Студентка магістратури Матвієнко Я.С.

Харківський національний аграрний університет, Україна

Фінансові аспекти ефективності діяльності організаційних форм у сільському господарстві

У наукових і виробничих колах існують різні підходи щодо стратегії розвитку форм господарювання в сільському господарстві: одні наполягають на пріоритетному розвитку великотоварних підприємств, інші – на функціонуванні середніх та дрібних виробничих структур.

Світові тенденції щодо зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, а також високий рівень забезпеченості трудовими та природно-кліматичними ресурсами України спонукають до прискорення реформування агропромислового комплексу і нарощування виробництва високоякісних і доступних продуктів харчування. При цьому розвиток вітчизняного АПК значною мірою залежить від ефективності організаційно ‑ правових форм сільськогосподарського землекористування.

За даними Державного агентства земельних ресурсів України, станом на 1 січня 2011року реформовано 11,9 тис. недержавних сільськогосподарських підприємств, на базі яких створено 34,7 тис. нових господарських формувань ринкового спрямування, у тому числі: 7,9 тис. товариств з обмеженою відповідальністю, 5,3 тис. – приватних (приватно – орендних) підприємств, 0,7 тис. – акціонерних підприємств, 1,0 тис. – сільськогосподарських кооперативів, 11,9 тис. – фермерських господарств і 7,8 тис. інших суб’єктів господарювання.

В Україні створена й розвивається нова форма господарювання – фермерські господарства, яка притаманна передовим країнам світу. Фермерських господарств налічується 41,5 тисячі, які використовують 4,3 млн. га сільськогосподарських угідь, або на одне господарство припадає понад 100 га. Останнє перевищує високоефективну модель ведення фермерства в Європейських країнах, де середній розмір господарства становить 18 га, у Великобританії - 70, Німеччині - 32, у тому числі на нових землях (колишня НДР) - 197 га, з яких 20% землі використовують господарства із середнім розміром 714 га і 50% - 1751 га.

У рослинництві фермери вийшли на рівень виробництва, який забезпечували колишні колгоспи і радгоспи у 1990 році. Тваринництво вони не розвивають, пояснюючи низькою його ефективністю. Фермерські  господарства  впевнено  знайшли  своє  місце  в  агробізнесі України. Невпинне зростання їх кількості за часів незалежності України свідчить про перспективність розвитку даної форми господарювання на селі. Після реформування колгоспів і радгоспів у сільськогосподарські підприємства ринкового типу значно підвищилася їхня ефективність (табл. 1).

1. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах України*

 

Показник

У середньому за:

у т.ч. 2010 р.

1996-2000 рр.

2001-2005 рр.

2006-2010 рр.

Від реалізації сільгосп продукції

 

 

 

 

Прибуток - усього, млн. грн.

      на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

-1847

-6,0

1839

9,4

8936

51,3

16572

89,8

у т.ч. без дотацій, млн. грн.

      на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

-1847

-6,0

1358

710

6027

34,6

12751

69,1

Рівень рентабельності, %

-17,5

13,1

22,1

27,4

у т.ч. рентабельності без дотацій , %

-17,5

917

14,9

21,1

Від реалізації продукції рослинництва

 

 

 

 

Прибуток - усього, млн. грн.

    на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

762

2,5

1907

9,8

7197

41,3

13442

72,8

у т.ч. без дотацій, млн. грн.

    на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

762

2,5

1907

9,8

6046

34,7

11376

61,6

Рівень рентабельності, %

16,1

23,0

26,0

31,5

у т.ч. рентабельності без дотацій , %

16,1

23,0

21,8

26,7

Від реалізації продукції тваринництва

 

 

 

 

Прибуток - усього, млн. грн.

на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

-2610

-8,4

-69

-0,4

1739

10,0

3130

17,0

у т.ч. без дотацій, млн. грн.

на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

-2610

-8,4

-550

-2,8

-20

-0,1

1375

7,4

Рівень рентабельності, %

-45,0

-1,2

13,7

17,7

у т.ч. рентабельності без дотацій , %

-45,0

-9,5

-0,2

7,8

*Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України

Якщо у 1996-2000 рр. сільгосппідприємства мали середньорічні збитки на суму 1,8 млрд. грн., то у 2001-2005 рр. - одержали 1,8 млрд. грн. прибутку, у 2006-2010 рр. – 8,9 млрд. грн., лише у 2010 році – 16,6 млрд. грн. Прибутковою стала і галузь тваринництва. У 2010 без дотацій було одержано 1,4 млрд. грн. прибутку при рівні рентабельності 7,4%, а з дотаціями - відповідно 3,1 млрд. грн. прибутку при 17 % рівні рентабельності. Варто відзначити, що держава досить вагомо впливає на прибутковість продукції тваринництва і незначної частки рослинництва.

