Фідірко[1] М.О.

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського

фізичнА релаксація організму СТУДЕНТів:пропозиції

 

Як прави­ло, працездатність студентів, які не займаються регулярно спортом, або ж, навіть, фізкультурою є невисокою. Вже через 2-2,5 години навчальної ді­яльності виникає втома. Саме цей факт покладено в основу робочої гіпотези нашого дослідження: протягом двох – трьох навчальних пар слід обов’язково проводити не одну, а дві-три фізкультурні паузи, тобто, через кожні півтори години навчання. Актуальність, означеного вище питання, продиктована існуванням тих оз­нак, що вказують на втомлюваність студентів: послаблення уваги, посилення гомону в аудиторії, почервоніння облич, загальмування рухів або, навпаки, неістотна рухливість окремих студентів. Усе це свідчить про те, що у молодих людей наступила втома і треба під час перерви перейти до ви­конання комплексу вправ фізкультурних пауз.

На основі, розроблених автором оригінальних фізичних вправ [1], пропонується молодим людям методично грамот­но, з цікавим змістом на фоні позитивних емоцій, впроваджувати у приватне життя, у навчальний процес ін­терес до регуляр­них занять фі­зичною культурою. Нами проведені педагогічні дослідження, у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім..К.Д.Ушинського м. Одеси (ПДПУ) з метою отримання кількісних характеристик, які свідчать про необхідність проведення певної паузи у процесі навчальної діяльності студентів. Такою паузою має бути саме фізкультурна пауза. Педагогічний досвід автора дозволив надати конкретного змісту фізкультурним паузам [1]: комплекс з трьох-п’яти загально-розвиваючих вправ, що мають охопити всі ос­новні групи м’язів. Дозуван­ня кожної вправи складає  4-6 по­вторень.

Фізкультурні паузи слід проводити також під час приготу­вання домашніх завдань че­рез 20-30 хвилин після їх початку. Вправи можна виконувати у положенні сидячи на робочо­му місці або стоячи біля сто­ла. Через два-три тижні ком­плекс необхідно змінити на ін­ший.

Під час проведення фіз­культурної паузи треба відчи­няти фрамуги або вікна, і в аудиторії, і вдома, бажаним є му­зичний супровід.

На протязі 2005-2006 навчального року було проведено педагогічний експеримент за участю студентів першого курсу ПДПУ. До досліджень було залучено 150 студентів різного фахового напрямку (психологи, математики, фізики, філологи, історики та інші).

На попередньому етапі були виявлені навчальні характеристики  студентів (успішність, ментальність тощо). Ці дані дозволили встановити закономірності розумової працездатності студентів з метою розробки методики використання різноманітних режимів проведення фізкультурних пауз. Отримані результати мають на меті визначити критерії оцінки “студентської зрілості”, запропонувати гігієнічні рекомендації щодо організації процесу навчання студентів першокурсників вищої школи.

Спостереження за успішністю студентів, зміною їх працездатності ми проводили за денною та тижневою динамікою.

Було з’ясовано, що від початку навчальних занять до їх закінчення (тобто на протязі чотирьох-п’яти уроків), працездатність юнаків та дівчат істотно знижувалася. У більшості студентів зменшення працездатності відбивалося у тому, що погіршувалася точність виконання поставленого перед ними практичного завдання. Зменшувалася кількість безпомилкових робіт. При цьому швидкість виконання завдання суттєво не зменшувалася.

Кількісно оцінка динаміки співвідношення точності виконання роботи (без урахування зміни швидкості її виконання) проводилася за допомогою параметру, який був названий нами коефіцієнтом  продуктивності роботи (T):

 ,                                                  (1)

де  N – загальна кількість питань у тесті, - кількісні припущенних помилок;  час виконання завдання. Показником точності може бути  кількість правильно виконаних повторювань у написанні символів під час виконання диктанту (наприклад, на протязі останніх 20-10 хвилин пари).

Усі студенти з експериментальної (ЕГ) та контрольної групи (КГ), які приймали участь у виконанні тестів були відібрані нами з використанням жеребкування задля виконання умови випадковості у проведенні процедури тестування. До ЕГ увійшло 75 студентів. КГ уклали 75 хлопців та дівчат, які мали середній інтегральний показник з успішності та захворювання (за даними студентського медичного пункту ПДПУ).  

На кожного студента з ЕГ заведено було щоденник до якого вносилися показники успішності та тестування у різні періоди навчання 2005-2006 н.р: кожної третьої неділі місяця (починаючи з вересня місяця). Зі студентами ЕГ регулярно на протязі кожного тижня впроваджувалися фізкультурні паузи задля збільшення рівня їх працездатності.

Практично це мало наступний формат. Після першої-другої пари, тобто під час перерви студентів з ЕГ запрошували на спортивний майданчик, або до спортивного залу для виконання фізичних вправ (ці вправи описані у запропонованій нами методичній роботі [1]). Для студентів КГ впроваджувалася фізкультурна хвилина – за п’ять хвилин до закінчення кожної пари пропонувалися найпростіші вправи. Усереднені показники довели, що динаміка зменшення працездатності студентів вже після проведення четвертого уроку, у середньому,  характеризується падінням рівня працездатності  на  11% (для ЕГ ) та на 14 % (для КГ ) у порівнянні з першою парою. Студенти, з якими ми не проводили ніяких процедур релаксації їх фізичного стану (тобто студенти використовували вільний час у перерві так, як вважали за потрібне) вже після третьої пари мали на 23% нижчий рівень працездатності у порівнянні з першою парою.

Крім коефіцієнта працездатності, був використаний також такий параметр, який ми визначили, як показник добової адаптивності () студента, що характеризує опір молодого організму на стомлення. Визначення коефіцієнту  можна проводити шляхом тестування розумової діяльності перед початком та після закінчення учбових занять. Наприклад, запропонувати просту, відповідну до розумових навичок конкретної молодої людини, задачу на логіку (увагу, просторове мислення та ін.). Ми отримали, що падіння показників розумової працездатності  студентів відзначається вже після третьої пари. Швидкість виконання роботи знижувалася на  13 %, коефіцієнт продуктивності  - на 24 %, а коефіцієнт  знижувався до 47 %. Після закінчення п’ятої пари у ЗГ  , тобто  це відповідає різко вираженому стомленню організму молодої людини і є сигналом до закінчення проведення всіх занять. Подібну денну динаміку показників розумової працездатності отримано у вересні, грудні та  квітні місяці. У кожний період нашого спостереження відзначається менш інтенсивне зниження швидкості виконання навчального завдання та збільшення точності її виконання.

Хід експерименту під час спостережень (2005-2006 р) довів, що існує 42%  кількість студентів (які не стануть у майбутньому вчителями фізичної культури), які мають відхилення від норми у фізичному розвитку. З нашої точки зору, отримані результати, а отже і такий стан справ є мотивацією щодо подальшого обґрунтування причин диференційованого підходу до формуванні конкретних фізичних якостей студентів.

Таким чином, отримані  нами кількісні характеристики свідчать про необхідність проведення певної паузи навчальної діяльності студентів після другої-третьої пари. І такою паузою має бути саме фізкультурна пауза.

 

Література

1.     Мороз І.В. Удосконалення фізичних якостей молоді // Навчальний посібник. К.:ВД Професіонал. – 2007.- 128 с.

 



Фідірко Марина Олександрівна - завідувачка кафедрою теорії та методики фізичного виховання Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського,

Україна, Одеса 65020, вул. Старопортофранківська, 26