Виконавці: Громов Ілля, Тапчак Василь

Науковий керівник: Гангал Л. С.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Проблеми управління оборотними коштами підприємств в сучасних умовах господарювання

Постановка проблеми у загальному вигляді. Ринкові принципи господарювання змінили умови функціонування підприємств. Запорукою їх стабільного розвитку є фінансова стійкість, за якої, раціонально керуючи фінансовими ресурсами, служба менеджменту підприємства здатна забезпечити безперебійний та стабільний процес виробництва продукції. Значна частина фінансових ресурсів спрямовується на формування оборотних коштів. Саме від того, наскільки правильно обґрунтований їхній розмір і склад, з урахуванням особливостей функціонування підприємства, залежить ефективність самого підприємства, його прибутковість тощо.

Проблеми визначення економічного змісту та ролі оборотних коштів підприємств, ефективність його формування та використання досліджувалися вченими різних наукових шкіл. В наукових працях західних авторів Брейлі Р., Ван Хорна Д., Самуельсона Р., Шапіро А. та інших особлива увага зосереджена на узагальненні теоретичних аспектів та практичного досвіду управління оборотними коштами в умовах ринкової економіки. У цьому ж напряму багато було зроблено і такими українськими вченими як Бланк І.А., Дем'яненко М.Я., Дропа Я.Б., Крупка М.І., Лиса О.В., Пан Л.В., Погореленко Н.П, Поддєрьогін А.М.

Мета дослідження. Метою даного дослідження є обґрунтування теоретичних та практичних підходів до вирішення проблем управління оборотними коштами підприємств з урахуванням особливостей умов господарювання.

Виклад основного матеріалу. Проблеми ефективного управління оборотними коштами потребують попереднього визначення економічного розуміння поняття «оборотні кошти», яке з одного боку, має визначити,сутність такого управління в сучасних умовах господарювання, а з іншого - його значення для забезпечення ефективного функціонування українських підприємств.

Оборотні кошти як об'єктивно необхідна економічна категорія, що є авансованою грошовій формі сукупною вартістю для створення обігових виробничих фондів, а також фондів обігу; що постійно переходить у процесі планомірного кругообігу з однієї функціональної форми в іншу форму з метою забезпечення безперервного розширеного відновлення виробництва [1, с.218].

Ефективність формування та використання оборотних коштів підприємств значною мірою залежить від організації процесу прийняття та реалізації управлінських рішень, тобто від досконалості і організації управління ним. Під управлінням оборотними коштами промислових підприємств розуміємо систему принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з встановленням оптимальних параметрів їх обсягу та структури, задоволення потреб підприємства в окремих їх видах та залучення з різних джерел в різноманітних формах для здійснення господарської діяльності, забезпеченням умов оптимізації процесу їх обертання [2, с.43].

Важливим показником ефективного управління оборотними коштами на підприємстві є раціональна організація контролю за станом дебіторської і кредиторської заборгованостей, яка передбачає вирішення таких завдань: забезпечення юридичної обґрунтованості кожної суми дебіторської та кредиторської заборгованості; з'ясування їх причини та прорахунок наслідків; оцінка необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та можливості погашення кредиторської заборгованості; проведення інвентаризації розрахунків на підприємстві та з'ясування строків позовної давності [3, с. 17].

При оцінці ефективності управління обіговими коштами за використання кредиторської заборгованості слід проводити коригування на те, що постачальникам залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, ліквідність яких вища. З огляду на те, що підприємство повертає залучені у такий спосіб ресурси у грошовій формі, реальною є можливість демонетизації його фінансового обігу. Виникає закономірна негативна ситуація, − чим більше в обороті підприємства товарів і грошей постачальника, тим більше ефективність. Однак таке управління капіталом в кінцевому підсумку утворює ланцюг неплатежів, погіршує фінансовий стан, уповільнює обертання обігових коштів в цілому та знижує конкурентоспроможність суб'єкта господарювання [4, с. 14].

На нашу думку, аби організація управління оборотними коштами підприємств була ефективною, потрібно:

¾ раціонально визначати джерела формування оборотних коштів, мінімально необхідну потребу в ньому;

— у процесі, аналізу виявляти причини тенденції до погіршення чи до поліпшення якості управління оборотними коштами та проводити відповідні заходи для виходу з небажаних ситуацій;

¾ постійно оптимізувати структуру оборотних коштів за напрямами вкладень і за джерелами його фінансування.