Проведений нами аналіз ефективності різних форм господарювання показав, що серед аграрних підприємств найбільшого поширення на селі одержали господарські товариства (табл.2). І хоча останнім часом їх загальна кількість поступово зменшується, вони залишаються потужними «гравцями» на аграрному ринку, що дозволяє їм вести прибуткове господарювання (8,5 млрд. грн. в 2010 році). Зростання привабливості ведення аграрного бізнесу веде до збільшення кількості приватних підприємств. Прибутки від реалізації продукції збільшились у 2,4 рази, а частка прибуткових підприємств досягла у 2010 р. - 82,1 п.п. загальної кількості приватних сільськогосподарських підприємств. За період 2008 - 2010 рр. при збільшенні чистого доходу від реалізації сільськогосподарської продукції загальна кількість виробничих кооперативів, чисельність працюючих, та площа сільгоспугідь в їх обробітку знижуються.

2.     Прибутковість і рентабельність сільськогосподарських підприємств України у 2010 році з урахуванням дотацій*

 

 

Показник

Господарські

товариства

Приватні

підприємства

Фермерські господарства

Сільгоспко-

оперативи

(виробничі)

Інші підприємства

Державні

підприємства

Усього в с.-г. підприємствах

Кількість господарств, од.

4956

2268

821

551

305

279

9180

Площа с.-г. угідь, тис. га

11108

3328

1595

941

896

586

18454

на 1 господарство, га

2241

1468

1943

1708

2936

2099

2010

Від реалізації сільськогосподарської продукції

 

 

 

 

 

 

 

Валовий дохід на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

 

 

 

 

 

 

 

з дотаціями

137,0

111,7

120,8

86,8

140,8

75,7

126,7

без дотацій

114,3

93,5

107,8

71,5

113,5

57,6

106,0

Рівень рентабельності, %

 

 

 

 

 

 

 

з дотаціями

26,1

30,4

43,5

19,2

30,8

9,7

27,4

без дотацій

20,0

23,7

37,9

12,5

22,1

1,2

21,1

Продовження табл.2

У тому числі від реалізації продукції рослинництва

 

 

 

 

 

 

 

Валовий дохід на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

 

 

 

 

 

 

 

з дотаціями

100,3

96,8

114,1

67,3

65,2

61,8

96,2

без дотацій

88,3

84,3

103,8

62,3

58,8

53,1

85,0

Рівень рентабельності, %

 

 

 

 

 

 

 

з дотаціями

29,2

36,3

47,2

31,4

23,8

21,1

31,5

без дотацій

24,5

30,5

42,3

27,8

20,0

14,1

26,7

Від реалізації продукції тваринництва

 

 

 

 

 

 

 

Валовий дохід на і 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

 

 

 

 

 

 

 

дотаціями

36,7

14,9

6,7

19,5

75,5

13,9

30,4

без дотацій

26,0

9,2

4,0

9,1

54,7

4,5

20,9

Рівень рентабельності, %

 

 

 

 

 

 

 

з дотаціями

19,2

9,2

11,6

0,1

39,2

-6,4

17,7

без дотацій

9,9

-0,3

0,4

-11,7

24,5

-17,1

7,8

*Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України

В 2010 році найменш прибутковими підприємствами є державні – 11,1 млн. грн., а в попередньому році навіть збитковими 15,7 млн. грн. збитку, майже половина цих підприємств є збитковими і можна задати питання: чи є ефективним державі фінансувати такі підприємства. Державна фінансова підтримка в сучасних умовах господарювання виступає рушійною силою розвитку сільськогосподарського виробництва. Більша частина державних  коштів спрямована на  розвиток  тваринництва, що досить привабливим для сільгосппідприємств.

Отже, висновки про переваги тієї чи іншої форми господарювання робити передчасно, оскільки нетривалим є період їх діяльності, а також не враховано фактор господаря-керівника, від якого значною мірою залежить успіх справи. За наведеними даними не можна віддати перевагу будь-яким формуванням. Вони не відрізняються одне від одного як за виробництвом валового доходу, так і прибутковістю. Винятком є державні підприємства, які не мають господарської самостійності, а відповідно - й мобільності у вирішенні виробничо-фінансових питань. Тому показники ефективності в них значно нижчі, ніж у формуваннях, які побудовані на поєднанні приватної власності чи оренді на землю і майно з колективними формами організації праці.