ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ ЯК ДОДАТКУ ДО СУБСТРАТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНОЇ В ЗАХИЩЕНОМУ ГРУНТІ

Вдовенко С.А., доцент Вінницького національного аграрного університету

Щиголь В.І., студент V курсу Вінницького національного аграрного університету

Артемчук Н.Л., студентка IV курсу Вінницького національного аграрного університету

В роботі висвітлюється вплив застосування біопрепаратів Азотофіту та Фітоциду на загальну урожайність гливи звичайної. В результаті проведених досліджень визначено перспективність застосування Азотофіту при вирощуванні гливи звичайної штаму КЧ.

Ключові слова: глива звичайна, штам, біопрепарат, урожайність, біометрія, середня маса, діаметр шапинки.

Вступ. Правильне і раціональне харчування людини завжди залишається актуальною проблемою. В Україні за останні 10 років значно скоротилось споживання м’яса, молока, риби, яєць та фруктів. Денно зменшилось споживання хліба [6].

Глива звичайна є одним з найбільш перспективних видів грибів, придатних до штучного вирощування. Вона має ряд переваг над іншими культивованими базидіоміцетами. Для гливи звичайної характерний короткий цикл вирощування, висока врожайність, стійкість до захворювань, здатність переносити тривале зберігання і транспортування, добрі харчові та поживні властивості. Крім того, технологія вирощування її відносно проста. Вона може рости на різних відходах рослинного походження використовуючи целюлозу, геміцелюлозу, лігнін. Субстрат, на якому ріс гриб можна застосовувати в якості добрива і для корму сільськогосподарських тварин [1] .

Успішне вирощування гливи звичайної можливе при дотриманні умов вирощування. Серед важливих факторів, що впливають на отримання бажаного врожаю є температура, волога, світло, повітряно-газовий склад середовища, якість міцелію та вміст поживних елементів в субстраті [1, 2, 4, 7]. На думку Ю.Подгаєвського [5] вирішення питання зволоження на усіх етапах вирощування допомагають гранули гідрогелю. Згідно даних автора 1г гідрогелю акумулює 3,5 л. води. Для 1 м² необхідно 5 г препарату.

Аналізуючи важливість світла для вирощування гливи звичайної І.О.Півень та В.М.Єрмолаєва вважають що при силі світла 3000 лк. ще формуються нормальні плодові тіла, а вже за величині освітлення 1700-1800 лк. виростають деформовані гриби з товстою ніжкою та маленькими шапинками [4].

Процеси росту та розвитку гливи звичайної проходять в оптимальному режимі за умови дотримання рекомендованої рецептури субстрату та дотриманої схеми його приготування. Як вважає І.Березін [1] кращими схемами приготування субстрату є замочування компонентів гарячою водою, ступінчаста їх термічна обробка та ферментація. В результаті такого обробітку тривалість циклу вирощування становить 2 – 2,5 місяці, а врожайність гриба становить 18 – 40 % від маси субстрату.

А.Ченська [8] вважає, що для створення оптимального рівня кислотності та покращення структури до субстрату додають мінеральні добавки крейду (СаСО₃ ) або гіпс (СаSO₄ ) доводячи рН субстрату до оптимального значення.

Метою дослідження було встановлення впливу біопрепаратів як додатку до субстрату на величину врожаю гливи звичайної за інтенсивного вирощування.

Методика досліджень. Експериментальна частина виконувалася в умовах захищеного ґрунту лабораторії кафедри плодівництва, овочівництва, технології зберігання та переробки сільськогосподарської продукції Вінницького національного аграрного університету в 2011-2012 роках.

Глива звичайна в дослідженнях вирощувалась на солом’яному субстраті. Для встановлення впливу біопрепаратів використовували 2 штами гливи звичайної КЧ і 2191 закордонної та вітчизняної селекції. Солома пшениці заготовлялась з останніх зборів і транспортувалась до місця термічного обробітку. Перед стерилізацією солому подрібнювали на шматочки довжиною до 5см. Підготовка субстрату проводилась ксеротермічним способом. З досягненням температури субстрату 25⁰С проводили висів міцелію з нормою 5% від маси субстрату. Субстрат наповнювали в поліетиленові мішки розміром 30х40 см. Під час наповнення мішків до субстрату добавляли біопрепарати Азотофіт або ж Фітоцид. Контролем слугував варіант без внесення Азотофіту або Фітоциду. На 1 м² розміщувалось 4 мішки, а кількість субстрату в одному мішку складала 6 кг.