Управління оборотними коштами ведеться за двома плановими напрямами: формування необхідного рівня окремих видів окремих видів оборотних коштів і їх суми в цілому та формування структури джерел фінансування цих коштів. За кожними з цих напрямів повинна бути розроблена відповідна фінансова політика [3, с.16].

Для більш наочного відображення структури оборотних коштів на підприємствах України пропоную розглянути дані опубліковані Державною службою статистики України, щодо стану оборотних активів станом на 30 вересня 2010-2011 років в таблиці 1.

Таблиця 1

Структура оборотних активів підприємств України станом на 30 вересня 2010-2011 рр. (млн. грн.)

	2010р	у %	2011	у %
Оборотні активи (всього)	1378202,2	100	1559133,4	100
оборотні активи в запасах товарно-матеріальних цінностей	307734,0	22,3	371827,7	23,8
дебіторська заборгованість	894431,1	64,9	977226,7	62,7
поточні фінансові інвестиції	49765,4	3,6	54642,0	3,5
грошові кошти	84977,8	6,2	102855,9	6,6
інші оборотні активи	41293,9	3	52581,1	3,4

Отже розглянувши дані наведені у таблиці 1, можна зробити висновок, що найбільшу частку в структурі оборотних активів займає дебіторська заборгованість – 63%. В натуральній величині відбулось зростання усіх активів, але в структурі присутні певні зміни, зокрема зменшився обсяг дебіторської заборгованості та поточних фінансових інвестицій.

В загальному обсязі вартість оборотних активів у 2010р. порівняно з 2011р. зросла на 180931,2 млн. грн. Найменшу частку в їх структурі займають поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та інші оборотні активи.

Для більш детального розгляду структури оборотних коштів в 2011р. розглянемо діаграму 1, дані якої були складені на основі таблиці 1.

Діаграма 1

Згідно даних наведених в діаграмі 1 можна побачити, що найбільші частини в її структурі займають дебіторська заборгованість та оборотні активи в запасах товарно-матеріальних цінностей і становлять 63% і 24% відповідно. Досить висока частка дебіторської заборгованості вказує на недосконале, несвоєчасне виконання розрахунків на підприємствах. Фактично підприємства не мають цих активів, що може негативно позначитись на їх діяльності, ліквідності, фінансовому стані. В такому випадку необхідно зменшувати кількість дебіторської заборгованості, з метою забезпечення своєчасних розрахунків і пришвидшення оборотності оборотних активів, що повинно позитивно позначитись, як на стані діяльності кожного підприємства, так і на економіці країни в цілому[5].

Висновки. Управління оборотними коштами є важливою частиною забезпечення ефективної діяльності підприємств, оскільки від правильності визначення потреби в оборотних коштах, ефективності їх використання залежить виконання запланованих показників динаміки виробництва і реалізації продукції, стійкість фінансового стану підприємств, їх кредитоспроможність та інвестиційна привабливість.

Відсутність управління оборотними коштами підприємств призводить до розбалансованої діяльності, що спричиняє виникнення ризикових ситуацій. Саме до таких ситуацій може призвести недостатність оборотних коштів. Важлива роль оборотних коштів у забезпеченні ефективності виробничої та господарської діяльності підприємства визначає пріоритетність управління ними в загальній системі управління фінансами.

Для підвищення ефективності управління оборотними коштами підприємства необхідно розробити гнучку модель розрахунку необхідного обсягу оборотних коштів, ефективну саме для даного підприємства в рамках бюджетного планування, адаптовану до змін макро- і мікросередовища.

Список використаних джерел:

1. Фінанси підприємств. Підручник / А.М Поддєрьогін, МїД. Білик, А.Д. Буряк та ін.; кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 7-ме вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2008.-552с.

2. Римарева Л.М., Дерев'янко І.В. Вдосконалення управління оборотним капіталом - як резерв функціонування підприємства // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2007. -№19. - С.42 - 46.

3. Дропа Я. Б. Організація управління оборотним капіталом промислових підприємств України: автореф. дис. канд. екон: наук: 08.02.03 / Львів, нац. ун-г ім. І.Франка. -Львів. 2006. 20 с.

4. Лиса О.В. Управління оборотними коштами підприємства: Автореф. дис.. .к-та екон. наук: Дніпрогіетр. держ. аграрн. ун-т., 2006. - 20с.

5. Державний комітет статистики [сайт http//www/ukrstat.gov.ua]