к.е.н. Лупак Р.Л., магістр Піх. І.В.

Львівська комерційна академія

Економічні основи управління оборотним капіталом підприємства.

Економічні перетворення ринкових відносин передбачають системні зміни на рівні підприємства у напрямку ресурсного забезпечення власної діяльності. Існує необхідність розробки системних рішень управління оборотним капіталом, як основного елемента ресурсного потенціалу підприємства. Відповідно, управління оборотним капіталом необхідно розглядати як результат нагромадження її авансової вартості в елементах оборотних виробничих фондів і фондів з метою досягнення достатнього рівня прибутковості підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій зумовлено необхідністю визначення економічних передумов підвищення ефективності управління оборотним капіталом та розробки стратегічних програм приросту грошового потоку підприємства.

Концептуальні основи сутності та теорії управління оборотним капіталом розглядаються у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: Л. Аврамчука, І. Балабанова, І. Бланка, Є. Брігхема, Дж. Ван Хорна, О. Василика, А. Гроппеллі, Л. Драгуна, А. Золотарьова, І. Зятковського, А. Карбовника, Я. Качмарика, А. Мазаракі, Л. Нікбахта, П. Орлова, А. Поддєрьогіна, Г. Поляка, Р. Сайфуліна, Р. Слав’юка, Є. Стоянової, О. Філімоненкова, Є. Хелферта, А. Шеремета, К. Шим Джея та інших.

Теоретичні основи управління оборотним капіталом підприємства закладені в наукових працях, відображають оборотний капітал в постійному процесі виробництва і обігу із постійним нагромадженням авансованої суми грошових коштів. Разом з тим, для забезпечення безперервного кругообігу оборотного капіталу необхідно враховувати складові ресурсного потенціалу та ринкові можливості підприємства у використанні інноваційних методів реалізації продукції.

Метою дослідження є узагальнення економічних передумов нагромадження ресурсного потенціалу у системі управління оборотним капіталом підприємства. Існує необхідність розробки системи послідовних етапів управління оборотним капіталом на стадії оптимізації обігу грошових потоків підприємства.

В умовах ринкових відносин управління оборотним капіталом є засобом формування, розподілу (перерозподілу) і використання ресурсних можливостей підприємства під дією впливу органів державного регулювання економіки. Водночас, в забезпеченні нагромадження ресурсних можливостей, підприємство і держава є взаємопов’язаними учасниками ринку, які задовольняють власні економічні вигоди: підприємство у накопиченні прибутку; держава у виконанні фіскальної функції нагромадження дохідної і витратної частини бюджету.

Важливого значення для раціонального формування і розподілу оборотного капіталу набуває система управлінського взаємозв’язку окремих елементів оборотного капіталу. Формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу передбачає необхідність розробки програми поетапного перерозподілу окремих складових оборотного капіталу і визначення окремих факторів їх зміни [2, c. 202 – 203].

Система управління оборотним капіталом – це сукупність принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних із встановленням оптимальних параметрів його обсягу і структури, задоволенням господарсько-орієнтованих потреб, забезпеченням економічних умов оптимізації його обертання. На нашу думку, управління оборотним капіталом вимагає використання кваліфікаційних здібностей людського капіталу підприємства та ринкових методів виробництва і реалізації продукції.

Поєднання нагромаджених рішень оптимізації оборотного капіталу із визначенням прогнозного стану його використання та заходів контролю за його кругооборотом, передбачає потребу в обґрунтуванні організаційно-економічних особливостей товарного обігу оборотного капіталу (рис. 1).

Рис. 1. Модель управління оборотним капіталом підприємства

Модель управління оборотного капіталу – це відображення системи комплексної взаємодії та організаційно-управлінських взаємозв’язків сфер впливу ринкового середовища.

Виявлення та системне використання організаційно-економічних умов є первинним елементом забезпечення ефективності управління оборотним капіталом, що дозволяє провести оцінку відповідності ресурсних можливостей підприємства до задоволення цілей стратегічного управління [1, с. 56 – 57].

Разом з тим, мотиваційним інструментом координації системного управління оборотним капіталом є людський капітал, який забезпечує взаємозв’язок програмних рішень оптимізації, контролю та адаптації грошових потоків до зміни ринкового середовища.

Участь людського капіталу в системі управління оборотним капіталом проявляється через цілеспрямовані економічні регулятори управлінського механізму збалансування і раціоналізації механізму підвищення ефективності його використання. Важливим є координація ринку продуктивного використання людського капіталу в процесі приросту грошових коштів порівняно з нагромадження авансової суми оборотного капіталу. Водночас, переважаючі темпи росту продуктивності праці обґрунтовують значення витрат підприємства у створенні «економічного продукту» реалізації управлінських рішень оптимізації складу оборотного капіталу.

В умовах ринкового контролю господарської діяльності людський капітал виступає у формі покупця і постачальника, що забезпечує постійний кругообіг оборотного капіталу. Крім того, активація їх економічної роботи дозволяє пришвидшити оборотність оборотного капіталу підприємства на ринку.

Таким чином, економічний розвиток господарської системи підприємства обумовлюється необхідністю постійного визначення і оцінки параметрів забезпечення ефективності управління оборотним капіталом підприємства.

Перспектива подальших наукових розробок в умовах зростання конкуренції полягає у забезпеченні системності розрахунків оцінки ефективності управління оборотним капіталом підприємства.

Література

1. Маргасова В. Г. Системний підхід до управління оборотним капіталом на підприємстві в умовах ринкових перетворень / В. Г. Маргасова // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 7(37). – С. 53-59.

2. Сорока Р. Механізм управління оборотним капіталом підприємства / Р. Сорока // Регіональна економіка. – 2009. – № 4. – С. 200-204.