виникає необхідність у штучних компенсаторах - алкоголі, наркотиках, агресивній поведінці.

2. Труднощі перехідного віку, тобто перехід в “доросле” життя, воно супроводжується перебудовою психіки. Перебудовуються такі важливі процеси як: мислення, відчуття, сприйняття, міняється світ ілюзій, відчуття, повною мірою проявляються риси темпераменту, здібностей, задатків.

3. Перебудова “Я-концепції”. “Я-концепція” - це стійка й неповторна система індивіда про себе, на основі якої він будує свої відносини з оточенням і з самим собою [1].

Другою формою психічних розладів є особистісні розлади. Вони мають свій прояв в наступному.

Відчуження – проявляється в тому, що людина опинившись у конфліктній ситуації не може самостійно з неї вийти. Щоб уникнути конфлікту вона зобов’язана розірвати зв'язок між своїм “я” і середовищем, в якому вона існує. Цей розрив створює дистанцію між людиною і оточенням, а пізніше вона переростає у відчуження.

Деперсоналізація – має місце, коли відчужується саме “я”, втрачається відчуття власного тіла, притуплюються емоції, байдужість у всьому.

Депресія – стан афекту з негативним наслідком. У стані депресії час як би сповільнюється, наступає швидка стомлюваність, знижується працездатність. Приходять думки про власну неспроможність, можливі спроби самогубства.

Існують загальні причини девіантної поведінки:

1. Соціальна нерівність. Це знаходить прояв у низькому, часом злидарському рівні життя більшої частини населення, у першу чергу молоді; у розшаруванні суспільства на багатих і бідних; у безробітті, інфляції, корупції та ін.

2. Морально-етичний фактор девіантної поведінки проявляється в низькому моральному рівні суспільства, бездуховності, відчуженості особистості. Життя суспільства з ринковою економікою нагадує базар, на якому все продається, усе купується, торгівля робочою силою і тілом є буденною подією. Деградація і падіння цінностей знаходять свій прояв в масовій алкоголізації, бродяжництві, поширенні наркоманії, “продажній любові”, насильстві і правопорушеннях.

3. Байдужість навколишнього середовища до проявів девіантної поведінки. Молоді девіанти походять здебільшого з неблагополучних родин.

Несприятливі умови життя й виховання в родині, проблеми оволодіння знаннями і пов'язані із цим невдачі в навчанні, невміння будувати взаємини з оточуючими і виникаючі на цій основі конфлікти, різні психофізичні відхилення в стані здоров'я, вони, як правило, ведуть до кризи духу, втраті сенсу життя.

Основні психологічні фактори впливу на девіанта:

1. Методи і засоби соціального контролю.

2. Істотне зменшення репресивних заходів впливу.

3. Створення гнучкої й розгалуженої системи психологічної допомоги, що включають державні, суспільні, благодійні й інші структурні ланки.

4. Жорсткий контроль за надходженням відеозаписів, що містять сцени насильства, жорстокості.

5. Зміна менталітету громадян, що виросли в умовах тоталітаризму.

6. Підготовка й перепідготовка кадрів, які були б здатні працювати із представниками “соціального дна”[1].

У період переходу до ринкової економіки змінилося матеріальне становище багатьох прошарків населення. Його більшість проживає за межею бідності, збільшилась кількість безробітних. Все це створює конфліктні ситуації, а вони, в свою чергу, призводять до девіацій. А саме: алкоголізм, наркоманія, суїцид, проституція. Єдиний спосіб змінити девіантну поведінку - поліпшити життя, допомогти людям перебороти їх проблеми. З цією метою державою і громадськими організаціями створюються соціальні і психологічні служби.

ЛІТЕРАТУРА

1. Основи социальной работы: Пособие/ Ред. П. Д. Павленок. - М.: ИНФРА-М, 1998.

2. Райгородский Д. Я. Психологія й психоаналіз характеру. Хрестоматія по психології й типології характеру.- Самара: Видавничий Будинок (БАХРАХ), 1997.

3. Дьяченко М. И. Короткий психологічний словник: Особистість самоосвіта, професія. - Мн.: (Хелтон), 1998.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

1. Швець Наталія Анатоліївна

2. Вінниця, вул. Свердлова 168 кв. 44, тел. (80432)534673

3. natashashvets@mail.ru