Міцелій гливи звичайної розвивався при температурі 24-25°С, а інкубація міцелію тривала 10-15 діб. Для утворення плодових тіл температуру повітря понижували до 4-5°С впродовж 2-4 діб з послідуючим підвищенням її до 14°С. В період плодоношення вологість встановлювали на рівні 90 - 95 %, а під час збору грибів 85 - 90 %. Глива звичайна утворювала плодові тіла групами, які збирали одночасно.

При проведенні досліджень використовували загальновідомі методи досліджень в агрономії. В дослідах проводились біометричні спостереження та облік урожаю. Біометричні спостереження проводили з використанням лабораторних ваг, лінійки на основі діючого стандарту [3], а облік урожаю визначався шляхом зважування плодових тіл гриба з кожного варіанту. Математичний обробіток отриманих даних проводився за допомогою дисперсійного аналізу Бочкарова А.М.

Виклад основного матеріалу. Проведення своєчасних заходів сприяє в отриманні високого і якісного урожаю плодових тіл гливи звичайної. Згідно літературних джерел на врожайність гливи звичайної більшою мірою впливає вид субстрату та штам гриба.

Перед початком збору плодові тіла характеризувались типовою формою та властивим забарвленням шапинки і знаходились в технічній степені стиглості. Шапинка плодового тіла не розтріскувалась і не була пошкоджена шкодочинними організмами. Величина врожаю штаму КЧ перевищувала врожай штаму 2191 на 0,65 кг/м², що вказує на значну перевагу штаму в умовах захищеного ґрунту (табл. 1).

Дослідженнями встановлено також вплив субстрату та біопрепарату на загальну величину врожаю гливи звичайної. В результаті додавання біопрепарату Азотофіт до субстрату урожайність плодових тіл штаму КЧ була найвищою і становила 2,5 кг/м². У вказаному варіанті прибавка врожаю склала аж 0,8 кг/м². При застосуванні біопрепарату Фітоцид, врожайність штаму підвищувалась лише на 18%, проте математичний обробіток не встановив істотного впливу препарату.

Таблиця 1.

Урожайність гливи звичайної в досліді у 2012 році, кг/м²

Штам (А)	Субстрат (В)	Урожайність , кг/м^2	± до контролю
			кг/м^2	%
КЧ	Пшенична солома (к)	1,7	-	-
	Пшенична солома + Азотофіт	2,5	+0,8	+47
	Пшенична солома + Фітоцид	2,0	+0,3	+18
2191	Пшенична солома (к)	1,2	-	-
	Пшенична солома + Азотофіт	1,4	+0,2	+17
	Пшенична солома + Фітоцид	1,5	+0,3	+25
НІР05 (А) (В) (АВ)		0,3 0,4 0,6

Одночасно, аналіз загальної врожайності плодових тіл штаму 2191 не визначив істотного впливу досліджуваних біопрепаратів, спостерігається тенденція щодо її підвищення. Більшу позитивну тенденцію виказував препарат Фітоцид, де врожайність підвищувалась на 25% відносно контрольного варіанту. Також встановлено підвищення врожайності від застосування біопрепарату Азотофіт, де величина збільшувалась на 17%.

Конкурентоспроможність грибної продукції визначаються біометричними показниками плодового тіла. У випадку дотримання оптимальних параметрів плодового тіла існуватиме високий попит на споживчому ринку даної продукції.

Аналізуючи біометричні показники плодових тіл гливи звичайної у досліді, визначено їх залежність від штаму та субстрату. В результаті вирощування плодових тіл кращими біометричними показниками характеризувався штам КЧ (табл.2).

Таблиця 2.

Біометричні показники плодового тіла гливи звичайної

Штам	Субстрат	Маса плодового тіла, г	Висота плодового тіла, см	Діаметр шапинки, см	Діаметр ніжки, см
КЧ	Пшенична солома (к)	13,15	9,69	6,59	2,00
	Пшенична солома + Азотофіт	15,94	10,43	7,28	1,88
	Пшенична солома + Фітоцид	9,65	7,99	5,89	1,35
2191	Пшенична солома (к)	8,23	8,09	5,52	1,12
	Пшенична солома + Азотофіт	13,46	8,63	6,83	1,69
	Пшенична солома + Фітоцид	10,84	9,52	6,94	1,57

Плодові тіла вказаного штаму відповідали всім вимогам стандарту за величиною діаметра шапинки, його висотою та діаметром ніжки, а гриби штаму КЧ незалежно від досліджуваного біопрепарату характеризувались більшою масою. Різниця середньої маси плодового тіла штамів становила лише 2,1 г.

