Економічні науки/10. Економіка підприємства

к.е.н. Хачатрян В.В., Самолюк О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Банкрутство підприємств України: сучасний стан, причини та шляхи подолання.

В сучасних умовах, що характеризуються політичною та економічною нестабільністю, діяльність українських підприємств може бути ускладнена різними кризовими ситуаціями, які в подальшому призводять до неплатоспроможності або банкрутства. Проблема банкрутства суб'єктів господарювання в Україні з кожним роком стає все більш актуальною. Таким чином банкрутство має негативний фінансово-економічний, політичний та соціальний вплив на ситуацію в нашій країні.

Проблематику формування та розвитку системи запобігання банкрутству підприємства розглядають у своїх наукових працях такі вітчизняні та іноземні вчені, як Наливайко А. П.,    Нікітіна Н., Телін С.В., Терещенко О., Тинний І.В. та інші. В роботах даних авторів розкрита сутність та природа таких понять як «економічна криза», «банкрутство підприємств» та «санація», проаналізовані причини та наслідки настання кризи для підприємства та економіки в цілому[5].

Метою статті є аналіз сучасного стану банкрутства підприємств в Україні та визначення основних шляхів його подолання.

Банкрутство – це такий специфічний стан підприємства, коли в нього протягом тривалого часу спостерігається збиткова діяльність. Саме з цих причин банкрутство виступає узагальненим показником

негативної діяльності підприємства. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство – це визнана арбітражним судом неспроможність відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [1].

Виникненню кризового стану підприємства передує цілий ланцюг економічних явищ, що пов’язані причинно-наслідковими зв’язками. Їх прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх передумов виникнення банкрутства відносять: економічні, політичні, демографічні, податкове законодавство, посилення міжнародної конкуренції, банкрутство боржників тощо. Про негативні внутрішні явища можуть свідчити певні економічні сигнали, до яких відносять:

- різкі зміни оптимальних значень статей балансу як у пасиві, так і в активі;

- дефіцит обігових коштів;

- отримання збитків від реалізації продукції;

- значне перевищення темпів зростання витрат над отриманим чистим доходом;

- падіння попиту на продукцію підприємства незалежно від його галузевої належності;

- погіршення усіх показників діяльності підприємства;

- недосконалий механізм ціноутворення;

- відсутність договірної дисципліни;

- відсутність юридичної служби;

- відсутність перспективного планування;

- відсутність джерел довгострокового фінансування капіталовкладень,

- наявність незавершених капіталовкладень;

- зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей тощо.

Серед усіх названих причин у визначенні кризового становища підприємства головною з них є, коли вартість підприємства стає нижче суми зобов’язань кредиторам. Цей процес і складає фінансовий зміст такого явища, як прямування у бік банкрутства. Таким чином, будь-яка кризова ситуація є кроком у напрямку неплатоспроможності, а банкрутство є узагальненим вимірником негативної діяльності суб’єкта господарювання[4].

Банкрутство підприємства безпосередньо пов’язане з погіршенням його фінансового стану і отриманням збитків. За даними Державного комітету статистики в 2009-2010 роках збитки підприємств України суттєво зросли. Найнижча чисельність збиткових підприємств спостерігалася в 2007 році – 32,5%. В 2008 році їх кількість зросла до 38,9%, а в 2009 – 47, 2%. Що ж стосується 2010 року, то кількість збиткових підприємств знову зменшилась і склала 38,3%.

Тобто, негативний вплив фінансової кризи на фінансовий результат діяльності підприємств став відчутним в 2008 році, що і призвело до різкого зростання банкрутств у 2009- 2010 роках[7].

Державний департамент з питань банкрутства наводить останні аналітичні дані щодо ситуації банкрутства в Україні станом на 01.05.2011, які представлені в таблиці 1[6].

Таблиця 1

Аналітична інформація Державного Департаменту з питань банкрутства станом на 01.05.2011р.

Інформація щодо підприємств	Кількість
Загальна кількість підприємств, які перебувають в процедурах банкрутства, з них:	14 265
державних підприємств;	331
підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%	236
Кількість припинених протягом квітня 2011року справ, з них:	674
державних підприємств;	11
підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%	4
відсутнього боржника	445

Варто відзначити, що під загрозою банкрутства в Україні перебувають у переважній більшості малі та середні підприємства, а стабільність розвитку ринкової економіки, як відомо, залежить від ефективності функціонування в країні малого та середнього бізнесу. В Україні спостерігається стабільна тенденція до підвищення ролі малого підприємництва в економіці[2].

Основними принципами антикризового управління є постійна готовність до реагування та превентивність дій. Згідно з даними положеннями краще запобігти кризі, а ніж забезпечувати нейтралізацію негативних наслідків, необхідно повністю реалізувати внутрішні можливості виходу з кризової стану та використовувати в разі необхідності відповідні форми санації підприємства для запобігання банкрутству підприємства.

Цілями запобігання банкрутства підприємств повинні бути:

- забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства;

- отримання прибутку і забезпечення відповідного рівня рентабельності.

Існують певні напрями дій які сприяють підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання і запобіганню банкрутства підприємства:

- технологічні нововведення;

- рівень ефективності використання устаткування;

- ресурсозберігаючі технології[3].

Динаміка банкрутств в Україні істотно збільшилася в період кризи. Також характерною особливістю є зростання чисельності державних підприємств-банкрутів. Одночасно збільшується кількість підприємств, що отримують збитки від своєї діяльності, а отже мають передумови для банкрутства в майбутньому. Більшість підприємств України знаходяться або в кризовій ситуації або на межі кризи. Підприємствам необхідно створити систему заходів, що допоможе завчасно спрогнозувати банкрутство, виявити негативні кризові явища та застосувати заходи антикризової політики управління щодо недопущення чи подолання фінансової кризи.

Література:

1. Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом: Закон України [прийнято ВР 30 червня 1999 р. № 784-ХІV784-ХІV] // Голос України. – 1999. – 30 липня.

2. Біловол Р. І. Методологічні підходи до розробки концепції антикризового управління підприємством / Р. І. Біловол // Регіональні перспективи. – 2007. - №7. – с.12-14

3. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2009. - С. 153-158;

4. С. А. Сажієнко, Роль антикризового управління в запобіганні банкрутства підприємств// Вісник Хмельницького національного університету. - 2009, № 6, T. 2, С. 52-55

5. Терещенко О. Банкрутство підприємства // Економіка України. - 2007. - №10. - С. 14-15;

6. Державний Департамент з питань банкрутства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.sdb.gov.ua

7. Державний комітет статистики України . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua