Секція „Психологія та соціологія”

Підсекція „Психологія розвитку”

Поуль В.С. , Волошенко Л.І 

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

Усвідомлення власної поведінки дитиною

в дошкільному віці

Вступ до школи вимагає від шестирічної дитини прояву усвідомлення та самостійності в регуляції своєї поведінки в зв’язку з необхідністю адаптації до шкільних вимог та оволодіння учбовою діяльністю на першому етапі навчання. Тому питання формування у дітей механізмів вольової регуляції поведінки та діяльності при переході від дошкільного до молодшого шкільного віку набувають особливого значення.

Серед напрямків формування навичок вольової поведінки дітей у цьому віковому періоді вчені визначають розвиток у них мотивації, регулюючої функції мовлення та усвідомленого ставлення до виконуваної діяльності. Останній напрям було висвітлено в цілому ряді досліджень (Виготського Л.С., Рубінштейна С.Л., Леонтьєва О.М., Неверович Я.З., Боришевського М.Й., Венгера А.Л., Ельконіна Д.Б., та інших), аналіз яких дозволяє визначити деякі особливості розвитку усвідомленого ставлення до виконуваної діяльності у дошкільників.

По-перше, усвідомлення власної поведінки передбачає певний досвід свідомої діяльності при взаємодії з предметами навколишньої дійсності, що оточують дитину. При вивченні цієї особливості вчені вказують, що саме предмет і його властивості спрямовують розвиток свідомості на ранніх етапах онтогенезу. Так, згідно результатів дослідження Неверович Я.З. [7], дитина проходить складний шлях взаємодії з предметами, перш ніж навчиться свідомо користуватися окремими рухами, як операціями вольової дії. Спочатку вона починає розуміти результат дії; далі – результат і спосіб дії з предметом. На основі виділення способів дій вже чотирирічні діти можуть в окремих випадках усвідомлювати власні рухи, і лише старші дошкільники усвідомлюють влісні дії. Таким чином, розвиток вольової регуляції поведінки відбувається від дій з предметами навколишнього світу до свідомого оволодіння окремими операціями та рухами, а потім – діяльністю в цілому.

На думку Рубцової С.Н. [10], усвідомлення діяльності дітьми передбачає виділення, відокремлення її складових, і виявлення їх відмінностей. Нею у дослідженні було визначено три групи дітей з різним рівнем сформованості в них продуктивних видів діяльності (малювання, аплікації, ліплення та конструювання). Також було встановлено, що для дошкільників з високим рівнем сформованості діяльності характерно чітке визначення її предмета і змісту та етапів її здійснення. Вони могли самостійно пояснити вибір необхідних матеріалів для майбутньої діяльності і оцінити правильність виконання операцій. Діти з середнім рівнем сформованосты діяльності частково виділяють її предмет та етапи, і потребують допомоги дорослих у організації своїх дій. Усвідомлення ними своєї діяльності проявляється в констатації правил (як треба робити) та оцінки її результату. Не визначають компоненти окремих дій дошкільники з низьким рівнем освоєння діяльності, у них відсутня регуляція власної поведінки під час її здійснення (не виявляють помилок и не враховують їх при виконанні нових дій). Отже, результати дослідження показують, що високому рівню сформованості діяльності дитини відповідають більш високі показники її усвідомлення, що відображується в повноті опису етапів роботи та особливостей їх виконання. Тому автор робить висновок, що оптимізація процесу розвитку вольової поведінки дошкільника можлива шляхом формування у нього навичок усвідомлення елементів завдання, яке втілюється, його структури в цілому, що досягається за допомогою навчання дитини плануванню та фіксації кожного виконаного етапу роботи.

По-друге, усвідомлення власних дій дітьми здійснюється на основі розвитку здібності діяти за зразком, який задається дорослим у формі узагальненого правила, ігрової ролі або прикладу конкретної діяльності. В дослідженнях Запорожця А.В. [2], Котирло В.К. [4], Кулачковської С.Е. [5], Лагутінової А.Е. [6] зазначається, що зразки поведінки, які дошкільник отримує під час гри, стають джерелом його усвідомлених переживань. Дитина розуміє навіщо потрібна та чи інша дія, чому слід її виконувати тільки тоді, коли новий сюжет і правила гри не просто показані дорослим, а пояснюються ним. Вчені зазначають, що шлях розкриття дорослим змісту дії, правила гри ефективний лише за умови осмислення його дитиною. Саме опановуючи значення вимог, які пред'являються дорослими, і набуваючи досвід виконання певних правил у грі, дитина поступово вчиться керувати своєю поведінкою.

