Економіка/Зовнішньоекономічна діяльність

Лемещук А.В., Коваль Л.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність зумовлює якісні зміни в міжнародних відносинах. Особливого значення набуває ефективність здійснення операцій з експорту товарів, що характеризує адаптацію підприємств до умов суворої міжнародної конкуренції та є необхідною умовою їх успішного функціонування в ринковому середовищі, визначає ступінь інтегрованості у світову економіку [1].

Слід зазначити, що ефективність експортних операцій цілком залежить від наявності надійної і повної обліково-економічної інформації, організації своєчасного відображення всіх операцій та повного розкриття інформації про цей вид постачань як відокремленої системи діяльності підприємств. Проте дослідження свідчать про наявність ряду питань організаційного забезпечення їх обліку, які призводять до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства. Отже, значущість і недостатній рівень теоретичної розробки питань організації обліку експортних операцій у системі зовнішньоторговельної діяльності є на даний час актуальними.

Основними нормативними документами, що регулюють порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. №959-ХІІ, Митний кодекс України від 11.07.02 р. №92-IV, Податковий кодекс України від 2.12.2010 р. № 2755-VІ та ін..

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів [4].

При організації обліку експортних операцій виділяють три етапи:

1. Облік руху експортного товару від постачальника до покупця.

2. Облік витрат з експорту.

3. Облік реалізації та розрахунків з іноземними контрагентами [7].

Для проведення експортної діяльності підприємства повинні відкривати у банку рахунки в іноземній валюті. Робочим планом рахунків передбачаються 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» рахунки, тому що особливістю зарахування виручки від реалізації є те, що вона спочатку надходить на 314 рахунок, а вже потім зараховується на 312 рахунок.

Організація аналітичного обліку на підприємстві є досить складним процесом. З одного боку, бухгалтеру необхідно максимально полегшити собі роботу, а з іншого - згрупувати інформацію у такий спосіб, щоб у будь-який час мати змогу швидко отримати необхідну інформацію. Аналітичний облік експортних операцій слід організовувати за трьома основними напрямами: за кожним покупцем, за кожним платежем та за валютою платежу [2].

Важливою складовою обліково-економічної політики підприємств з експортних операцій є момент визнання доходів і витрат, від обґрунтування правильності вибору якого залежить формування фінансових результатів. Облік доходів і витрат повинний бути організований таким чином, щоб не було розбіжностей у часі між відображенням доходу й періодом відображення витрат , а для запису на рахунках бухгалтерського обліку використовувалася інформація, що міститься у відповідних документах [3].

При відвантаженні товарів за кордон за дебетом рахунка 362 відображається заборгованість покупця, а за кредитом рахунка 702 - дохід, причому валютна сума підлягає перерахунку у гривні за курсом, який діяв на момент.

Для визначення фінансових результатів від експортних операцій зіставляють доходи, отримані протягом звітного періоду, з витратами, які були понесені для отримання цих доходів.

Проаналізувавши вище сказане, можна виділити основні завдання, яких слід дотримуватися при організації обліку експортних операцій для того, щоб уникнути допущення помилок та відображення недостовірної інформації у звітності підприємства, а саме:

> формування та надання достовірної, об'єктивної інформації про господарські операції підприємства, що пов'язані з експортом товарів, для забезпечення можливості прийняття ефективних управлінських рішень;

> правильне визначення фінансових результатів від здійснення експортних операцій;

> надання достовірної й точної інформації про стан дебіторської заборгованості іноземних покупців і замовників;

> визначення суми курсових різниць та їх впливу на фінансовий результат згідно чинному законодавству тощо.

Література:

1. Бабій Л. Удосконалення обліку експортних операцій // Економічний аналіз. – Вип. 8. – 2011. – С.392 – 394.

2. Волкова І.А. Особливості організації бухгалтерського та податкового обліку експортних операцій //

3. Макарова О.С. Проблеми обліку експортних операцій в Україні // Управління розвитком. – №7 (104). – 2011. – С. 44-45.

4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 р. №959-ХІІ зі змінами та доповненнями.

5. Циган Р.М. Особливості обліку експортних операцій вітчизняних підприємств // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – № 1. – 2009. – С. 282 – 288.

6. Чирка Д.М. Документування на підприємствах зовнішньоекономічної діяльності // Міжнародний збірник наукових праць. – Вип. 1(19). – 2011. – С. 393 – 400.