ПОШИРЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ЧІПОВИХ КАРТОК СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ТА РОЗШИРЕННЯ ЇХ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

ПОШИРЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ЧІПОВИХ КАРТОК СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ТА РОЗШИРЕННЯ ЇХ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Селютін В'ячеслав

Науковий керівник: Т.В. Новікова

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ

Актуальність теми. Безготівкові розрахунки з використанням банківських чіповох карток завойовують широке визнання в багатьох країнах світу. Їх стрімкий розвиток, проникнення у різні суспільні сфери засвідчують доцільність, безпечність та високу ефективність новітніх технологій.

Постановка проблеми. Не зважаючи на загальну позитивну динаміку, яка відбулася на ринку банківських платіжних карток України в 2010-2011 роках, ми не можемо констатувати приріст показників в області карток з чіпами (6,25% від загальної емісії на 01.01.11).

Викладення основного матеріалу. На жаль, сьогодні, як і впродовж 2010 року, в Україні обсяг операцій з отримання готівки за платіжними картками становив 93% від загальної суми операцій, тоді як безготівкові платежі населення з використанням платіжних карток становили тільки 7% [1].

В той же час кількість встановлених банками платіжних терміналів збільшилася на 5 077 од., або на 5% (з 103 063 од. до 108 140 од.), з них кількість торговельних терміналів – на 6 034 од. і сягнула 80 544 од., а банківських – зменшилася на 957 од., до 27 596 од. Останній факт був спровокований переважно закриттям відділень та філій банків. Натомість кількість банкоматів, які обслуговують НСМЕП збільшилась лише на 89 штук (всього 5913) протягом 2010 року при загальній емісії в 2 899 433 карток. Зрозуміло, що ми отримали певну невідповідність з точки зору технічного забезпечення 490 каток на 1 банкомат при рівні 970 карток на банкомат – інші банки [2]. Тобто з однієї точки зору емітент нібито і задовольнив потреби користувачів в обслуговуванні картки та при цьому він не отримав такої кількості екваерів, яку мають банки-конкуренти, через специфіку власного продукту (банкомати переважно зорієнтовані на обслуговування карток з магнітною стрічкою).

Стосовно питань поширення даного типу карток тут ми маємо відмітити факти: недостатньої поінформованості, відсутності спеціалізованих центрів обслуговування в невеликих регіональних містах та безперечно факт недостатньої кількості, як банкоматів так і терміналів по обслуговуванню даного типу карток.

Найдосконалішими в багатьох економічно розвинутих країнах світу нині вважаються платіжні картки, які використовуються не тільки для безготівкових розрахунків та отримання готівки, а й для посвідчення особи, отримання соціальних пільг у рамках соціальних програм державного значення, знижок, страхових, медичних послуг та інших додаткових можливостей.

Соціальні платіжні картки, які сьогодні впроваджуються саме на базі карток НСМЕП. Неплатіжні додатки соціальних платіжних карток представлені у форматі “Соціальної картки”, “Електронного студентського /учнівського квитка”, “Пенсійної картки”, “Медичної картки”, “Митноїкартки” тощо.

В основі використання всіх неплатіжних додатків соціальних чіпових платіжних карток лежить пришвидшення і спрощення процессу розрахунків з урахуванням пільг, дотацій деяким категоріям населення. Широкий спектр функцій підтверджує спроможність чіпової платіжної картки НСМЕП та неплатіжних додатків до неї забезпечувати одержання адресної соціальної допомоги цільового призначення в грошовому еквіваленті. За допомогою цих карток та додатків до них можна також отримувати готівку, проценти за депозитом, сплачувати за кредит, за покупки в Інтернеті та торговельній мережі тощо [3]. Відмітимо, що 2 останні методи розрахунку, а саме через мережу торговельних терміналів та мережу Інтернет є найбільш проблемними, для держателів чіпових платіжних карток. Так наприклад лише деякі із Інтернет-програм зможуть запропонувати вам розрахунок цією карткою (переважно вітчизняні програми «Е-квиток» та деякі європейські), таке обмеження спровоковане інтернаціоналізацією карток MasterCard та VISA. Хоча фахівці все дедалі частіше наголошують на факті більш високого ступеню захищеності саме чіпових карток їх стрімке впровадження не відбувається через необхідність масового переоснащення технічної бази обслуговування.

На мою думку для подальшого ефективного впровадження та використання карток НСМЕП необхідно впровадити наступні заходи: рекламні компанії чіпових карток з акцентом на їх рівень безпеки; розширення кількості банків емітентів та екваерів карток НСМЕП; технічне переоснащення банкоматів обслуговуючих магнітну стрічку на банкомати змішаного типу; розширення мережі торгівельних терміналів; контактна реклама із керівниками організацій потенційних членів системи соціальних карток; підвищення рівню соціальної освіченості населення з питань безготівкових розрахунків.

Висновки. В Україні розвиток банківських операцій з платіжними картками гальмується багатьма факторами, серед яких приналежність українських банків до банків-членів міжнародних платіжних систем – фактичних монополістів VISA та MasterCard. Ці міжнародні платіжні системи своїми правилами та численними вимогами до банків – членів системи щодо ліцензування та сертифікації продукту не дозволяють поєднувати національні та міжнародні платіжні технології на чіпових платіжних картках, поєднувати ці технології з неплатіжними додатками, насамперед соціальними, студентськими, транспортними, бонусними тощо. Такі жорсткі вимоги спонукають українські банки відмовлятися емітувати чіпові платіжні картки, які хоча й дорожчі, однак визнані найкращими за багатьма параметрами в усьому світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Харченко В. Підсумки діяльності банків на ринку платіжних карток у 2010 році / В. Харченко // Вісник Національного Банку України. – №4 – 2011. – С.7-11.

2. Кірєєва К. Світовий досвід використання банківських платіжних карток із чіпами/ К. Кірєєва // Вісник Національного Банку України. – №8 – 2011. – С.41-44.

3. Кірєєва К. Підвищення ефективності використання державних коштів за рахунок впровадження соціальних платіжних карток в Україні / К. Кірєєва // Вісник Національного банку України. – № 61. – 2011. – С. 26-32.