У дослідженнях Венгера А.Л., Ельконіна Д.Б., Мануйленко З.В., Істоміної З.М., Морозової Н.Г., Циркун Н.А. та ін. розкриті особливості розвитку вольових дій дітей у різних видах ігор з правилами (сюжетно-рольової, дидактичної, рухової, з кубиками). Важливою особливістю таких ігор стає символізм, оперування з предметами-замісниками, свідоме породження на їх основі власних дій, виникнення прагнення до перетворення ігрових ситуацій і реальних предметів. Все це дає можливість дитині прогнозувати власні дії, свідомо їх регулювати, переносити в інші ситуації, що є показником усвідомленої поведінки. З розширенням навичок виконання вказівок дорослого та усвідомлення за допомогою гри, створюються реальні передумови для перетворення вимог із зовнішніх на внутрішні самої дитини, а це в свою чергу – одна з передумов розвитку вольової поведінки в дошкільному віці.

По-третє, розвиток усвідомлення дітьми власних дій на думку вчених можливий за умови формування у них навичок використання замісників конкретних предметів (схеми, символи, зразки), здійснювати з ними не зовнішні розгорнені дії, а перетворення «у думці», тобто діяти у внутрішньому плані. Так, представлені Пономарьовим Я.А. [9] етапи розвитку внутрішнього плану дії, дозволили вченому визначити загальну картину усвідомлення дітьми діяльності: спочатку врни усвідомлюють кінцевий результат власної діяльності, надалі – окремі дії, в кінці – принцип дії. Проходження цих етапів, на думку автора, дає їм можливість свідомо обґрунтовувати власну поведінку.

Досліджуючи передумови психологічних новоутворень самосвідомості дитини, що закладаються в дошкільному віці – в період активного формування мовлення і символічної діяльності, Леонтьєв О.М., Божович Л.І., Лисина М.І., Ельконін Д.Б., Кайдановська І.А. та інші показали, що саме опанування навичок словесного повідомлення дорослому про дію, яка здійснюється, призводить до формування внутрішнього плану (дитина нагадує сама собі про спосіб виконання дії, потім його реалізує), а необхідною умовою усвідомлення дитиною власної діяльності є функціональний і структурний обмін між мовленням і дією, який відбувається в ситуації безпосереднього спілкування дитини і дорослого.

Таким чином, аналіз досліджень з проблеми, яка розглядається, переконує в тому, що формування усвідомленого ставлення до своєї діяльності й до поведінки у дітей дошкільного віку, як одного з можливих шляхів розвитку їх волі, включає три аспекти. Перший – це оволодіння операціями дій з предметами, другий – опанування зразків поведінки, правил гри, які надаються дорослим, третій – розвиток вмінь діяти у внутрішньому плані.

Література

1 Боришевский М.И. Особенности отношения ребенка к правилам поведения в игровой ситуации // Вопр. психол. – 1965. – № 5. – С. 44-54.

2 Запорожец А.В. Психология. – М.: Просвещение, 1965. – С. 108-240.

3 Кайдановская И.А. Формирование внутреннего плана мышления у детей дошкольного возраста (осознание собственных действий): Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / – М., 1985. – 23 с.

4 Котырло В.К. Развитие волевого поведения у дошкольников. – К.: Рад. шк., 1971. – 199 с.

5 Кулачковская С.Е. Развитие волевых действий у детей дошкольного возраста: Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / – М., 1973. – 25 с.

6 Лагутина А.Е. Особенности осознания своего опыта дошкольниками: Автореф. дис… канд. Психол. наук: 19.00.07 / – М., 1991. – 20 с.

7 Неверович Я.З. Некоторые психологические особенности овладения дошкольниками нормами поведения в коллективе // Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников. – М.: Просвещение, 1965. – С. 395-419.

8 Особенности психического развития детей 6-7 летнего возраста / Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. – М.: Педагогика, 1988. – 135 с.

9 Пономарев Я.А. О понятии «психологический механизм решения творческих задач» // Психологический журнал. – 1996. – Т. 17. – № 6. – С. 19-29.

10 Рубцова С.Н. Осознанность и произвольность деятельности в дошкольном возрасте: Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / – М., 1984. – 20 с.

Довідка про автора

Поуль Валентина Станіславівна, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач відділу методичного забезпечення оздоровчої функції освіти.

Пошукач кафедри психології ХНПУ ім. Г.С. Сковороди

Тема наукової роботи: „Психологічні умови розвитку вольової поведінки у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку”,

науковий керівник – канд. психол. наук, доцент Волошенко Л.І.

Адреса: 83004, Донецьк-4, вул. Батищева, б. 9, кв. 8.

Телефон: роб. 8 (062) 311-90-72, дом. 8 (0622) 57-62-75, моб. 8-050-3905430

Волошенко Леся Іванівна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ХНПУ ім. Г.С. Сковороди.

Адреса: 61080, Харків-80, пр. Гагаріна, б. 193а, кв. 97.

Телефон: роб. 8 (0572) 68-10-76, дом. 8 (0572) 50-33-83