Экономические науки / 12.Экономика сельского хозяйства.

Гейко А.О.

Уманський національний університет садівництва, Україна

Ефективність функціонування молокопродуктового підкомплексу

Молокопродуктовий підкомплекс України в сучасних умовах опинився у досить скрутному стані щодо завантаження сировиною та ефективного використання вироб­ничих потужностей молокопереробних підприємств. Враховуючи сучасний стан інтеграційних процесів, можна стверджувати, що без докорінних змін міжгалузевих відносин у сфері заготівлі молока важко прогнозувати перспективи виробництва молочних продуктів взагалі.

Молоко – єдиний натуральний продукт, що містить майже повний набір необхідних поживних речовин. Молоко забезпечує людину багатьма біологічно активними речовинами. Біологічна й харчова цінність молока полягає в оптимальному збалансуванні компонентів, легкій засвоюваності його людським організмом. За калорійністю молочні продукти займають одне з перших місць.

Економічний аналіз діяльності підприємств в умовах перехідної, а тим більше ринкової, економіки дедалі більше набуває характеру системного аналізу. Головна цінність системного економічного аналізу полягає в тому, що в процесі його прове­дення будується логіко-методологічна схема, яка відповідає внутрішнім зв'язкам показників і факторів та відкриває широкі можливості для застосування ЕОМ й економіко-математичних методів.

Для ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу необхідні такі прередумови, як самостійність, прозорість, економічна відповідальність, конкуренція, матеріально-фінансова та структурна збалансованість, державне регулювання. Стратегія подальшого розвитку молокопродуктового підкомплексу має передбачати досягнення наступних цілей: поліпшення санітарно-гігієнічної якості молока, підвищення конкурентоспроможності молочного сектору, забезпечення розвитку виробництва молока з урахуванням стандартів охорони навколишнього середовища [1].

Для підприємницьких структур АПК, що функціонують в умовах ринкової еко­номіки, головним критерієм ефективності господарювання, як переконує світова практика, є прибутковість. Тому кожне агропромислове підприємство вимірює при­бутковість через визначення абсолютної величини прибутку на різних етапах його формування під впливом певних факторів. Так, американські фірми в зведеному звіті про доходи відображають процес формування фінансових результатів через визначення таких показників прибутковості: валовий прибуток (маржинальний дохід), операційний прибуток (дохід), прибуток до оподаткування і виплати надзвичайних збитків, прибуток після сплати податку, чистий прибуток (дохід), нерозподілений прибуток [2].

Зазначимо, що ефективність функціонування підприємницьких структур моло­копродуктового підкомплексу характеризується порівняно невеликою кількістю по­казників. Однак, на кожний такий показник впливає система факторів. Знання факторів виробництва, вміння визначити їх вплив на прийняті показники ефективності дають змогу впливати на рівень показників через управління чинниками, створити механізм пошуку резервів.

Внаслідок впливу загальноекономічних і внутрігалузевих чинників протягом останніх п’ятнадцяти років в молочній галузі спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва молочної продукції, зростання різниці, між закупівельними і роздрібними цінами, нерозвиненість ринкової інфраструктури і відносин між виробниками та переробниками молока, зниження рівня споживання молока і молочних продуктів.

Підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва в сучасних умовах господарювання є надзвичайно актуальною проблемою. Ефективність вироб­ництва в галузях АПК — складна економічна категорія, яка залежить від рівня ви­користання комплексу чинників, зокрема природних, економічних, науково-технічних, соціальних і віддзеркалює розвиток функціонування виробничих сил та виробни­чих відносин [3].

Критерієм економічної ефективності агропромислового виробництва є застосу­вання найменшої кількості ресурсів виробничого потенціалу на виробництво одиниці продукції. Підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва в сучасних умовах господарювання є надзвичайно актуальною проблемою. Ефективність вироб­ництва в галузях АПК — складна економічна категорія, яка залежить від рівня ви­користання комплексу чинників, зокрема природних, економічних, науково-технічних, соціальних і віддзеркалює розвиток функціонування виробничих сил та виробни­чих відносин.

Ринкова економіка спонукає товаровиробників раціонально використовувати наявні ресурси та добиватися зниження собівартості продукції. У зв'язку з цим ви­никла потреба визначення впливу факторів на собівартість продукції скотарства.

За допомогою показників ефективності можна вивчати стан і динаміку економіч­них процесів, які відбуваються у складових АПК на продовольчому ринку. Тому для аналізу вимірювальну систему показників ефективності необхідно будувати таким чином, щоб вона достовірно відображала реальні процеси стану розвитку, враховую­чи при цьому вимоги суспільства та можливість прийняття необхідних управлінських рішень.

Література

1.           Саблук П.Т. Кластерізація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки / П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 3-12

2.          Пузік Д.В. Підвищення ефективності виробництва молока / Д.В. Пузік // Вісник ХНАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування, - X., - 2003 - № 4. - С. 261-273.

3.           Сірош Т.О. Оцінка вартості біологічних активів сільськогосподарських підприємств / Т.О. Сірош // Економіка АПК. – 2008. – №2. – С. 80-85.