Біометричні показники плодового тіла не були однаковими і значно різнились. При додаванні до субстрату препарату Азотофіт біометрія плодових тіл штаму КЧ характеризувалась кращими величинами в дослідженні. Так, маса плодового тіла в середньому складала 15,94 г, що було більшим на 2,79 г відносно контрольного варіанту. Позитивний вплив Азотофіту відзначається також на таких показниках, як висота плодового тіла та діаметр шапинки. У вказаному варіанті отримані величини перевищували показники контролю на 0,74 та 0,69 см відповідно. Проте Азотофіт сприяв зменшенню діаметру. При додаванні вказаного препарату діаметр ніжки штаму КЧ зменшився на 0,12 см.

В результаті застосування Фітоциду до субстрату отримано зменшення показників біометрії плодових тіл штаму КЧ відносно контролю та варіанту з додаванням Азотофіту.

Показники біометрії плодових тіл штаму 2191 значно перевищували величини контрольного варіанту. Більший вплив на збільшення маси плодового тіла та діаметр ніжки виказував Азотофіт. Від застосування даного препарату маса плодового тіла була більшою за контроль на 5,23 г та на 2,62 г від варіанту із застосуванням Фітоциду. Аналогічну тенденцію встановлено при визначенні діаметра ніжки, де різниця відносно контролю склала 0,57 см, а у варіанті з додаванням Фітоциду до субстрату – 0,12 см. В результаті застосування препарату Фітоцид висота плодового тіла та діаметр шапинки перевищували показник контролю на 17,7% та 25,7% відповідно. Одночасно висота плодового тіла та діаметр шапинки мали більші величини по відношенню до плодових тіл, що вирощувались на субстраті із застосуванням Азотофіту. Збільшення вказаних показників складало 10% та 1% відповідно.

Дослідженнями встановлено залежності показників біометрії від застосованого біопрепарату. Більшу кореляційну залежність з коефіцієнтом кореляції R=0,93 встановлено при вирощуванні гливи звичайної штаму 2191, де кореляція лінійних показників описувалась рівнянням y=-0,9552x+25,399 і спостерігалась графічно (рис.1).

Рис.1. Кореляція діаметру шапинки плодового тіла штаму 2191 та його маси.

Рис.2. Кореляція висоти плодового тіла штаму 2191 та діаметру ніжки.

Аналізуючи показники висоти плодового тіла залежно від діаметру ніжки дослідами встановлено позитивний вплив Азотофіту при вирощуванні обох штамів гливи звичайної, де коефіцієнт кореляції варіював від 0,80 до 0,84, що описувалось рівнянням y = -0,217x + 11,337 і спостерігалося графічно (рис.2).

Середнім зв’язком висоти плодового тіла та діаметру ніжки характеризувався варіант, де до субстрату застосовували Фітоцид. У вказаному варіанті коефіцієнт кореляції склав R=0,61 при вирощуванні плодових тіл штаму 2191 та R=0,54 у випадку вирощування штаму КЧ. Зменшення зв’язку між висотою плодового тіла та діаметром ніжки отримано в контрольному варіанті, де коефіцієнт кореляції по штаму КЧ знаходився на рівні R=0,35 і по штаму 2191 R=0,42.

Висновки.

1. Загальна урожайність гливи звичайної збільшується до 47% при застосуванні препарату Азотофіт як додатку до субстрату.

2. В результаті додавання до солом’яного субстрату біопрепарату Фітоцид прибавка урожаю складатиме 0,3 кг/м².

3. Середня маса плодового тіла, висота плодового тіла, діаметр шапинки значно збільшуються від застосування Азотофіту та Фітоциду за умови вирощування штаму 2191.

Список використаних першоджерел.

1. Березін І Вирощування гливи. / І.Березін // Фермерське господарство. – 2010. - № 33(497). – С.20.

2. Вірстюк Ю. Вирощування шампіньйонів. / Ю.Вірстюк // Діло хазяйське. – 2011. - № 15 (225) . – С.5.

3. «Грибы вешенка обыкновенная свежая. Технические условия». УССР 1939-83.

4. Півень І.О. Інтенсивне вирощування глив на відходах сільськогосподарського виробництва / І.О.Півень, В.М.Єрмолаєва // Хімія. Агрономія. Сервіс. – 2009. - №11. – С.44-47.

5. Подгаевський Ю. Укрощение лесных обитателей. / Ю.Подгаевский // Огородник. – 2010. - №4. – С.58-59.

6. Сич З.Д. Гармонія овочевої краси та користі / З.Д.Сич, І.М.Сич. - К.: Арістей . - 2005.-192 с.

7. Скарга Г. Вирощування гливи. / Г.Скарга // Дім, сад, город. – 2008. - №8. – С.28 – 29.

8. Ченская А. Выращивание и полезные свойства грибов шиитаке / А.Ченская // Фермерське господарство. – 2011. - № 17 (529). – С. 20.